Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Особливості природних комплексів в Україні

Розділ 4. Природно-територіальні комплекси

§31. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ В УКРАЇНІ

Компоненти природи земної поверхні (гірські породи, клімат, води, ґрунти, мікроорганізми, рослини і тварини) тісно взаємодіють між собою і утворюють цілісну систему. Проте окремі ділянки земної поверхні якісно відмінні від інших певними своїми особливостями. Такі ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК), або ландшафтами (ландшафт у перекладі з німецького — загальний вигляд місцевості).
Рушійною силою розвитку ПТК є сонячна радіація, внутрішня енергія Землі й енергія її обертання та процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері та біосфері. Розрізняють природні і антропогенні комплекси. Антропогенні — це природні комплекси, змінені господарською діяльністю людини. У таких комплексах значних змін зазнали рослинність і тваринний світ, ґрунти, мало змінилися геологічний фундамент і клімат. Антропогенними елементами комплексу є сільськогосподарські угіддя, населенні пункти, промислові споруди, канали, водосховища тощо.
Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка. Неоднакове нагрівання окремих частин Землі сонячними променями, різне співвідношення води і суходолу, різноманітність рельєфу, рослинності визначають поділ географічної оболонки на природні комплекси нижчого порядку (рангу) — материки і океани. Ці великі комплекси в свою чергу поділяються на менші — фізико-географічні країни, країни — на природні зони, розміщення яких залежить від теплових поясів. Рівнинна територія України — це частина Східноєвропейської фізико-географічної країни. Українські Карпати і Кримські гори — дві гірські фізико-географічні країни (див. карту на другому форзаці підручника).
На суходолі розрізняють горизонтальні і вертикальні природні зони (комплекси). Вертикальні зони називають поясами. Вони характерні для гір, у тому числі і для Українських Карпат і Кримських гір.
На рівнинній частині України виділяють три фізико-географічних зони: лісова, лісостепова і степова. Вони простягаються в широтному чи близькому до широтного напряму. Розміщення зон закономірно залежить від розподілу тепла. Так, сумарна сонячна радіація в північних районах України становить 4190 МДж/м кв, у південних — 4819 МДж/м кв і більше. Кількість тепла визначає клімат. Зміна кліматичних умов зумовлює зміну ґрунтів і рослинності, а із зміною рослинності видозмінюється тваринний світ. Часто зональність порушується поширенням у певній зоні природного явища, не пов'язаного із зональними особливостями території. Це явище називається азональністю. Наприклад, у степовій зоні у заплавах річок, подекуди у ярах і балках, де вологи більше, трапляється деревна і лучна рослинність, не властива для цієї природної зони.
Складовими частинами зон є підзони. У нашій країні ці природні комплекси виділяють тільки в степовій зоні в основному за особливостями ґрунтів і рослинності. У зонах і підзонах виділяють провінції. При цьому за основу взято кліматичні особливості, зокрема зміну вологості повітря внаслідок зростання континентальності клімату з заходу на схід. Так, у лісостеповій фізико-географічній зоні виділяють Західноукраїнську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережно-Дніпровську і Середньоруську провінції. У межах зон, підзон і провінцій часто виділяють фізико-географічні області, в областях, у свою чергу, фізико-географічні райони. Області і райони визначають здебільшого за геологічним складом гірських порід, тектонічною будовою і рельєфом території, тобто за азональними ознаками. Так, у Західноукраїнській лісостеповій провінції виділяють кілька фізико-географічних областей, у тому числі і Північноподільську, до складу якої входить фізико-географічний район Кременецькі гори. У свою чергу район Кременецькі гори складається з місцевостей — окремих вершин, межиріч тощо. Меншим від місцевості природним комплексом є урочище — схил гори, западини.
Природними водними комплексами є Чорне і Азовське моря.
Отже, в Україні поширені природні комплекси різного рангу. Вивчає особливості формування, будову, властивості і поширення цих комплексів, визначає їх ранг науковий напрям фізичної географії, що дістав назву ландшафтознавства. Результати вивчення природно-територіальних комплексів дають змогу раціональніше використовувати природні ресурси, вживати заходи щодо їх охорони.

1. Що таке природно-територіальний комплекс?
2. Що є рушійною силою розвитку ПТК?
3. Які природні комплекси називають антропогенними?
4. Яке явище називається азональністю?
5. Який найбільший природний комплекс на Землі? Найменший?
6. Які ознаки беруться до уваги під час визначення фізико-географічних особливостей областей і районів?
7. Що таке ландшафтознавство?

1. Користуючись картою на другому форзаці підручника, проведіть на контурній карті межі фізико-географічних країн та зон України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом