Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Українські Карпати. Загальна характеристика. Геологічні особливості. Рельєф. Корисні копалини

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

§43. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ГЕОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. РЕЛЬЄФ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Українські Карпати — один з найбільш мальовничих регіонів України. Вони характеризуються середньовисотним і низькогірним рельєфом, наявністю великих площ, придатних для господарського, в тому числі й сільськогосподарського освоєння, невисокими зручними перевалами, теплим м'яким вологим помірно континентальним кліматом, чітко вираженою вертикальною поясністю, а також внутрішніми природно-географічними відмінностями.
Карпатські гори багаті на різноманітні природні ресурси, мають неповторні гірські краєвиди, низький рівень забрудненості довкілля. Винятково важлива роль належить рекреаційним ресурсам, які освоєні ще недостатньо. Тут надзвичайно сприятливі умови для організації санаторно-курортного господарства міжнародного значення. Перспективними щодо розвитку санаторно-курортного і туристського господарства є всі райони Карпат, особливо райони Трускавця, Моршина, Сваляви, Східниці з їх унікальними водами, що мають високі лікувальні властивості і дуже популярні у світі.
Вивчення багатої і різноманітної природи Українських Карпат, їх географії має наукове, пізнавальне і важливе патріотично-виховне значення, сприяє глибшому дослідженню і раціональнішому використанню й охороні їхніх природних ресурсів.

Геологічні особливості. Карпатська гірська система утворилася, як уже зазначалося, в період альпійської епохи горотворення. Вона остаточно сформувалася на основі давнього фундаменту впродовж середнього і пізнього кайнозою. Породи цього фундаменту (брилово-складчастого) належать до допалеозойської і палеозойської ер, залягають на глибині 10-15 км.
Зовнішні Карпати виникли наприкінці мезозою — на початку кайнозою, Вододільно-Верховинські — в мезозойську еру.
В антропогеновий період в Українських Карпатах відбувалася вулканічна діяльність: у південно-західній їх частині виникло пов'язане з нею Вулканічне пасмо. Карпати — сейсмічно активні гори. Епіцентри землетрусів здебільшого виникають у горах Вранча, що знаходяться на південь від Українських Карпат, у Румунії.
Згідно з новими поглядами, Карпати переважно мають складчасто-покривну будову, характерною рисою якої є інтенсивна зім'ятість порід, що насунені скибами одна на одну і на Передкарпатський прогин. Величина насувів скиб сягає 18-20 км, а подекуди й більше.

Рельєф. Українські Карпати складаються з витягнутих з північного заходу на південний схід паралельних пасом, що розділені між собою міжгірними долинами (мал. 79). Зовнішні Карпати — крайнє північно-східне пасмо гір, що складається з різних за своїм рельєфом частин, які змінюють одна одну в південно-східному напрямі.

Мал. 79. Українські Карпати (доступно тільки при скачуванні)

На північному заході Зовнішні Карпати складаються з невисоких Бескидів, у центральній частині — з середньогірних Горганів, а на південному сході — з низькогірних Покутсько-Буковинських Карпат.
На південний захід від цих гір паралельно простягнувся знижений Верховинський Вододільний хребет, через який пролягають гірські перевали (мал. 80).

Мал. 80. Вододільний хребет в районі Верецького перевалу (доступно тільки при скачуванні)

Найвищою частиною Карпатських гір є Полонинсько-Чорногірські Карпати. На північному заході починається порізаний річками Латориця, Боржава, Ріка, Теребля і Тересва на окремі масиви-блоки Полонинський хребет. Далі на південний схід зосереджені високогірні масиви Свидо-вець, Чорногора, Гринявські гори.
На південному сході розміщені найстаріші в Карпатах Рахівсько-Чивчинські гори, що виділяються великими відносними висотами, скелястими урвищами.
На межі із Закарпатською низовиною простягається Вулканічне (Вигорлат-Гутинське) пасмо, яке видовжені міжгірні долинина півночі відділяють від Полонинського хребта. В районі Хуста це гірське пасмо переходить на лівий берег Тиси і продовжується в Румунії.

Українські Карпати багаті на корисні копалини і гідроенергетичні ресурси. Тут є великі поклади цінних будівельних матеріалів, зокрема мармуризованих вапняків, які широко використовують як облицювальний матеріал. Ці вапняки залягають у багатьох районах закарпатської частини Українських Карпат. Особливо цінними є білий скульптурний мармур (поблизу с. Ділове). У Карпатах є невичерпні запаси пісковиків, гравію, піску та інших будівельних матеріалів, великі запаси вулканічних туфів, доломітів. У середньогірних районах трапляються невеликі поклади металевих (марганцевих, залізних) руд та інших корисних копалин.
Карпати мають великі ресурси мінеральних і термальних вод — близько 350 джерел. Загальновідомими є мінеральні води Сваляви, Квасової Поляни, Східниці. Поблизу Ужгорода розвідано запаси термальних вод.
У Карпатах виявлено практично необмежені запаси менілітових (горючих) сланців. Вони залягають широкою смугою вздовж усіх Українських Карпат. Товщина покладів в окремих місцях досягає 1,5 км. Перегонкою менілітових сланців можна отримувати цінні продукти: смолу (близько 4%), газ тощо.
У Тячівському районі Закарпаття в передгір'ї знаходиться Солотвинське родовище кам'яної солі, запаси якої оцінено в 350 млн т. Соленосні товщі залягають на площі близько 200 га у вигляді лінз чистої солі, забрудненої солі, глинисто-соленосних відкладів. Родовище розробляється підземним способом; відпрацьовані шахти використовують для лікування хворих на астму.
До складу Українських Карпат на північному сході входить Передкарпатська підвищена рівнина. Вона простягається смугою завширшки 40 км і завдовжки до 300 км. Являє собою височину з висотами від 200 до 700 м. Розчленована правими притоками Дністра, Пруту і Сірету. Значно менші висоти має Закарпатська низовина (100-250 м), яка також є складовою частиною Українських Карпат.

1. Коли сформувалися Українські Карпати?
2. З яких частин складаються Українські Карпати?
3. Які цінні мінерально-сировинні ресурси залягають в Українських Карпатах?

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом