Фізико-географічні області Карпат: Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські Карпати

Українським Карпатам властиві значні територіальні відмінності, які виявляються в особливостях тектонічної будови, геологічного складу гірських порід, рельєфу, клімату, режиму річок, рослинності і тваринного світу, ландшафтів.

У межах України виділяють такі фізико-географічні області Карпатських гір:

• Зовнішні Карпати,
• Вододільно-Верховинські Карпати,
• Полонинсько-Чорногірські Карпати,
• Рахівсько-Чивчинські Карпати і
• Вулканічні Карпати.

До Українських Карпат, як уже зазначалось, належать також Передкарпатська підвищена рівнина і Закарпатська низовина.

Зовнішні Карпати

Зовнішні Карпати займають крайню північно-східну частину Українських Карпат. Вони складаються з трьох послідовно витягнутих з північного заходу на південний схід гірських пасом. Це Східні Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати, що знаходяться в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Зовнішні Карпати — невисокі і середні гори, які простягаються смугою завдовжки 280 км і 30-40 км завширшки. На північному сході ці гори межують з рівнинним Передкарпаттям. На південному заході — з Вододільно-Верховинськими Карпатами. Висота гір поступово зростає в південно-західному напрямі.

Зовнішні Карпати називають також Скидовими Карпатами, оскільки вони складаються з паралельних «скиб», які, як і скиби при оранці, послідовно накладаються одна на одну. Між скибами проходять порівняно неглибокі витягнуті міжскибові зниження (мал. 88).

Мал. 88. Скибові Карпати

Східні Бескиди

Східні Бескиди, що простягаються від українсько-польського кордону до р. Мизунки (ліва притока Свічі), низькі, пологі, сільськогосподарсько освоєні гори. Найвищі вершини Магура (1362 м), Парашка (1268 м).

Горгани

Горгани розташовані між долинами річок Мизунки і Ріки. Вони вищі, ніж Бескиди. Для Горганів характерні кам'яні осипища (місцева назва — «греготи»: площі, вкриті греготами, називають «горганами»). Протяжність пасма Горган — близько 75 км. Ближче до Передкарпаття гори чергуються з великими плоскими долинами річок — правих приток Дністра. На півдні висота гір зростає. Найвищі вершини: Лопушна (1836 м), Сивуля (1818 м), Ігровець (1803 м), Братківська, Попадя, Грофа (див. додаток 2).

Покутсько-Буковинські Карпати

Покутсько-Буковинські Карпати знаходяться на південний схід від верхів'їв приток Пруту — Лючки і Ріки (мал. 89). Їх ширина порівняно з Горганами менша (до 25 км); довжина — близько 80 км. Це низькі з пологими, часто куполоподібними, формами гори у вигляді паралельних хребтів пересічної висоти 750-850 м (максимальна висота — г.Ротило, 1483 м). Гори порівняно добре освоєні (ведеться землеробство).

Мал. 89. Покутсько-Буковинські Карпати. На передньому плані — стіжки сіна

Зовнішні Карпати здебільшого вкриті буковими з домішкою ялини і ялиці лісами.

Вододільно-Верховинські Карпати

На південний захід від Зовнішніх Карпат і паралельно їм простягається неширока (до 30 км), звужена на південному сході низькогірна смуга Вододільно-Верховинських Карпат.

У знижених частинах Вододільно-Верховинських Карпат знаходяться Ужоцький (889 м), Верецький (841 м), Торунський (930,6 м), Яблуницький (Ясінський) (931 м) перевали. Через перевали прокладено залізниці, автомобільні шляхи, трубопроводи та лінії електропередачі, що зв'язують країну з Європою.

Гори цього регіону характеризуються пологими схилами, придатними для сільськогосподарського використання. Висота гір тут зростає з північного заходу на південний схід. Відповідно на північному заході вища освоєність земель.

У структурі земельних угідь висока частка пасовищ і переважно суходільних сіножатей. Вододільно-Верховинські Карпати — основний у Карпатських горах район землеробства і тваринництва.
Вододільно-Верховинські Карпати складаються з кількох гірських ділянок:

• Вододільного хребта,
• Стрийсько-Сянської верховини,
• Воловецької верховини,
• Внутрішніх Горган,
• Ворохта-Путильського низькогір'я,
• Ясінської улоговини.

Вододільний хребет

Вододільний хребет простягається від р. Уж до верхів'їв р. Ріки. Хребет має звивисті лінії гребенів, південні схили його круті, північні — пологі. Схили до висоти 1200-1250 м вкриті смереково-буковими лісами.

Стрийсько-Сянська верховина

Крайню північно-західну частину займає низькогірна Стрийсько-Сянська верховина (Львівщина). її поверхня характеризується згладженими формами рельєфу, порівняно низькими (200-250 м) відносними висотами, значною розораністю земель.

Воловецька верховина

Південно-східним продовженням Стрийсько-Сянської верховини є Воловецька верховина, в західній частині якої також переважає низькогір'я з порівняно невеликими перепадами висот. На південному сході висоти збільшуються, рельєф стає середньогірним. Переважає заліснена територія, особливо на крутих схилах.

Внутрішні Горгани

Найвищою частиною Вододільно-Верховинських Карпат є Внутрішні (Привододільні) Горгани, абсолютні висоти яких подекуди перевищують 1700 м. Цей регіон найменш заселений і освоєний. Тут проходить головний Карпатський вододіл між басейнами річок Дністра, Пруту і Тиси, беруть початок річки Ріка, Теребля, Тересва, розміщене найбільше в Українських Карпатах озеро Синевир (Закарпаття), яке утворилося внаслідок обвалу, що загатив невеликий місцевий потік.

Ворохта-Путильське низькогір'я

Крайню південно-східну частину Вододільно-Верховинських Карпат займає Ворохта-Путильське низькогір'я (Івано-Франківська і Чернівецька області). Пересічні абсолютні висоти пологих схилів порівняно добре освоєних гір досягають 600-800 м.

Ясінська улоговина

У верхів'ях Чорної Тиси між хребтами Свидовець, Чорногора і Братківський виділяється Ясінська улоговина, оточена з усіх боків середньовисотними горами. Поблизу (в північно-східній частині) знаходиться Яблуницький перевал. Абсолютні висоти днища цієї закарпатської густозаселеної улоговини становлять 620-650 м. Схили гір вкриті густими смереково-ялицевими лісами.

1. На які фізико-географічні області поділяють Українські Карпати?
2. З яких гірських ділянок складаються Вододільно-Верховинські Карпати?

1. Схарактеризуйте фізико-географічну область Зовнішні Карпати.
2. Назвіть головні карпатські перевали, дайте характеристику гір, через які вони пролягають.