Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Фізико-географічні області: Полонинсько-Чорногірські Карпати, Рахівсько-Чивчинські Карпати, Вулканічні Карпати

Полонинсько-Чорногірські Карпати

Полонинсько-Чорногірські Карпати розміщені на південний захід від Вододільно-Верховинських, є найвищими в Україні горами: усі вершини понад 2000 м заввишки знаходяться саме тут. На південному сході вони межують з найстарішими в Карпатах Рахівсько-Чивчинськими горами; на південному заході паралельно простягається Вигорлат-Гутинський хребет — єдині в Українських Карпатах гори вулканічного походження. Саме в Полонинсько-Чорногорських Карпатах зафіксовано найнижчі річні температури повітря і найтриваліший морозний період. Ці гори — найменш освоєна і найрідше заселена частина Українських Карпат, дуже перспективний район альпінізму і гірського туризму, відома санаторно-курортна база міжнародного значення.

Полонинсько-Чорногірські Карпати починаються на крайньому північному заході від державного кордону з Словаччиною, охоплюючи Полонинський хребет, гірський масив Свидовець і Чорногору на південному сході.

Полонинський хребет

Полонинський хребет простягається на 130 км і складається з окремих гірських масивів-блоків. На крайньому північному заході такий блок розміщений між р. Уж і її лівою притокою р. Тур'я. Максимальна висота тут сягає 1482 м (г.Рівна). На скелястих східних схилах серед буково-ялинових лісів у 1981 р. створено орнітологічний заказник (понад 600 га), призначений для оселення хижих гірських птахів. Гірськими хребтами цього масиву є Полонина-Руна, Яворник, Великий Рожданів, Петиговець, Стинька. Тут, поблизу українсько-польського кордону біля села Либохора (Львівщина), знаходиться один з найвищих в Українських Карпатах перевал Руський Шлях (1309 м). На південному сході гірський блок обмежовує р. Латориця. Далі простягається масив Боржава з одноіменною полониною.

Казкова природа зелених карпатських полонин. Про них написано дуже багато. Вони як магніт притягують до себе людей. Полонини — майбутнє українського та іноземного туризму. Найвищими горами в цих місцях є Стій (1677 м), Томнатик (1344 м). Поперечні долини Полонинського хребта, якими течуть річки Уж, Латориця, Ріка, Теребля, Тересва та інші, мають високі круті схили, які подекуди набувають каньйоно подібних форм. У межах Полонинського хребта досить значні амплітуди відносних висот річок. Наприклад, відстань між річками Теребля і Ріка поблизу відомої гідроелектростанції — близько 4 км, різниця відносних висот — 80 м.

Свидовець

На південний схід від Полонинського хребта простягається невеликий за площею, але високий гірський масив Свидовець (мал. 90). Його межа на півночі проходить по р.Чорна Тиса, на сході — по р.Тиса. Масив має велику площу субальпійських лук. Найвища точка Свидовця — г. Близниця (1881 м). Тут налічується близько десяти вершин заввишки понад 1500 м.

Свидовець
Мал. 90. Околиці гірського масиву Свидовець

Чорногора

На південний схід від Свидовця розміщений найвищий в Українських Карпатах і в Україні гірський масив Чорногора. На південному заході його межа проходить по р. Біла Тиса, на сході — по р. Чорний Черемош. На півдні цей масив межує з Рахівськими Карпатами, на південному сході — з північною частиною Чивчинських Карпат. Чорногора — заліснений район; верхню його частину займають субальпійські та альпійські луки. Найвища вершина — Говерла (2061 м). Над полонинами здіймаються вершини Бребенескул (2032 м), Піп-Іван (2022 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2010 м).

Любив бувати на карпатських верхах письменник Михайло Коцюбинський. У повісті «Тіні забутих предків» він так описує приполонинське високогір'я Чорногори:

«Замість лісів тепер слався землею жереп... Далекі гори... вигинали хребти... Вже синіми хмарами підпирали крайнебо... верхи..., колола небо гострим шпилем Говерла, і Чорногора важким своїм тілом давила землю».

У Полонинсько-Чорногірських Карпатах чітко виявляється висотна поясність. Схили гір круті, долини річок вузькі, їхні річища подекуди порожисті. Верхні частини гірських хребтів і гірських масивів зайняті полонинами. Полонинсько-Чорногірські Карпати — райони витоку багатьох карпатських річок, тут багато вапнякових печер.

На північно-західних схилах Свидовця і Чорногори добре збереглися сліди зледеніння у вигляді карів (льодовикових заглиблень), трогів (сліди «виорювання» льодовика) та ін. Переважання великих висот, крутих схилів і слідів зледеніння надають краєвиду Свидовця і Чорногори вигляду альпійської гірської країни.

На південний захід від Полонинсько-Чорногірських Карпат вузькою смугою простягається зона високих вапнякових скель (стрімчаків), значно давніших (юрського віку), ніж гірські породи прилеглих територій. Тут трапляються невеликі карстові печери. Ця територія — улюблене місце відпочинку, туризму.

Рахівсько-Чивчинські гори

Крайню південну частину Карпатських гір, що з півдня прилягають до річок Біла Тиса і Чорний Черемош, займають Рахівсько-Чивчинські гори. Це один з найменш доступних і слабоосвоєних гірських районів України. Гори тут дуже розчленовані притоками Білої Тиси, Чорного і Білого Черемошу.

Рахівсько-Чивчинські гори — нетипові для Карпат. Вони дуже давні, утворились в палеозойську еру. Складаються з метаморфізованих кристалічних порід — сланців, гнейсів та ін. Високі із стрімкими схилами гори і глибокі вузькі долини нагадують альпійські ландшафти. Найвищі вершини перевищують 1900 м. Тут протікають швидкоплинні порожисті потоки.

Дві складові частини масиву — Рахівські і Чивчинські гори — генетично пов'язані; вони близькі за формами рельєфу і є північним продовженням розміщеного в Румунії великого Мармароського масиву.

Низькогірна частина Рахівських і Чивчинських гір вкрита буковими і смерековими лісами; вище ростуть смерека і ялиця. Верхні ділянки гірських хребтів вкриті криволіссям і субальпійською лучною рослинністю.

«Дикий», мало освоєний масив Рахівських і Чивчинських гір — надзвичайно перспективний район для розвитку гірського туризму.

Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет

На південний захід від Полонинського хребта і паралельно до нього проходить Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет, що разом з улоговинами і долинами утворює фізико-географічну область Вулканічні Карпати. Хребет починається за кордоном у Словаччині і простягається у південно-східному напрямі до долини р. Ріка. У районі м. Хуста повертає на південь і закінчується в Румунії. Загальна довжина його в межах України становить 125 км, ширина — 8-20 км. Хребет складається з вулканічних туфів і твердих кристалічних порід (андезити, базальти), флішових відкладів. Він розділений на окремі масиви (Маковиця, Синяк, Великий Діл та ін.) поперечними долинами правих приток Тиси. Цей хребет — наймолодше гірське геологічне утворення в Карпатах: його вік — антропогеновий період.

Між річками Боржава і Ріка Вулканічний хребет знижується. Від нього на південний захід відходить відоме в Україні своїм розвинутим виноградарством Берегівське вулканічне горбогір'я, острівні підвищення якого на півдні Закарпатської низовини (райони Виноградова, Берегового) мають вигляд окремих горбів.

На північному заході Вулканічний хребет відокремлений від Полонинського хребта системою великих улоговин і широких витягнутих долин та міжгір'їв, винятково сприятливих для розвитку сільського господарства (щорічно випадає 700-1000 мм опадів, родючі ґрунти, літо тепле, сонячне, зими помірно холодні).

Вулканічні Карпати складаються з окремих неоднакових за природно-географічними ознаками частин. Це низькогірний хребет, на південь від якого знаходиться Закарпатське передгір'я, на північ — досить широка (5-7 км) густозаселена Березне-Ліпшанська долина, а також Іршавська і Солотвинська улоговини.

У межах Вулканічного хребта трапляються цікаві поєднання залишкових форм вулканічної та людської діяльності (кратери вулканів, Мукачівський і Хустський замки, що знаходяться на вершинах вулканічних конусів).

  1. Чим подібні і чим відмінні природні умови та ресурси Полонинсько-Чорногірських і Рахівсько-Чивчинських Карпат?
  2. Які особливості Вулканічного хребта? Чим він відрізняється від інших гірських хребтів Українських Карпат?

  1. Опишіть Полонинський хребет і Чорногору.
  2. Розкажіть про особливості геологічної будови Рахівсько-Чивчинських і Вулканічних Карпат.