Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Кримські гори. Клімат. Водні ресурси. Ґрунтовий покрив. Рослинність. Тваринний світ

§51. КЛІМАТ. ВОДНІ РЕСУРСИ. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ. РОСЛИННІСТЬ. ТВАРИННИЙ СВІТ

Клімат Кримських гір помірно континентальний. Південному берегу Криму, який є складовою частиною Кримських гір, властиві риси клімату північних субтропіків. Температура найхолоднішого місяця року змінюється від -3,8°С в горах до +1...+4°С на Південному березі Криму, найтеплішого — відповідно від +15,6 до +24°С. Річний радіаційний баланс в горах становить близько 1973 МДж/м кв, на Південному березі Криму — 2332-2488 МДж/м кв — найвищий показник в Україні.
Кримські гори характеризуються значною кількістю опадів, які залежать від висоти, напрямів простягання гірських хребтів і міжгірних долин. Пересічна кількість опадів тут коливається від 900 до 1100 мм. У передгір'ях знижується до 500-600 мм, на Південному березі Криму — до 300-600 мм.
На Південному березі Криму в холодну пору переважають опади у вигляді дощу. Сніг узимку випадає лише на значних висотах. У Кримських горах, особливо в південно-східній частині чорноморського узбережжя, бувають селі, а також зливові дощі, які спричинюють ерозію ґрунтів та інші негативні явища. Кримські гори — це регіон України з найінтенсивнішим випаданням граду (6-8 днів на рік).
Узимку з високих, вкритих снігом, Кримських гір (яйли Ай-Петринська, Нікітська, Бабуган-яйла, Чатирдаг) сходять снігові лавини, ліквідація руйнівних наслідків яких вимагає значних коштів.
У Кримських горах, найчастіше навесні і восени, дмуть сухі і теплі вітри — фени. їх тривалість невелика — від кількох годин до кількох діб. Фени спричинюють танення снігу, сходження снігових лавин. Для прибережних районів гір характерні бризові вітри.

Гори відіграють провідну роль у формуванні водних ресурсів усього Криму — як поверхневих, так і підземних. Річки, що беруть початок у горах, впадають у Чорне і Азовське моря. Вони короткі, з нерівномірним стоком. Найбільші з них беруть початок з Головного пасма і несуть свої води у північно-західному, північному і частково північно-східному напрямах. Долини річок подекуди каньйоноподібні. Живлення річок Кримських гір переважно дощове. Частина річок живиться підземними і сніговими водами. З північних схилів течуть Чорна, Бельбек, Кача, Салгир; з південних — Учансу (мал.97), Дерекойка та ін. Деякі річки влітку пересихають. На річці Чорна споруджено Чорнорічинське, на річці Салгир — Сімферопольське водосховища, води яких використовують для потреб населення і господарства прилеглих вододефіцитних районів.

Мал. 97. Водоспад Учансу на однойменній річці (доступно тільки при скачуванні)

Кримським горам властива висотна поясність. Це стосується багатьох компонентів природи — клімату, водних ресурсів і, особливо, ґрунтового покриву та рослинності. Висотна поясність гірського Криму має свою специфіку. Якщо, наприклад, у Карпатах вище від лісової зони поширені субальпійська та альпійська зони (полонини), то в нижчих Кримських горах лісовий пояс обривається на плоских слабохвилястих яйлах на висотах 750-1000 м і 1200-1450 м степовим поясом. Тут ніби порушується висотна поясність: степовий пояс розміщується не нижче, а вище від лісової смуги. Це явище типове тільки для Кримських гір. Пояснюється воно тим, що на плоских яйлах, сформованих з вапнякових порід, дуже розвинутий карст. У карстові порожнини стікають дощові води, яких тут випадає вдвічі-втричі більше, ніж у передгірних регіонах. Тому вологість ґрунту, яка є важливим ґрунтотвірним чинником, тут приблизно така сама, як і в лісовій і лісостеповій смугах, що лежать нижче.
Ґрунтовий покрив Кримських гір різноманітний і підпорядкований висотній поясності. В передгір'ї переважають чорноземи, що сформувалися на карбонатних породах, дерново-карбонатні, коричневі ґрунти. У гірсько-лісовій зоні — буроземи, на яйлах — гірсько-лучні чорноземоподібні і гірські чорноземи.
У горах, особливо в менш освоєних у сільськогосподарському відношенні середньогірних районах, порівняно добре збереглася природна, переважно лісова рослинність. Це пояснюється суворим регулюванням вирубок лісів і проведенням широкомасштабних природоохоронних заходів. Частка площі природоохоронного фонду тут становить близько 10% усієї території Кримських гір — найвищий показник природно-географічних зон і гірських країн нашої держави.
Велику площу Кримських гір займають ліси (97% площі лісових масивів усього Криму). Ліси поширені в усіх районах середньогір'я і низькогір'я Криму. У горах Криму переважають дубові ліси (діброви), на які припадає майже дві третини всіх лісових масивів; близько третини лісової площі зайнято буком і сосною. Значно поширені також граб, глід, тис ягідний, ліщина, шипшина, терен та ін. Гірський Крим є важливим районом вирощування і заготівлі лікарських рослин. На передгір'ях і яйлах росте лучно-степова рослинність, у нижній сухій частині Південного берега Криму — переважно ксерофітна (посухостійка), вічнозелена садово-паркова (кипарис, магнолія, мирт, лавр, дрік та ін.) рослинність, низькорослі ліси (мал. 98, 99). Ліси виконують різнопланові функції — рекреаційні, природозахисні та ін.

Мал. 98. Масандрівський парк на Південному березі Криму (доступно тільки при скачуванні)

Мал. 99. Низькорослий ліс на схилах яйли (доступно тільки при скачуванні)

Тваринний світ Кримських гір різноманітний. Тут водяться характерні для прилеглих територій види, а також релікти: звичайний кримський олень, борсук, лисиця, дика свиня та ін. З рідкісних птахів трапляються чорний гриф, соколи сапсан і балобан та ін. Різноманітний світ плазунів (безногий жовтопуз, леопардовий полоз та ін.), земноводних (жаби, ящірки, тритони та ін.), молюсків, комах, павукоподібних та ін.
Гірський Крим відомий багатством своїх рекреаційних ресурсів. Це створює сприятливі передумови для перетворення його на важливий санаторно-курортний регіон не лише державного, а й міжнародного значення. Виділяються своєю унікальністю, багатопрофільністю та активністю впливу на організм людини рекреаційні ресурси нижньої (прибережної) і середньої (передгірної і середньогірної) частин Південного берега Криму.
Великий вплив на формування рекреаційних ресурсів Кримських гір має Чорне море. Повітря приморських районів, особливо влітку, насичене ароматом морської води. Тривалість сонячного сяйва тут сягає 2300-2550 годин на рік, купального сезону — 4,5-5 місяців. Лікувальні можливості рекреаційних ресурсів Південного берега Криму багатопрофільні (лікування легеневих, серцевих і нервових захворювань, органів руху тощо). Тут сприятливі умови для туризму, альпінізму.

1. Порівняйте кліматичні особливості Кримських гір і Українських Карпат.
2. Розкажіть про особливості водних ресурсів Кримських гір.
3. Схарактеризуйте ґрунти гірського Криму.
4. Опишіть природу Південного берега Криму.
5. Дайте оцінку рекреаційно-туристичних ресурсів Криму.
6. Порівняйте ліси Кримських гір і Українських Карпат.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом