Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Фізико-географічні області Кримських гір. Природоохоронні об'єкти Кримських гір

§52. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОБЛАСТІ КРИМСЬКИХ ГІР

Кримські гори поділяються на три фізико-географічні області: Кримську передгірну лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо і Кримську південнобережну субсередземноморську.

Кримська передгірна лісостепова область займає Внутрішнє і Зовнішнє пасма Кримських гір і межує зі степовим Кримом. Внутрішнє і Зовнішнє пасма утворилися в кіммерійську епоху горотворення (мал. 100).

Мал. 100. Внутрішнє пасмо Кримських гір — куеста (доступно тільки при скачуванні)

Внутрішнє пасмо річки розчленовують на глибокі долини — каньйони (Бельбецький, Качинський). Поширені гори-останці, зокрема Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Ескі-Кермен. Спостерігаються химерні форми вивітрювання, в тому числі і печери-гроти. Трапляються низькогірні дубові ліси з типчаково-різнотравним покривом.
У ландшафтній структурі Зовнішнього пасма переважають місцевості різнотравно-типчакові степові на малопотужних чорноземах і лісочагарникові на дерново-карбонатних і коричневих ґрунтах.
Фізико-географічна область добре освоєна: поширені сади, виноградники, посіви зернових культур. Тут знаходяться такі великі міста Криму, як Севастополь і Сімферополь.

Головна гірсько-лучно-лісова фізико-географічна область — найвища частина Кримських гір. Вона витяглась на 180 км з заходу на північний схід. Ширина її становить 15-30 км. Північні схили області пологі, південні — стрімкі, обриваються до Південного берега Криму. Тут знаходяться найвищі і найвідоміші вершини Кримських гір (мал. 101) та столоподібні масиви яйл. На яйлах поширені карстові форми рельєфу. Їх налічується близько 900. Тут беруть початок майже всі річки півострова — Альма, Кача, Бельбек, Біюк-Карасу, Салгир, Чорна та ін.

Мал. 101. Ай-Петрі (доступно тільки при скачуванні)

Головне пасмо характеризується висотною поясністю ландшафтів. Верхній пояс утворюють закарстовані середньогір'я з чорноземовидними і дерново-буроземними ґрунтами під буково-грабово-сосновими лісами та луками. На схилах переважають дубові ліси, вздовж північного підніжжя — грабові. Характерні численні рідкісні, реліктові т? ендемічні види рослин і тварин. Багато заповідних територій та об'єктів.

Кримська південнобережна субсередземноморська фізико-географічна область — вертикальна природна область південного схилу Головного пасма Кримських гір до висоти 500-1500 м. Місцями прибережжя розширюється і утворює амфітеатри. Найбільшими з них є Ялтинський (шириною близько 12 км), Алуштинський, Гурзуфський. На крутих схилах гір поширені зсуви, обвали.
Клімат пологих прибережних територій середземноморський. Зима тепла, волога. Південний берег Криму — один з найтепліших регіонів України. О лади незначні, більше ви падають зимою. Природна рослинність займає невеликі площі. Поширені низькорослі ліси з дуба пухнастого, деревовидного ялівця, дикої фісташки, суничного дерева. Багато ксерофітних чагарників і напівчагарників. Подекуди трапляється вічнозелена рослинність (суничник дрібнолистий, рускус пантійський, чист кримський). Багато паркових насаджень: кипариси, кедри, магнолії, платани та ін. Значні площі знаходяться під виноградниками і плантаціями
ефіроолійних культур. На Південному березі Криму багато заповідних об'єктів. Це важливий рекреаційний район.

1. З яких фізико-географічних областей складаються Кримські гори?

1. Порівняйте Кримську передгірну лісостепову область з Головною гірсько-лучно-лісовою (особливості рельєфу, ландшафти, освоєння).
2. Схарактеризуйте Кримську південнобережну субсередземноморську фізико-географічну область.

§53. ПРИРОДООХОРОННІ ОБ'ЄКТИ КРИМСЬКИХ ГІР

У Кримських горах багато природно-заповідних територій. Частка природно-заповідного фонду тут майже втричі більша, ніж у цілому в Україні.
Великим природним багатством Кримських гір є лісові ресурси. В лісових районах, що займають близько 40% площі гір, створено природоохоронний фонд різного рівня заповідності.
Найбільшим природно-заповідним об'єктом Кримських гір є Кримський природний заповідник, створений у 1991 р. на базі Кримського державного заповідно-мисливського господарства. Кримський природний заповідник займає велику площу (42 тис. га). Охороняються ліси, які мають водоохоронне значення, а також луки яйл. Більша частина площі заповідника розміщена в межах Головного пасма. До складу заповідника входять також рівнинні території і частина акваторії Каркінітської затоки з Лебедячими островами. Найбільшими є площі дубових і букових лісів.
Другим за величиною є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, створений у 1973 р. Він простягається довгою (близько 40 км) вузькою (2-6 км) смугою вздовж Південного берега Криму і частково займає плоску поверхню Ай-Петринської яйли (на південний захід від Фороса — до Гурзуфа). У заповіднику багата рослинність, в тому числі і рідкісні види. Основну площу заповідника займають ліси, видовий склад яких формується під впливом висотної поясності. У приморських районах і в нижній частині гір переважають ксерофітні деревостани північно-середземноморського типу. Ростуть кипариси, платани, вічнозелені чагарники тощо. Вище поширені ліси з кримської сосни, які з висотою змінюються на букові і буково-грабові деревостани.
Створений у 1979 р. Карадазький природний заповідник розміщений у східній приморській частині Кримських гір на масиві Карадаг (мал. 102). Його площа 2,9 тис. га. Заповідник є мінералогічним природним музеєм. Тут знайдено понад 30 мінералів (яшма, агат, аметист, гірський кришталь, сердолік та ін.). Ліси займають центральну підвищену територію, максимальна висота якої становить 575 м (г. Свята), а також північно-західну частину заповідника. В лісах переважає дуб. Охороняються також різнот-равно-ковилово-злакові степи, а також рідколісся. Багатий тваринний світ. Тут налічується 28 видів ссавців, 184 — птахів, є плазуни, земноводні. Водяться козуля, дика свиня, лисиця, куниця, білка, заєць-русак, їжак, з птахів — шпак, синиця велика, дрізд чорний, зяблик та ін.

Мал. 102. Карадазький природний заповідник (доступно тільки при скачуванні)

У Кримських горах поблизу Ялти у 1973 р. організовано невеликий природний заповідник Мис Мартьян (мал. 103). Разом з акваторією Чорного моря його площа становить 240 га. Заповідник розташований на схід від Ялти на Південному березі Криму. Охороняється середземноморська рослинність, в тому числі ендеміки. Більша частина території заповідника вкрита лісом, решта — рідколіссям з реліктового ялівцю. З тварин охороняються куниця кримська кам'яна, лисиця кримська гірська, білка, заєць-русак, їжак, миша лісова, ящірки кримська і скельна, з птахів — сойка, дрізд-омелюх, синиця чорна, сапсан та ін.

Мал. 103. Заповідник Мис Мартьян (доступно тільки при скачуванні)

На особливу увагу заслуговує Нікітський ботанічний сад, розміщений на схід від Ялти (поблизу селища Ботанічне), який має площу 1000 га; на півдні він безпосередньо підходить до Чорного моря. Тут зібрано унікальну колекцію субтропічної флори. Проводиться велика наукова робота з акліматизації рослин. Сад відкритий для відвідувачів.

1. Чим пояснюється велика зосередженість в Кримських горах природоохоронних об'єктів?

1. Покажіть на фізичній карті України заповідні території Криму.
2. Схарактеризуйте Кримський природний і Ялтинський гірсько-лісовий заповідники.
3. Опишіть Карадазький природний заповідник.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом