Словник основних географічних термінів і понять. П-Я

Паводок: швидке, нерегулярне, порівняно нетривале підняття рівня води в річці. Основними паводковими районами України є Передкарпаття, Закарпаття і Кримські гори.
Передгір'я: знижені ділянки на краю гірських масивів. Проміжні території між горами і пригірськими рівнинами.
Перекат: неглибока ділянка річища, яка має вигляд валу, що перетинає річище під кутом 20-30°, з пологим схилом, оберненим проти течії та крутим — за течією; складений пухкими відкладами.
Петрофіти (літофіти): рослини (переважно лишайники і водорості), здатні рости на скелях і кам'янистих осипах.
Пилова буря: природне явище, яке виникає під час посушливої погоди та сильного вітру і супроводиться розвіюванням сухого шару ґрунту, піску та пилу. В Україні найчастіше бувають у південно-східній частині степової зони. Погіршують видимість (їх іще називають чорними бурями).
Підґрунтя: гірська порода, що залягає під ґрунтом.
Підстилаюча поверхня: земна поверхня, що взаємодіє з атмосферою в процесі теплообміну і вологообміну. Суходіл і водні простори, гори і рівнини, ліс і поле, сніг і лід по-різному впливають на стан атмосфери, як і кожна з цих поверхонь по-різному поглинає, накопичує і витрачає променеву енергію сонця. Характер підстилаючої поверхні впливає на циркуляцію атмосфери, на погоду і клімат.
Підтоплення: підвищення рівня ґрунтових вод, спричинене переважно будівництвом гідротехнічних споруд. Масове явище поблизу дніпровських водосховищ.
Піроксени: група породоутворюючих мінералів класу силікатів білого, сірого, жовтого до темно-коричневого та зеленого кольорів.
Плавні: надмірно зволожені, часто заболочені нижні частини заплав, що їх часто заливають паводкові води. Утворюється багато стариць і проток. Вкриті густими заростями вологолюбної рослинності — очеретом, осокою, рогозою та ін. Трапляються в дельті Дунаю та ін. рік.
Плагіоклази: група породоутворюючих мінералів класу силікатів, здебільшого білого, сірувато-білого кольору.
Плесо: досить спокійна глибоководна ділянка річища рівнинної річки між перекатами, найчастіше виникає при меандруванні річки, на звужених або вигнутих ділянках річки внаслідок збільшення швидкості течії під час повені.
Пошукова робота: геологічне дослідження, спрямоване на виявлення корисних копалин.
Прибій: явище руйнування морських чи озерних хвиль на малих глибинах в разі набігання їх на берег. Спричинює руйнування берегів.
Прогин: видовжена від'ємна структура (заглиблення) земної кори, заповнена потужною товщею переважно осадових порід.
Протока: відносно вузька ділянка водної поверхні між ділянками суходолу, яка сполучає два сусідні водні басейни.
Пуща (хаща): великий масив густого важкопрохідного лісу.
Радіаційний баланс: різниця між сумарною і відбитою радіацією та випромінюванням підстилаючої поверхні.
Радіація відбита: сонячне випромінювання, що відбивається від поверхні Землі.
Радіація пряма: сонячне випромінювання, що надходить з прямими сонячними променями.
Радіація розсіяна: сонячне випромінювання, що утворюється в атмосфері в результаті відбиття та вбирання теплоти і світла.
Радіація сонячна: теплота і світло, що випромінюються Сонцем і потрапляють на Землю. Вимірюється в джоулях на 1 см кв земної поверхні.
Радіація увібрана: частина сумарної сонячної радіації, увібрана поверхнею Землі.
Реакліматизація: акліматизація, відновлення на конкретній території з якихось причин зниклих чи знищених місцевих видів рослин або тварин.
Релікти: види рослин чи тварин, які збереглися з минулих геологічних часів і подекуди ще трапляються на певних територіях.
Рослинність: сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) земної кулі або її регіонів.
Сейсмічний: пов'язаний з явищами землетрусу.
Силікати: солі кремнієвих кислот, дуже поширені серед природних мінералів (наприклад, слюда, тальк, азбест, польовий шпат). Застосовують як будівельні матеріали, вогнетриви тощо.
Симбіоз: форма співжиття організмів різних видів, що забезпечує їм взаємну вигоду.
Сільськогосподарські угіддя: землі, які використовують для одержання сільськогосподарської продукції (рілля, сінокоси, пасовища тощо).
Сланець: слабометаморфізована дрібнозерниста гірська порода, що має добре виражену шаруватість.
Смерч: вертикальний атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі і поширюється вниз часто до самої земної поверхні; темна хмара, що має форму стовпа або хобота з лійкоподібними розширеннями, повітря в якому обертається найчастіше проти годинникової стрілки.
Снігова лавина: швидкий раптовий і часто руйнівний зсув снігу зі стрімких схилів.
Солоді: низькородючі ґрунти, що формуються внаслідок ви-луження під впливом інтенсивного промивання водою солонців і солонцюватих ґрунтів. Трапляються в пониззях (подах), слабодренованих вододілах і більш вологих місцях. Назва походить від рослини, яку в народі називають «солодка».
Солонці: група засолених ґрунтів, що утворюються з солончаків після вимивання з них легкорозчинних солей. Містять багато обмінних йонів натрію (до 40%), мають кальцій і магній, що надає цим ґрунтам водонепроникних властивостей. Поширені в степовій і лісостеповій зонах.
Солончаки: ґрунти, що формуються за сталого вмісту великої кількості солі. В Україні обмежено поширені на півдні степової зони.
Сонячне сяйво: освітлення земної поверхні чи води прямими променями Сонця.
Спільнота: об'єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами.
Споживання свіжої води: використання води, що забирається з різних місць (у тім числі з морів), для задоволення господарських потреб.
Сталагміт: мінеральне натічне утворення, що наростає з дна карстових порожнин.
Сталактит: мінеральне натічне утворення на верхніх стінах і стелі карстових порожнин, що звисає.
Стариця: частина колишнього річища чи меандри, яка повністю відокремилась від річки. Трапляється на річках, що течуть по рівнинній низовинній місцевості.
Статистика: наука про кількісні зміни у розвитку суспільства та економіці;; кількісний облік масових явищ.
Структура угідь: відношення частки окремих видів угідь до їх сумарної площі, виражене у відсотках.
Сульфати: сірчанокислі солі, середні солі сірчаної кислоти, тобто солі, де обидва атоми водню молекули цієї кислоти заміщені атомами металу або алюмінієм. Безбарвні речовини. Сульфат амонію застосовують як добриво, сульфат натрію — у виробництві скла, мила, паперу.
Суспільство: сукупність мешканців певної країни; організована соціальна спільнота, яка характеризується доволі високим ступенем єдності, поєднаними між собою подібністю умов життя, нормами поведінки.
Суховій: сухий гарячий вітер, що зароджується в теплий період, часто на краю антициклону.
Тваринний світ: сукупність усіх особин тварин різних видів, які постійно або тимчасово проживають у межах будь-якої території чи акваторії.
Тектоніка (геотектоніка): наука, що вивчає глибинні структури і рухи та їхні зміни, пов'язані з розвитком Землі.
Тектонічна структура: будова земної кори загалом; ділянка земної кори, що має спільний давній фундамент і складається з великої кількості менших структур. Найбільші тектонічні структури земної кори мають значні глибини (платформи, глибинні розломи тощо).
Тераси: східцеподібні, переважно горизонтальні або слабо-нахилені поверхні на схилах річкових долин, берегах озер і морів.
Трепел: осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору. М'яка, але щільна. Складається переважно з дрібненьких кульок опалу та панцирів діатомів. Використовується в будівництві, нафтовій промисловості.
Угруповання: група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь.
Ураган: дуже швидкий (понад 35 м/с), тривалий, руйнівної сили вітер.
Уранова руда: переважно мінерал уранініт. Бувають бідні (до 0,1% урану) і багаті (понад 1% урану) руди. Україна має значні запаси уранових руд.
Фанерозой: геологічний час, що почався приблизно 570 млн років тому і триває дотепер. Складається з палеозойської, мезозойської і кайнозойської ер.
Фарватер: безпечний шлях для руху суден між мілинами та іншими перешкодами.
Фауна: сукупність усіх видів тварин будь-якої території, що історично склалась.
Фен: теплий сухий, часто сильний вітер, що дме з гір у долини.
Фітоценоз: історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовнішнім середовищем.
Фліш: потужна товща осадових гірських порід — морських відкладів з мергелів, аргілітів, вапнякових пісковиків тощо з вираженою шаруватістю. Трапляються в Карпатах.
Флора: історично складена сукупність видів рослин, що населяють певну територію або населяли її в минулі геологічні часи.
Флювіогляціальні відклади: водно-льодовикові відклади.
Фронти атмосферні: рухомі перехідні зони в тропосфері, що розділяють різні за фізичними властивостями повітряні маси. Виникають у разі контакту теплих і холодних повітряних мас. Основні фронти, що бувають над Україною, — арктичний (між арктичним і полярним повітрям (помірним)) і полярний (між полярним і тропічним повітрям). З фронтами пов'язані хмарність і опади, формування циклонів і антициклонів, різкі зміни погоди.
Хуртовина: перенесення снігу вітром у приземному шарі повітря; сильний вітер зі снігом. В Україні найчастіше зумовлена циклонами.
Циклон: область приземного шару атмосфери з вихровим рухом повітряних мас і зниженим тиском у центрі. Повітря в ньому рухається по спіралі до центра: в Північній півкулі — проти годинникової стрілки, у Південній — за годинниковою стрілкою внаслідок руху Землі навколо своєї осі.
Цирки: чашоподібні заглиблення на стрімких гірських схилах.
Цілинні землі: землі, придатні для посівів сільськогосподарських рослин, але ще не освоєні.
Чорні бурі: сильні сухі вітри, що переносять дрібні сухі часточки ґрунту. Частково затьмарюють сонце. Призводять до зниження врожайності чи загибелі посівів сільськогосподарських культур. Виникають у південно-східних районах України.
Шибляки: густі зарості невисоких теплолюбних посухостійких дерев і листопадних колючих низькорослих чагарників, які виросли на місці знищених лісів. Поширені в Кримських горах.