Скуратович О.Я., Коваленко Р.Р., Круглик Л.І.
Географія. 6 клас. Підручник для середньої школи

Вологість повітря. Випаровування. Хмарність і види хмар

§30. Вологість повітря

Зволож губкою класну дошку. Через кілька хвилин дошка стане зовсім сухою. Подивись на дахи будинків і на асфальт після літнього дощу. Через короткий проміжок часу вони також стануть сухими. Куди поділася вода? Вона випарувалася — перейшла з рідкого стану в газоподібний, тобто у водяну пару.

Випаровування — перехід води (чи іншої речовини) з рідкого чи твердого стану у газоподібний.

Вода випаровується з поверхні всієї планети. 86% водяної пари надходить в атмосферу з поверхні Світового океану, решта 14% — з поверхні суходолу.

Невидимої оку водяної пари у тропосфері величезна кількість, тому можна говорити про вологість повітря. Вологість повітря визначається кількістю водяної пари у ньому. Вона вимірюється у грамах на 1 м куб (г/м куб). Вологість повітря залежить від температури. Чим вища температура повітря, тим більша кількість водяної пари може в ній міститись.

У 1 м куб повітря може міститися при температурі:
-20°С не більш як 1 г води +10°С не більш як 9 г води
-10°С не більш як 2 г води +20°С не більш як 17 г води
-5°С не більш як 3 г води +30°С не більш як 30 г води
0°С не більш як 5 г води +40°С не більш як 51 г води

Розрізняють абсолютну і відносну вологість повітря.

Абсолютна вологість — це кількість водяної пари у грамах, яка може міститися в 1 м куб. повітря при даній температурі.

Наприклад, якщо при температурі +20°С у повітрі утримується 17 г/м куб. водяної пари, то вологість абсолютна.

Відносна вологість — відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.

Наприклад, при температурі +20°С, коли у повітрі утримується тільки 8,5 г/м куб водяної пари, відносна вологість становить 50%, тобто набагато менше тієї кількості водяної пари, яку повітря могло б вмістити при цій температурі. Чим більша відносна вологість, тим більша ймовірність випадання опадів.

У пустелях відносна вологість — 50%, а при 30% погодні умови стають небезпечними для життя. В Україні відносна вологість змінюється за сезонами: влітку — нижча, взимку — вища. Показники відносної вологості повідомляють у метеозведеннях радіо і телебачення.

Вимірюють відносну вологість приладом, який називається гігрометром. Головна його частина — знежирена людська волосина. Із збільшенням вологості вона видовжується, що передається на стрілку приладу (мал. 69).

Гігрометр
Мал. 69. Гігрометр

Висновки

  1. У повітрі завжди міститься певна кількість водяної пари, тобто повітря має вологу. Абсолютна вологість — кількість водяної пари у грамах, яка може міститися в 1м куб. повітря при даній температурі. Відносна вологість — відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.
  2. Вологість залежить від температури. Чим вища температура, тим більше вологи може вмістити в собі повітря.
  3. Вимірюють вологість гігрометром.

§31. Хмарність

Усім нам часто доводиться дивитися на небо. Яка різноманітність постійно змінюваних картин! Химерні форми хмар викликають будь-які образи. Саме ці картини надихнули українського поета Ігоря Муратова:

Хмари пливуть і пливуть в вишині,
Хто й зна, чи буде той дощик, чи ні.
Може, ті хмари вітрець пронесе,
Може, покрапає трохи — і все...

Що ж таке хмари? Звідки вони з'явилися в тропосфері?

З висотою температура у тропосфері знижується. Повітря, насичене водяною парою, не може утримувати його в собі.

Пригадай чому

Пара конденсується, тобто перетворюється у крапельки води, які зависають у повітрі на великій висоті. Вони і утворюють хмари. Якщо температура тут нижча від 0°С, то крапельки перетворюються у дрібні кристалики льоду.

Хмари — скупчення завислих у атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду.

Розрізняють кілька десятків видів хмар. Та найчастіше трапляються перисті, шаруваті, купчасті.

Перисті хмари утворюються на висоті понад 6000 м. Вони напівпрозорі і складаються з кристаликів льоду, за формою нагадуючи пір'я птаха, звідси і назва. Поява їх на небі — ознака зміни погоди.

Шаруваті хмари розташовуються на висоті близько 200 м, покриваючи щільною пеленою небо. Найчастіше вони виникають восени, викликаючи похмуру погоду, довгочасні обложні дощі.

Купчасті хмари висять над землею на висоті 2000-3000 м. Вони нагадують шматки вати, розкидані по небу. Поява їх у великій кількості свідчить про можливі зливи чи грози, град. (Див. фото на початку розділу.)

Ступінь покриття небозводу хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають на око у балах — від 0 (при ясному небі) до 10 (небо суцільно затягнуте хмарами). Середня хмарність Землі — 5,5 балів: над материками вона менша, над океанами — більша.

Хмарність впливає на інші показники погоди, особливо на температуру. Хмари поглинають і відбивають велику кількість сонячних променів, а також затримують тепло, що йде від Землі. Тому в ясну ніч прохолодніше, ніж у хмарну, а в хмарний день прохолодніше, ніж у ясний.

Хмарність залежить від температури повітря, що визначає відносну вологість, і від вітру.

Поясни чому

Висновки

  1. Хмарність — ступінь покриття небозводу хмарами. Величина хмарності вимірюється балами (від 0 до 10).
  2. Розрізняють кілька десятків видів хмар. Найпоширеніші перисті, шаруваті, купчасті.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом