Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я. та інші.
Теоретичні основи державного земельного кадастру

Переднє слово

Переднє слово

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового типу і докорінна перебудова соціально-економічної структури суспільства торкаються земельних відносин, управління земельними ресурсами й організації раціонального їх використання, землевпорядкування і земельного кадастру. Сьогодні значно зростає роль державного земельного кадастру, оскільки він є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави, розвитку ринку землі і обґрунтування розмірів плати за землю. Це, у свою чергу, вимагає реформування існуючої системи землевпорядкування, створення нового її типу, який відповідав би сучасним умовам розвитку суспільства і земельних відносин. Виконання ролі державного земельного кадастру у суспільстві залежить від достовірності і повноти його даних, оперативності їх одержання і надання споживачу, а відповідно, й від рівня підготовки фахівців.
Турбота про збереження і примноження природних багатств зумовлює потребу в заходах з охорони і науково обґрунтованого, раціонального використання землі та її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу для збереження у чистоті повітря і води, забезпечення відтворення природних багатств і поліпшення навколишнього середовища. Вирішення цих питань вимагає всебічного вивчення надр, земельних, водних і лісових ресурсів.
Серед природних багатств особливе значення мас земля. З часу прийняття Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року «Про земельну реформу» в Україні створено умови рівності і розвитку всіх форм власності на землю. Понад 50% земель .державної власності передано у приватну, 71% сільськогосподарських угідь с у приватній власності. Розпайовано 27 млн. га сільськогосподарських угідь. Майже 6,9 млн. громадян набули права на земельний пай, 98% з них це право реалізували. Триває заміна сертифікатів на державні акти (вже видано 3,2 мли. актів 47,2%), 11,4 мли. громадян набули у приватну власність земельні ділянки для житлового будівництва, ведення особистого селянського господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва (приватизовано понад 86% таких ділянок загальною площею близько 3 млн. га). Працівникам соціальної сфери села передано у власність та користування майже 843 тис. земельних ділянок загальною площею понад 580 тис. га. Для соціального захисту селян – власників земельних ділянок і земельних часток (паїв) запроваджено орендну плату не менше 1,5% грошової оцінки земель, яка в середньому за 1 га становить 136 грн. У результаті реформування створено понад 19 тис. нових агроформувань ринкового типу.
Згідно із Земельним кодексом України, прийнятим у 2001 році, для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів введено державний земельний кадастр. Отже, державний земельний кадастр необхідно розглядати як одну із функцій загальної системи управління земельними ресурсами. Державний земельний кадастр призначений для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також; громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за їх використанням. Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Сучасний державний земельний кадастр, як і будь-яка сфера діяльності, розглядається у двох аспектах пізнання: як державний захід (практичний) і як навчальна дисципліна (теоретичний). Як державний захід земельний кадастр являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим, цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Як навчальна дисципліна державний земельний кадастр не обмежується вивченням змісту системи земельно-кадастрових робіт, а розглядається за чітко визначеними вимогами і принципами. Такий підхід до вивчення державного земельного кадастру дає змогу майбутнім фахівцям не лише накопичувати суму необхідних знань, але й висвітлює їх різні аспекти, трансформацію і взаємозв'язок, значні) поліпшуючи можливості і сферу їх практичного застосування і урахування и нових реалій, що виникли а умовах переходу країни до ринкової економіки А реаліями сьогодення с те, що здійснення земельної реформи, розвиток багатоукладної економіки, формування різних підприємницьких структур, передача землі у власність громадян пов’язані з процесом утворення великої кількості земельних ділянок через їх парцеляцію. В цих умовах зростає значення державного управління земельними ресурсами, ефективність якого багато в чому залежить від земельно-кадастрових даних, зокрема від створення системи реєстрації земельних ділянок. Поступово трансформується і ставлення до землі. Вона визначається товаром майбутнього земельного ринку, а тому все більшої ваги набуває питання вартісної оцінки земель, яка з теоретичного простору переходить до площини практичного навантаження, стаючи життєво необхідною для економіки держави.
Новим імпульсом у запровадженні в Україні ринку землі повинна стати експертна грошова оцінка земельних ділянок. Однією з передумов запровадження ефективної системи земельно-кадастрових робіт є широке застосування сучасних і інформаційних технологій, в основному у рамках програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.
Необхідність даних державного земельного кадастру для потреб управління міським господарством є дуже актуальною у зв'язку з купівлею-продажем, даруванням, передачею у спадщину, обміном землі разом із нерухомістю, проведенням аукціонів, конкурсів міських земель. Об'єктивні дані державного земельного кадастру стануть базою функціонування не лише землевпорядних органів, але й таких структур, як земельний банк, земельна біржа, земельна поліція.
Матеріал навчального посібника викладено відповідно до програми курсу, він відображає досягнення науки і передового досвіду в кадастровому зонуванні; кадастровій зйомці; бонітуванні грунтів; економічній оцінці земель; грошовій оцінці земельних ділянок; державній реєстрації земельних ділянок; обліку кількості та якості земель. Навчальний посібник знайомить з досвідом проведення земельно-кадастрових робіт в окремих зарубіжних країнах Америки, Європи, Азії і Африки. Він складається з 13 розділів.
В основу навчального посібника покладені вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра зі спеціальності «Землевпорядкування та кадастр» з метою забезпечення вивчення курсу таким чином, щоб бакалавр оволодів методологією ведення державного земельного кадастру, методами оцінки і використання матеріалів сучасних вишукувань і обстежень, знав питання державної реєстрації земельних ділянок, умів виконувати весь комплекс робіт з кадастрового зонування, кадастрових зйомок, обліку й оцінки земельних ресурсів у системі ведення державного земельного кадастру.
Навчальний посібник написаний у період великих політичних і економічних змін в Україні. Вони проходять настільки швидко, що неможливо встигнути за ними, особливо в питаннях економіки, земельного законодавства, управління земельними ресурсами. Навчальний посібник написаний за загальною редакцією кандидата економічних наук, доцента, завідувача кафедри земельного кадастру Львівського державного аграрного університету Михайла Григоровича Ступеня у співавторстві: 1-5 розділи – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, 6 розділ – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, асист. С.С. Радомський, 7 розділ – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, ст. викл. Н. Р. Шпік, асист. Г.Б. Нестеренко, 8-9 розділи – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, к. е. н., доц. Р.Й. Гулько, 10 розділ – к. е. н., доц. М. Г Ступень, к. е. н. О.Я. Микула, к. е. н., ст. викл. О.Ф. Ковалишин, 11 розділ – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, к. е. н., ст. викл. О.Ф. Ковалишин, 12 розділ – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, ст. викл. Л.Ф. Кисіль, 13 розділ – к. е. н., доц. М.Г. Ступень, асист. Н.М. Музика.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом