Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я. та інші.
Теоретичні основи державного земельного кадастру

Здійснення програми і порядок ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру

5.5. Здійснення програми і порядок ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру

Створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру багато залежить від розробки і реалізації окреслених програмно-технічних заходів, які потребують розробки робочих проектів автоматизації окремих складових частин земельного кадастру, розробки та адаптації комп'ютерних програмних засобів, створення телекомунікаційних засобів для функціонування автоматизованої системи, а також розробки, введення в дію та оновлення цифрових земельно-кадастрових карт і планів.
Для функціонування АСДЗК важливе значення має взаємодія технологічних зв'язків одержання земельно-кадастрової інформації для введення їх в комп'ютер. Практично автоматизований режим ведення державного земельного кадастру починається з районного рівня. На рис. 5.3. подані технологічні зв'язки створення і використання земельно-кадастрових даних, після одержання яких вони заносяться в інтегрований банк у комп'ютер.

Рис. 5.3, Організація взаємодії між відомствами щодо створення, ведення та використання земельно-кадастрової інформації (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Рис. 5.4. Комп'ютерне обладнання реєстраційних офісів (доступно при скачуванні повної версії підручника)

У сучасних умовах певного розвитку автоматизованого ведення вже набула інформація щодо першої складової частини державного земельного кадастру, а саме – реєстрації земельних ділянок та іншої нерухомості на їх території.
Реєстрація землі та іншої нерухомості нерозривно пов'язана з комп'ютерними системами, що їх використовують для операцій з величезними обсягами інформації - як графічної, так і текстової (текстова інформація – про власників та про земельні ділянки, графічна – відповідні дані про ці земельні ділянки, права на які має бути зареєстровано).
Реєстраційні офіси зазвичай обладнано комплектом із чотирьох комп'ютерів, з'єднаних у мережу (рис. 5.4.). Кожен із них має своє завдання – працює з відповідною інформацією та виконує окремі операції.
Перший, головний комп'ютер – потужний сервер з процесором Pentium II, диск якого може зберігати величезні масиви інформації, зокрема карти, що займають багато місця на диску. Сервер передбачено для виконання рутинної щотижневої роботи – резервних копій на компактному диску.
Другий потужний комп'ютер передбачено для графіки. Це графічна станція з великим, на 17 дюймів, екраном та потужним процесором Pentium II; тут здійснюється більша частина реєстраційного процесу, наприклад, у файли цього комп'ютера MAGCC надсилає карти для виконання кінцевої графічної продукції на кожну нерухомість.
Ще два комп'ютери – для реєстрації текстової інформації про власників землі, земельні ділянки, прав та ін. Перший комп'ютер, установлений у приймальні, зайнятий з такими видами робіт: загальна інформація, рекомендації громадянам, відібрана інформація про реєстраційну систему.
Чотири вхідні чи вихідні пристрої передбачено для виготовлення карт та текстової продукції. Великий кольоровий плотер (формат А-1) – для виробництва великомасштабних карт. Сканер – для введення у систему файлів з графікою. Пристрій для запису на компактні диски (на схемі не показано) має виготовляти резервні копії. Принтер (формат А-4) – остання ланка комплекту.
Робоча система – Windows NT чи Windows 98-2000. Багатоцільове програмне забезпечення, MS Office, установлено у кожному комп'ютері, отже, можна виконувати щоденну офісну роботу – листи, факси, електронна пошта тощо. Для реєстраційної системи потрібно два програмні забезпечення MapInfo для виготовлення карт та база даних, розроблена спеціалістами Держкомзему України.
Реалізація державної автоматизованої системи земельного кадастру передбачає три етапи. На першому етапі необхідно створити республіканський центр АСДЗК з його органами в областях і районах, підготувати спеціалістів для дигіталізації планово-картографічних матеріалів, придбати комплекс технічних засобів, сформувати локальні бази даних щодо всіх складових частин земельного кадастру (реєстрація землеволодінь і землекористувань, облік кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель) і розробити пакети прикладних програм.
На другому етапі потрібно створити комунікаційні лінії зв'язку республіканського центру АСДЗК з обласними і районними центрами і об'єднати всі структурні рівні в єдину інформаційну систему, наповнити банк даних районного рівня.
Третій етап передбачає повне охоплення, ведення і постійне функціонування всіх ланок єдиної автоматизованої системи земельного кадастру на всіх рівнях.
Запровадження державної автоматизованої системи земельного кадастру забезпечить певний економічний ефект і соціальні вигоди. Звичайно, у перші роки запровадження АСДЗК вона вимагатиме великих коштів на придбання комп'ютерної техніки, яка окупиться за відповідний період. З досвіду Австрії, де функціонує така система земельного кадастру, всі затрати на її впровадження окупилися за 10 років. У Республіці Казахстан при розробці відповідної автоматизованої системи передбачається, що вона окупиться за 3-4 роки.
Функціонування АСДЗК здійснюється на підставі технічного завдання, яке затверджує Держкомзем України, як замовник цієї системи. З метою успішного функціонування АСДЗК Держкомзем України здійснює оснащення підрядних спеціалізованих організацій та підприємств сучасними геодезичними приладами, включаючи GPS-обладнання.
Важливе значення для здійснення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру має підготовка і перепідготовка інженерно-технічного персоналу для впровадження та експлуатації програмно-технічних комплексів.
Реалізація програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру потребує коштів у сумі 400,83 млн. грн., з яких на організаційно-технічні заходи та матеріально-технічне забезпечення необхідно 23,04 мли. грн., у тому числі на сучасне геодезичне обладнання – 6,5 млн. грн., на науково-методичні заходи – 5,34 млн. грн., програмно-технічні заходи – 366,93 млн. грн., у тому числі: експлуатаційні витрати – 273,24 млн. грн. і програмно-технічні засоби – 75,08 млн. грн.
Створення й запровадження автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру забезпечує перехід його на якісно новий рівень, що дає змогу підвищити ефективність управління земельними ресурсами за рахунок оперативного одержання інформації споживачами щодо використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, обґрунтування розмірів плати за землю та впровадження регульованого ринку землі.
З економічної точки зору система забезпечує удосконалення точності самих показників кадастрової інформації, скорочує до 80% витрати на відрядження, телефонні розмови та інші засоби передачі й погодження інформації, знижує можливість виникнення земельних спорів, що забезпечує економію непродуктивних трудових затрат на їх розгляд, суттєво підвищує оперативність обміну даними і їх вірогідність.
Автоматизована система ведення державного земельного кадастру економічно вигідна ще й тим, що вона забезпечує удосконалення точності самих показників кадастрової інформації, що посилює економічне стимулювання раціонального використання земель, ефективності капітальних вкладень на їх поліпшення й охорону.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Яка мета створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру (АСДЗК)?
2. Завдання створення АСДЗК.
3. На якому рівні здійснюється формування земельно-кадастрової інформації?
4. Що є первинною ланкою локальної мережі АСДЗК?
5. Розкрити організаційну структуру Центру державного земельного кадастру.
6. Назвати основні функції Центру державного земельного кадастру на національному рівні.
7. Назвати основні функції обласного земельно-кадастрового центру.
8. Які масиви баз даних містить інформаційна база АСДЗК?
9. Яку роль відіграє система кадастрової інформації?
10. Назвати основні картографічні матеріали для ведення державного земельного кадастру.
11. Розкрити ієрархічну структуру кадастрового номера земельної ділянки.
12. Вказати на зв'язок державного земельного кадастру з іншими галузевими кадастрами.
13. Розкрити організацію взаємодії між відомствами щодо створення, ведення та використання земельно-кадастрової інформації.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом