Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я. та інші.
Теоретичні основи державного земельного кадастру

Складання шкал бонітування грунтів. Частина 2

Беручи до уваги цю обставину, пропонуються два підходи до розробки шкал загального бонітування ґрунтів:
- розробка шкал загального бонітування ґрунтів на основі часткових балів бонітету;
- розробка шкал загального бонітування на основі єдиних стандартів діагностичних показників, що беруться в якості критеріїв продуктивної здатності ґрунтів.

У першому випадку розрахунок загальних балів бонітету ґрунтів виконується з використанням основних і модифікаційних показників ознак і властивостей ґрунтів. За основні прийнято такі показники: запаси гумусу в метровому шарі ґрунту, максимально можливі запаси продуктивної вологи, вміст рухомих форм фосфору і обмінного калію. Модифікаційні ознаки ті ж, що й при частковому бонітуванні ґрунтів.
Для встановлення загального бала бонітету ґрунтів використовують середні дані діагностичних ознак, одержані для кожної агровиробничої групи грунтів.

Для кожного діагностичного показника, що служить за один з основних типових критеріїв, обчислюється бонітувальний бал за формулою:

Формула (доступно при скачуванні повної версії підручника)

де Боз – бал типової діагностичної ознаки; Ф – фактичне значення ознаки; Е – еталонне (стандартне) значення ознаки.

За еталон (стандарт), оцінюваний 100 балами, береться оптимальне значення діагностичних показників. Для гумусу стандартом служить величина 500т/га в шарі 0-100 см. Такий запас гумусу характерний для найбільш родючих типових і звичайних чорноземів. Даний стандарт прийнятий для всієї території України, щоб забезпечити порівнянність балів бонітування ґрунтів і розробку єдиної оціночної шкали.
У другому випадку в основу розробки шкал загального бонітування закладене використання часткових балів бонітету.
Для цієї мети використовується метод інтеграції балів часткового бонітування ґрунтів за культурами через структуру посівних площ конкретного природно-сільськогосподарського району шляхом обчислення середньозважених балів бонітету для кожної агровиробничої групи ґрунтів виходячи з балів за окремими культурами і питомої ваги посівів цих культур у структурі посівних площ природно-сільськогосподарського району.

Бал загального бонітування в такому випадку розраховується за формулою:

Формула (доступно при скачуванні повної версії підручника)

де Бзаг – загальний бал бонітету, Б1, Б2, ..., Бn – часткові бали бонітету, вирощуваних культур; Р1, Р2, ..., Рn – площі посівів цих культур.

Вирахувані бали бонітету зводяться у шкали, які підлягають затвердженню і використовуються для бонітування ґрунтів у господарствах природно-сільськогосподарського району.
Перевірку достовірності шкал бонітування, складених за природними властивостями ґрунту й урожайністю сільськогосподарських культур, можна здійснити порівнянням фактичної та обчисленої урожайності в окремих господарствах. Для цього визначають ціну одного бала як частку від ділення середньої багаторічної урожайності даного ґрунту на бал його бонітету. Після цього проводять бонітування ґрунтів у конкретному господарстві з визначенням середньозваженого бала бонітету. Добуток ціни бала і бонітету ґрунтів дає середню обчислену урожайність у господарстві. Якщо різниця між розрахунковою і фактичною урожайністю, взятою за цей же період, не перевищує 5%, то можна вважати, що ознаки бонітування вибрані правильно.
Проведення бонітування ґрунтів має практичне значення для вирішення завдань сільськогосподарського виробництва, особливо таких, як розміщення посівів сільськогосподарських культур або їх екологічних груп на території і планування урожайності культур.
Дані завдання можна вирішувати на вищих рівнях планування (республіка, область), наприклад, при виділенні ареалів оптимального розміщення посівів основних сільськогосподарських культур. З точки зору природної родючості для вирощування зернових культур є придатні землі в усіх областях країни, про що свідчать високі показники коефіцієнтів кореляції природних властивостей ґрунтів з урожайністю цих культур. Значно менші можливості є щодо придатності природних властивостей ґрунтів для вирощування технічних культур. На урожайність цукрового буряку найбільше впливає потужність профілю ґрунту, наявність гумусу в орному шарі, потужність гумусного горизонту, вміст фракцій фізичної глини 0,01 мм. Найбільш сприятливі для вирощування льону неоглеєні ґрунти передгірних районів Карпат Івано-Франківської області. Урожайність цієї культури в основному залежить від потужності гумусового горизонту. Для вирощування кукурудзи і соняшнику сприятливі умови є на території центральної частини країни, придатність якої характеризується такими природними властивостями, як потужність профілю ґрунтів, потужність гумусового горизонту і вміст гумусу в ґрунті.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Охарактеризувати діагностичні ознаки грунтів, які враховуються при бонітуванні.
2. У чому полягає кореляційний аналіз залежності урожайності культур від природних властивостей ґрунтів?
3. Охарактеризувати загальні положення бонітування грунтів і оцінки земель як складових частин земельного кадастру.
4. Що таке природна і штучна родючість ґрунтів?
5. Що таке потенціальна, ефективна, економічна родючість ґрунтів?
6. Що таке абсолютна і відносна родючість ґрунтів?
7. Що покладено в основу природно-сільськогосподарського районування території?
8. Охарактеризувати основну одиницю природно-сільськогосподарського районування.
9. Що являє собою агрогрунтове районування території?
10. Що покладено в основу природно-економічного, або земельно-оціночного, районування?
11. Як визначити частковий вплив природних властивостей ґрунтів на урожайність культур?
12. Що таке бонітування ґрунтів?
13. Що є об'єктом і предметом бонітування?
14. Що таке статистична обробка і аналіз даних про властивості ґрунтів?
15. Які критерії бонітування ґрунтів?
16. Огляд методик бонітування ґрунтів в Україні.
17. Що покладено в основу розробки шкал бонітування ґрунтів?
18. Як проводяться перевірка і затвердження шкал бонітування ґрунтів?
19. Охарактеризувати методику бонітування ґрунтів у роботах В.В.  Докучаєва.
20. Які є методи визначення діагностичних ознак бонітування ґрунтів?
21. Назвати види картографічних матеріалів, які використовуються при бонітуванні ґрунтів.
22. Охарактеризувати документацію з бонітування ґрунтів.
23. Що є основою морфологічного методу бонітування грунтів?
24. Як класифікуються ґрунти і характеризується їх родючість?
25. Як проводиться бонітування грунтів стосовно окремих культур?
26. Які властивості ґрунтів впливають на їх оцінку?
27. У чому полягає вегетаційний метод бонітування ґрунтів?
28. Як проводиться бонітування ґрунтів господарств, районів, областей?
29. Які є методи визначення урожайності культур на оцінюваних агрогрупах ґрунтів?
30. Значення бонітування ґрунтів в організації управління земельними ресурсами.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом