Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я. та інші.
Теоретичні основи державного земельного кадастру

Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. Частина 1

10.1. Нормативна грошова оцінка земель
10.1.1. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

Землі сільськогосподарського призначення оцінюються за диференціальним рентним доходом, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель.
Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є: матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрішньогосподарського землевпорядкування, проекти формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, встановлення меж населених пунктів, матеріали інвентаризації земель усіх категорій, а грошової оцінки земель населених пунктів і земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, – матеріали інвентаризації земель населених пунктів, економічної оцінки їх територій, генеральні плани населених пунктів, схеми генеральних планів сільських (селищних) рад, проекти районного планування (проекти територіальної організації) адміністративних районів, проекти детального планування.
Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, на які відсутні матеріали економічної оцінки, визначається за аналогічними агровиробничими групами ґрунтів, які до них прилягають. На гірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний дохід (з нульовим або від'ємним показником оцінки), грошова оцінка визначається абсолютним рентним доходом у розмірі 1,6 ц зерна з гектара.
Для організації і проведення робіт з грошової оцінки земель і встановлення їх ціни, включаючи земельні ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу. Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, виконкоми міських (міст обласного підпорядкування) рад, районні державні адміністрації створюють комісії у складі спеціалістів управлінь (відділів) земельних ресурсів, сільського господарства і продовольства, містобудування та архітектури, планово-економічного, фінансового, охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, комунального господарства, сільськогосподарських та інших підприємств, працівників тих сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) рад, на території яких розташовані земельні ділянки, що приватизуються. Комісії очолюють заступники голів відповідних державних адміністрацій та виконкомів міських рад.
В основу визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення кладеться рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Підставою для розрахунків за економічною оцінкою земель за виробництвом зернових культур є те, що вони вирощуються практично на всіх ґрунтах. В умовах інфляції рентний дохід обчислюється в натуральних одиницях (у центнерах зерна) і при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз за поточними або світовими реалізаційними цінами. Грошова оцінка є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації встановлюється в 33 роки. Грошова оцінка здійснюється окремо щодо орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами послідовно: в Україні, Автономній Республіці Крим і областях, адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, на окремих земельних ділянках.

Грошова оцінка земель в Україні. Для визначення грошової оцінки земель в Україні розраховується диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур (у центнерах зерна) за формулою:

Формула

де Рдн – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель; У – урожайність зернових з гектара, ц; Ц – ціна реалізації центнера зерна, крб.; З – виробничі затрати на гектар, крб.: Кнр – коефіцієнт норми рентабельності.

Крім диференціального рентного доходу (Рдн), у сільському господарстві за умов використання гірших земель створюється абсолютний рентний дохід (Ран), який додається до диференціального рентного доходу і таким чином обчислюється загальний рентний дохід (Рздн).

Для розрахунку грошової оцінки ріллі використовуються такі вихідні дані:
- середньорічна урожайність зернових з гектара за 1986-1990 pp. (31,5 ц);
- середньорічна ціна реалізації 1 ц зерна за 1986-1990 pp. (17 крб.);
- середньорічні виробничі витрати на 1 га вирощування зерна за 1986-1990 рр. (303 крб.);
- коефіцієнт норми рентабельності, що використовувався при проведенні економічної оцінки земель у 1988 р. (0,35);
- абсолютний рентний дохід (Ран), який створюється на гірших за якістю землях в сільському господарстві і встановлений в Україні на гектар угідь у розмірі 1,6 ц зерна.

За формулою (51) і вихідними даними диференціальний рентний дохід становить 7,4 ц зерна з 1 га. Сума диференціального й абсолютного рентного доходу складає загальний рентний дохід (Рздн) у розмірі 9,0 ц/га (7,4+1,6).

Диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) розраховується на основі співвідношень диференціальних рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур за формулою, ц:

Формула

де Рдн – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, ц;
Рд(б)(с)(п) – диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель, крб.;
Рд – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур, крб.

Для розрахунку рентного доходу з гектара земель відповідних угідь використовуються такі вихідні дані:
- диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п), який згідно з економічною оцінкою земель складає відповідно 1563,9 крб.; 136,5 крб. і 55,7 крб.;
- диференціальний рентний дохід з гектара орних земель згідно з економічною оцінкою земель за зерновими культурами, який дорівнює 348,7 крб.

За формулою (52) і вихідними даними обчислюється диференціальний рентний дохід з гектара земель відповідних угідь у центнерах зерна, який становить:
- під багаторічними насадженнями – 33,19 ц (7,4ц х 1563,9крб. : 348,7 крб.);
- під природними сіножатями – 2,90 ц (7,4ц х 136,5крб. : 348,7 крб.);
- під природними пасовищами – 1,18 ц (7,4ц х 55,7крб. : 348,7крб.).

Загальний рентний дохід (Рздн) з гектара земель відповідних угідь складає: під багаторічними насадженнями – 34,79 ц зерна (33,19 + 1,6); під природними сіножатями – 4,50 ц зерна (2,90 + 1,6); під природними пасовищами – 2,78 ц зерна (1,18 + 1,6).

Грошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації за формулою:

Формула

де Гоз – грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні, крб.;
Рздн – загальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні, ц;
Ц – ціна центнера зерна, крб.;
Тк – термін капіталізації рентного доходу, який встановлюється на рівні 33 років.

За формулою (53) і вихідними даними грошова оцінка одного гектара становить:
- орних земель – 371,2 млн. крб. (9ц х 1,25 млн. крб. х 33 роки);
- багаторічних насаджень – 1435,1 млн. крб. (34,79 ц х 1,25 млн. крб. х 33 роки);
- природних сіножатей – 185,6 млн. крб. (4,50 ц х 1,25 млн. крб. х 33 роки);
- природних пасовищ – 114,7 млн. крб. (2,78 ц х 1,25 млн. крб. х 33 роки).