Дух часу, державного устрою і дослідників Чорногори

Пропонується розгляд історії досліджень Чорногори, виконаних при різних державах, в підпорядкуванні яких була ця територія, з позицій зацікавленості науковими дослідженнями держав і самих дослідників.

Частина 1

Частина 2

Частина 3

Частина 4

Скачати статтю з рисунками і таблицями у форматі MS Word одним файлом Завантажити статтю

З 2000 року три літа по кілька тижнів у будинку при форельнику Форещанки згідно з договором про оренду базувалася німецька група громадської організації Оствінд (східний вітер), яка хотіла заснувати тут карпатський «центр зустрічей» для українських та іноземних туристів з екологічними джерелами енергії (мікро-ГЕС), водопостачанням, водовідведенням очищених стоків. Зацікавленість німецьких туристів підтверджує монографія «Die Ukraine entdecken» (Відкриваємо Україну) об’ємом 500 сторінок, видану у 2000 році авторами Евелін Шеер та Гердом Шмідтом.
Відповідно німецькому духу «культуртрегерства» (впровадження культури) вони пропагували можливості «пермакультури», тобто можливість вторинного використання викинутих речей і матеріалів. Своїми силами за своїм проектом побудували теплицю для вирощування розсади, видовбали басейник. заложили квітник, город, побудували туалет «без запаху» і маленьку баню. Однак все це протягом року в час відсутності німців брудили і нищили «прикольні», а точніше невиховані «свинтуристи». Згодом місцеві можновладці сподобали собі це приведене до порядку місце, позбавили німців права оренди і вони зрозуміли, що їхня ініціатива в державі з таким духом передчасна. Тепер там пустка.
Маю надію, що таки люди і держава зміняться, що власне розуміння потреби співжиття за правилами взаємоповаги і доброзичливості ще будуть осягнуті.
Продовжують функціонувати перебудована після 2000 року сніголавинна метеостанція Пожижевська та ботанічна станція Пожижевська з сім’єю Юрка та Люби Голобін, що тут постійно проживає і своєю працелюбністю в облаштуванні багатобарвного квітника і мінігороду з картоплею та овочами дивують туристів (абсолютна висота коло 1430 м). Сама станція слугує базою для польових біологів Інституту екології Карпат, біологічного факультету університету та інших установ.
Чорногірський географічний стаціонар з приходом на посаду завідувача господарством працьовитого і підприємливого Ю.М. Гереджука (господаря з Ворохти) значно покращив свій благоустрій (за кошти університету) перебудувавши розвалені будинки, проклавши доріжки, обладнавши санвузли. Оформлені навчальні і камеральні приміщення. Метеостанція збагатилась новим автоматичним метеорологічним комплектом, чергові працівники ведуть круглорічні метеорологічні, гідрологічні та фенологічні спостереження. Велика заслуга в організації такого стану завідувача кафедри фізичної географії професора А.Мельника. Студенти більшості спеціальностей географічного факультету в комфортних умовах з під керівництвом викладачів здобувають тут навики польових досліджень та вчаться екологічній культурі співжиття з природою і поведінки в товаристві своєму та викладацькому.
Виконуються наукові дослідження аспірантами та викладачами кафедри. Видана колективна монографія «Чорногірський географічний стаціонар» для забезпечення польових практик. Видана об’ємна і гарна монографія «Гуцули Українських Карпат» Марії Лаврук – результат етногеографічного вивчення території концентрованого розселення гуцулів. Створені цифрові моделі рельєфу з використанням ГІС-технологій (Круглов І.С.), Розвинувся мікрокліматичний напрям виконанням цілорічних багатопунктових синхронних вимірювань автоматичними реєстраторами (даталогерами) на профілі Пожижевська – Яремче (Муха Б.) та в післяльодовикових карах (Притула І.). Працюють над створенням еколого-географічного путівника по Чорногорі молоді доценти І.Рожко, В.Матвіїв, І.Койнова, які вже тривалий час водять групи студентів у навчальні маршрути з виконанням екологічних спостережень.
Отже, дослідження продовжуються і в час незалежної Української держави, не зважаючи на брак коштів, відсутність свого належного обладнання, завантаженість другорядними роботами, на потребу вкладання власних коштів у проведення польових досліджень, купівлю польового спорядження, комп’ютерів і периферійних пристроїв до них, GPS-приймачів а на додачу – на публікацію отриманих результатів у статтях та монографіях, навіть у підготовку навчальних посібників і підручників. Виглядає так, що діяльність науковця – його приватна справа, а роль державного управління в контролі дотримання критеріїв, виробленим контролерами для оцінювання відповідності званню науковця і викладача. Тепер науковець – такий собі скритий невільник без вільного часу, без нормованого робочого дня (окрім нормованого педагогічного навантаження), без достатнього матеріального винагородження і з потребою вкладати свою зарплату в свою наукову роботу. Така доля теперішнього географа-науковця і, що цікаво, він силується її прийняти. Бо відповідає званню науковця за духом, бо вірить в потребу своєї жертовної роботи ради виховання молодих громадян держави Україна, які повинні її покращити. Лозунг з фронтону Львівського державного університету імені Івана Франка – «PATRIAE DECORI CIVIBUS EDUCANDIS» («БАТЬКІВЩИНУ ПРИКРАШАЮТЬ ГРОМАДЯНИ ОСВІЧЕНІ») дає нам мету і снагу до роботи.
Зрештою, моя Україна, Карпати, Чорногора, Полісся, Поділля, Розточчя - навколо мене, а закон моралі - в мені.

1. Вальо Марія. Слов’янські народи в дослідженнях Б. Гакета. // Балтазар Гакет - дослідник Південно-Східної і Центральної Європи. Дослідження і матеріали. - Львів, 2000. -С.23-41.
2. Ровенчак Іван. Гакет як географ України // Балтазар Гакет - дослідник Південно-Східної і Центральної Європи. Дослідження і матеріали. Львів, 2000. С. 128 - 238
3. Mateusz Troll. Przedmowa-Czarnogora // Przyroda i czlowiek. Redakcja naukowa Mateusza Trolla. Krakow. - 2006. - S. 7-12.
4.  Scheer Ewelin, Schmidt Gert. Die Ukraine entdecken - Ywischen den Karpaten und dem Schwarcen Meer - Trescher Reihe Reisen. Berlin, Trescher Verlag, 2000. - 510 s.

B. Mukha
SPIRIT OF TIME, POLITICAL SYSTEM AND RESEARCHERS OF CHORNOGORA
Consideration of history of researches of Chernogori is offered, executed states in the submission of which there was this territory, from positions of the personal interest by scientific researches of the states and researchers.

Keywords: Chornogora, research, researchers, public priorities, moral.