Вплив абіотичних чинників на приріст підросту ялини в природних комплексах околиць Чорногірського географічного стаціонару

Досліджено і проаналізовано динаміку приросту підросту ялини в околицях Чорногірського географічного стаціонару і вплив на цей процес низки абіотичних чинників: сонячної радіації, низки температурних показників. Встановлено сезонні особливості перебігу росту, характер і ступінь його залежності від зазначених впливів.

Частина 1

Частина 2

Частина 3

Скачати статтю з рисунками і таблицями у форматі MS Word одним файлом Завантажити статтю

Суховершинність

У низці фацій на вирубках спостерігається явище суховершинності. С. І. Радченко [11] однією з причин цього явища вважає тривале проростання при позитивному температурному градієнті (температура повітря чи наземних органів рослин нижча, ніж температура ґрунту). Позитивний температурний градієнт особливо небезпечний в умовах, коли природна вегетація ще не завершена. Саме тоді рослини починають передчасно старіти, хворіти, а часто гинути від порушення обміну речовин. Найчастіше позитивний температурний градієнт утворюється в жаркі роки. Таким у Чорногорі був 1983 рік.
Справа, втім, не лише в позитивному температурному градієнті, оскільки він виявляється не щодня. Не останню роль відіграють і абсолютні значення температур повітря і ґрунту. В червні-липні 1983 року температури повітря опівдні нерідко перевищували 20є, досягаючи іноді 300. А температури 200 і вище, як зазначено вище, гальмуючі для розвитку рослин. Температури ґрунту на глибині 20 см на вирубках протягом 24 червня 20 липня переважну більшість днів теж були досить високими, не опускались нижче 140.
Найсильніше перегрівання відбувається, коли ясна погода поєднується зі слабким вітром. Упродовж періоду спостережень таких днів було 16. За змінної хмарності цей процес значно послаблюється, а в похмуру погоду цілком відсутній.
Унаслідок перегрівання приріст пагонів модельних дерев у фації на схилі західної експозиції знизився на 30%, у фації на схилі східної експозиції на 8,6-23,7% для бічних пагонів і 22,9% для осьових.
Не всі природні комплекси вирубок схильні до суховершинності. В деяких з них зберігаються прийнятні умови для росту. Високий рівень відновлення тут поєднується з відсутністю відмерлих пагонів. Тому відсоток ушкодження суховершинністю пофаціально різний. Він визначається неоднаковим приходом сонячної радіації і випромінювання в різних формах рельєфу і на схилах різних експозицій, а також тепловим обміном в умовах порізаного рельєфу. Найвищий відсоток суховершинності зафіксований у фації, розташованій на схилі західної експозиції крутістю 80, куди попадала досить велика кількість прямого сонячного проміння і, відповідно, сильно прогрівалась поверхня ґрунту. Фація крутістю 330 східної експозиції перегрівалась набагато слабше. Найменший ступінь ураження суховершинністю зафіксовано у фації, розміщеній у верхній частині схилу на межі з дорослим лісом, тінь якого захищала підріст від перегрівання. В прилісовій зоні гравітаційний стік холоднішого повітря згладжує його критично високі температури, що призводить до формування своєрідного «озера холоду».

Ландшафтна диференціація відновлення ялини

За даними стаціонарних досліджень, а також маршрутного знімання, в ході якого був заміряний підсумковий приріст бічних і верхівкових пагонів, була здійснена спроба ландшафтної екстраполяції природного відновлення ялини на всю територію Говерлянського лісництва. Величини підсумкового приросту розбили на групи і таким чином одержали градації, за якими встановили три типи відновлення: незадовільне, задовільне і добре. Відновлення добре при величині верхівкового пагону більше 15 см, при 10-15 см – задовільне, менше 10 см – незадовільне. Отримані результати збігаються із висновками, які зробив М. А. Голубець [2]. Найкраще відновлюється ялина в оптимальних умовах росту, в фітоценозах з домішкою листяних порід, зокрема, букових, в яких поліпшені умови освітлення, відкладання і мінералізації лісової підстилки. Незадовільне відновлення властиве перезволоженим і сирим ділянкам, причиною чого є поганий водно-повітряний режим ґрунту чи грубий шар кислої підстилки або потужно розвинутого мохового покриву. Ялина погано відновлюється в смузі приполонинських лісів. Тут умови її існування екстремальні, її сильним конкурентом є високогірна лучна рослинність.
Детальне вивчення впливу абіотичних чинників на метричні показники і механізми функціонування лісової біоти – основа для більш продуманого ведення лісогосподарських робіт.

1. Біологічна продуктивність смерекових лісів Карпат. - К.: Наук. думка, 1975. - 237 с.
2. Голубец М. А. Ельники Украинских Карпат. - К: Наук. Думка, 1978. - 263 с.
3. Естественное возобновление древесных пород и количественный анализ их роста. - М.: Наука, 1970. - 114 с.
4. Ефимова Н. А. Радиационные факторы продуктивности растительного покрова. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. - 151с.
5. Изучение состояния таежных геосистем. - Иркутск, 1980. - 109 с.
6. Колобкова Г. П. Режим интенсивности прироста побегов у подроста некоторых хвойных, как индикатор сезонной динамики лесных фитоценозов // Ритмы природы Сибири и Дальнего Востока. -Иркутск, 1975.
7. Крауклис А. А., Злобина 3. М., Кремер Л. К. Сезонная динамика термических условий и развития пихтового подроста в приангарской тайге // Структура и динамика геосистемы. -Новосибирск, 1979.
8. Лебедева М. Г. Влияние солнечной радиации на верхушечный прирост подроста в елово-пихтовых лесах // Изучение природы хозяйства и населения Сибири. - Иркутск, 1975.
9. Мищенко 3. А. Суточный ход температуры воздуха и его агроклиматическое значение. - Л.: Гидрометеоиздат, 1962. - 200 с.
10. Природные режимы средней тайги Западной Сибири. - Новосибирск, 1977. - 278 с.
11. Радченко С. И. Температурные градиенты среды и растения. – Москва-Ленинград: Наука, 1966. - 389 с.
12. Юркевич И. Д. Голод Д. С, Ярошевич Э. П. Фенологические исследования древесных растений. - Минск: Наука и техника, 1980.

It is investigated and analysed dynamics of a gain fur-trees in vicinities of Chornogora’s geographical station and influence on it process of some abiotic factors: solar radiation and temperature parameters. Are shown certain seasonal features of growth, character and a degree of its dependence on the listed influences.
Key words: Chornogora’s geographical station, a natural complex, a fur-tree, the gain, factors of dynamics.