Мезофауна безхребетних високогір'я Карпатського національного природного парку

Наведено результати досліджень окремих груп мезофауни безхребетних високогір’я Карпатського національного природного. Проведено порівняння видового різноманіття цих груп безхребетних. Показано динаміку уловистості безхребетних тварин.

Скачати статтю з рисунками і таблицями у форматі MS Word одним файлом Завантажити статтю

Територія Карпатського національного природного парку (КНПП) охоплює гірські масиви Ґорґан, Покутсько-Буковинських Карпат і Чорногори і займає 50,3 тис. га. Вона знаходиться в межах висотних поясів букових та ялинових лісів, а також субальпійського та альпійського.

Таблиця. Характеристика моніторингових ділянок

Нашими дослідженнями охоплена частина території Говерлянського відділення.
У 2005-2006 pp. в межах висот 1400-1800 м н.р.м. було закладено 4 пробних площ (ПП), які, загалом, репрезентують субальпійський та альпійський висотні рослинні пояси. Характеристику ділянок на яких були закладені пробні площі взято з лісовпорядних книг КНПП і наведено у таблиці.

Рис. 1. Динаміка відлову деяких груп мезофауни безхребетних в Говерлянському ПОНДВ на ПП№1
Рис. 2. Динамка відлову деяких груп мезофауни безхребетних в Говерлянському ПОНДВ на ПП № 2
Рис. 3. Динаміка відлову деяких груп мезофауни безхребетних в Говерлянському ПОНДВ на ПП № 3
Рис. 4. Динаміка відлову деяких груп мезофауни безхребетних в Говерлянському ПОНДВ на ПП № 3

На ПП функціонували лійкоподібні ґрунтові пастки – видозміна ґрунтових пасток Барбера, та комбіновані пастки, що складались з лійки жовтого кольору діаметром 60 см, зверху якої кріпиться дві перпендикулярні прозорі пластини із оргскла. Лійка заповнена фіксуючою рідиною і кріпиться на підставках на висоті одного метра.
Пастки розміщувалися в межах однієї площадки на відстані мінімум 10 м одна від одної. Пастки функціонували протягом вегетаційного сезону з початку вегетації до кінця вересня. Кожна пробна площа включала 5 ґрунтових пасток і 2 комбіновані пастки, розташовані на відстані 10 м одна від одної в довільному порядку.
Така методика дозволяла отримати достовірну вибірку, аналіз якої показує особливості структури угруповань мезофаун.
За час досліджень на пробних площах було зібрано 11661 особину без-хребетних тварин, з них на: ПП №1 – 1121 ос. (215 ос. Carabidae, 57 oc. Myriapoda, 849 oc. Aranei), ПП №2 – 2704 ос. (1384 ос. Carabidae, 593 oc. Myriapoda, 727 oc. Aranei), ПП №3 – 5472 ос. (980 ос. Carabidae, 726 oc. Myriapoda, 3766 oc. Aranei), ПП №4 – 2364 ос. (565 ос. Carabidae, 64 oc. Myriapoda, 1735 oc. Aranei). В загальному було визначено 22 види Carabidae, 28 види Myriapoda та 39 видів Aranei.
На рисунках 1-4 показано динаміку відлову на протязі польового сезону деяких груп мезофауни безхребетних (туруни, багатоніжки, павуки).
Рисунки 1-4 демонструють уловистість деяких груп безхребетних тварин на протязі польового сезону. Велику частку безхребетних тварин, як на рис 1, 3 та 4 становлять Aranei. На рисунку 2 чітко виражений пік льоту Carabidae, який припадає на червень місяць і до кінця польового сезону спадає, приблизно так і прослідковується на інших площадках. Myriapoda хоч представлена великою кількістю видів, але найменшою уловистістю особин не виділяється чітко вираженими піками льоту.

The paper presents the results of the investigation of some groups of invertebrate mezofaune in the highlands of the Carpathian national natural park. The comparison of the species veriety of these invertebrate groupes has been realized. The dynamism of the degree of species catch of invertebrates has been shown.
Keywords: mezofaune, species veriety.