Планктонна фауна верхів'я річки Прут

Узагальнено літературні дані щодо планктонної фауни водойм української ділянки басейну річки Прут. Наведено результати досліджень зоопланктону основного русла верхів’я Прута у 2008 р. Вивчено видовий склад, розподіл, кількісні характеристики. Зроблено сапробіологічний аналіз за показниками зоопланктону.

Перші відомості щодо зоопланктону басейну р. Прут з’являються наприкінці XIX – початку XX ст. і обмежуються описом окремих видів та груп планктонних тварин. Більш детальну характеристику планктофауни наведено в роботі А.І. Набережного [3]. Автор дослідив зоопланктон руслової частини Прута від верхів’я до гирла, при цьому було зроблено висновки, що на формування та розвиток планктонної фауни значний вплив мають притоки. В подальшому епізодично у 1963-1972 pp. та посезонно у 1975-1976 pp. гідробіологічні дослідження в басейні Прута на території України проводив В.В. Поліщук [4]. Всього в гірських та передгірських ділянках річок басейну автором знайдено 62 таксономічні одиниці коловерток (родів Notholca, Euchlanis, Philodina та in.), 17 – веслоногих (родів Cyclops, Eucyclops, Mesocyclops та ін.) та 38 – гіллястовусих ракоподібних (родів Daphnia, Bosmina, Moina та інші). Крім істинно планктонних видів, в товщі води були завжди присутні організми бентосопланктону (визначення В.В. Поліщука). За даними автора, величини загальної чисельності і біомаси зоопланктону та бентосопланктону (як правило з переважанням другого) були незначними у порівнянні з аналогічними показниками у рівнинних річках [1] і досягали максимуму влітку: 24 тис. екз/м куб. та 0,19 г/м куб., в осінній період 37 тис. екз/м куб. та 0,09 г/м куб., навесні ці величини не перевищували 8 тис. екз/м куб. и 0,02 г/м куб.

Матеріал та методи досліджень

Проби зоопланктону відбирали під час експедиційних досліджень у 2008 р. в руслі річки нижче м. Ворохта та на території Карпатського національного природного парку. Крім того, було досліджено деякі струмки, що впадають в головне русло та численні калюжі та затоки. Відбір та камеральну обробку проб здійснювали за загальноприйнятими гідробіологічними методиками [2, 5].

Результати досліджень та їх обговорення

У складі зоопланктону верхів’я Прута у 2008 р. зареєстровано 44 види (в тому числі таксони різних рангів), серед яких 21 вид коловерток (Rotatoria), 9 веслоногих (Cyclopoida, Calanoida і Harpacticoida) та 14 гіллястовусих ракоподібних (Cladocera). Таксономічний аналіз показав, що коловертки є найбільшою за числом видів групою первинноводної фауни. Гіллястовусі рачки в холодних водотоках зустрічаються в поодиноких екземплярах, кількість їх зростає лише в передгірській зоні. Веслоногі ракоподібні є найбільш розповсюдженою групою планктофауни, при цьому вони відмічені у всіх типах водойм. В цілому досліджена нами територія населена прісноводними планктонними видами. Найбільш часто зустрічалися коловертки Euchlanis dilatata dilatata Ehrenberg (частота зустрічання 62-86%), які є звичними у складі перифітону та гіллястовусі рачки Bosmina longirostris O.F. MШler і Chydorus sphaericus (O.F. Muller). Ці види, а також коловертки Polyarthra vulgaris Carlin, Brachionus calyciflorus Pallas, Keratella cochlearis (Gosse), K. quadrata Muller, циклопи Cyclops strenuus Fischer, C. vicinus Uljanin, Acanthocyclops vernalis (Fischer), гіллястовусі Daphnia longispina O.F. Muller, Moina rectirostris Hellich є характерними для планктофауни басейну Прута, а також басейну Дунаю в цілому [4]. Взагалі на верхній ділянці Прута переважають безхребетні реофільної фауни, на які багаті гірські річки: гарпактикоїди, коловертки Cephalodella sp., бделоідні коловертки з родини Philodinidae та гіллястовусі рачки Chydorus sphaericus. Аналіз кількісних даних за систематичними групами зоопланктону вказує на переважання у весняний і літній періоди коловерток, а також з веслоногих рачків – циклопоїд, а восени – циклопоїд та гіллястовусих.
У складі планктофауни верхів’я Прута в значній кількості виявлені також безхребетні донної фауни. Втім, це звичне явище для більшості гірських річок, що є, насамперед, результатом високої турбулентності води, особливо в гірській частині. Серед макробезхребетних найчастіше зустрічалися олігохети, нематоди, хірономіди, веснянки, одноденки та ін.
Зареєстровані кількісні показники досліджуваної ділянки свідчать про дуже низький їх розвиток (чисельність – 2200-2700 екз/м куб.; біомаса – 0,01-0,03 г/м куб.). Загальні кількісні показники розвитку безхребетних у водній товщі залежали, в основному, від інтенсивності дрифту, склад та кількість якого змінювалася в широких межах і була обумовлена рівневим режимом. Вище за течією річки це відбувалося, головним чином, за рахунок збільшення числа видів, життєдіяльність яких пов’язана з субстратом (гіллястовусі рачки Chydorus sphaericus, веслоногі Paracyclops fimbriatus, Harpacticoida sp. та ін.). Різноманіття і показники кількісного розвитку істинно планктонних видів збільшувалася вниз за течією. Найбільша рясність – 23 тис. екз/м куб. і 0,12 г/м куб. характерна для зоопланктонних угруповань придаткових водойм при домінуванні гіллястовусих і веслоногих ракоподібних.
Незначна щільність організмів товщі води і висока турбулентність, що значно зменшує вплив забруднень на мешканців водотоку, обмежують здатність сапробіологічного аналізу. Значення індексів сапробності, розраховані лише за істинно планктонними формами, у зв’язку з їх вкрай низьким різноманіттям не ілюструє тенденцій в змінах якості води. Однак слід зазначити, що в зоопланктоні верхів’я Прута 28 видів-індикаторів якості води відносилися до олігосапробів, 29% – оліго–b-мезосапроби, 36% – b-мезосапроби. Останні 7% складав b–±-мезосапробний вид Brachionus calyciflorus, ±-мезосапроб Daphnia magna і полісапроб Rotaria rotatoria. Розрахунок індексів сапробності за всіма організмами, що були визначені в пробах, демонструють деяке збільшення індексів вниз за течією річки, що в більшій мірі є відображенням рухливої (дрейфуючої) частини донних організмів.
Таким чином, зоопланктон верхів’я Прута кількісно бідний і представлений незначним числом істинно планктонних видів і форм. В основному переважають види планктонних тварин асоційованих із субстратом та дрейфуючі донні безхребетні. Формування планктофауни відбувається в придатковій системі. Кількісні показники розвитку планктофауни та значення індексів сапробності збільшуються вниз за течією річки.

The literary information in relation to the planktonic fauna of reservoirs of the Ukrainian area of river basin Prut is generalized. The results of researches of zooplankton of basic river-bed of upper Prut River in 2008 are presented. Specific composition, distributing, quantitative descriptions are studied. A saprobiologichniy analysis on the indexes of zooplankton is done.
Key words: planktonic fauna, biodiversity, mountainous rivers, upper Prut River.

1. Киселев И.А. Планктон морей и континентальных водоемов: в 2-х т. / Л.: Наука, 1969. - Т. 1: Вводные и общие вопросы планктологии. - 658 с.
2. Методигідроекологічних досліджень поверхневих вод / За ред. В.Д. Романенка. - НАН України. Ін-т гідробіології. - К: Логос, 2006. - 408 с.
3. Набережний А.И., Ротарь А.И. Зоопланктон р. Прута по летним наблюдениям 1961 1962 гг. // Матер. зоол. совещ. „Биологические основы реконструкции, рационального использования и охраны фауны южной зоны европейской части СССР”. - Кишинев, 1965. - С. 535-539.
4. Полищук В.В., И.Г. Гарасевич. Биогеографические аспекты изучения водоемов бассейна Дуная в пределах СССР - К.: Наук. думка, 1986. - 212 с.
5. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений / Под ред. В.А. Абакумова. - Л.: Гидрометеоиздат, 1983. - 239 с.