Сучасні екологічні проблеми екосистем верхів’я ріки Прут

У статті розглядається екологічні проблеми екосистем верхів’я ріки Прут. Наведені приклади з досліджень по ріці Прут та пілотного проекту ТАСІС з оцінки впливів на навколишнє середовище антропогенного навантаження на гору Говерлу та прилеглих територій.

Басейн верхнього Пруту розташований у регіоні з різноманітними і контрастними природними умовами. Ця контрастність зумовлена складністю ландшафтної структури території, де функціонують гірські, передгірні і рівнинні природні комплекси.
За визначенням О.Тенслі, екосистеми — це безрозмірні стійкі системи живих і неживих компонентів, у яких відбуваються внутрішній і зовнішній кругообіги речовин та енергії. Усі природні екосистеми пов’язані між собою і усі разом є компонентами живої оболонки землі — біосфери, яку можна розглядати як найбільшу екосистему. Екосистема зберігає свою стабільність завдяки складній мережі взаємозв’язків між її елементами.
Людина не тільки стихійно впливає на навколишнє середовище через результати своєї виробничої діяльності, а й змінює його відповідно до своїх потреб. Тут прикладом може бути ріка Прут, де від початку витоку впродовж 12 км вода ріки чиста як сльоза і приємна на смак. Але все міняється на протилежне, підійшовши до межі Карпатського національного парку. Тут у Прут впадає маленька притока, по якій із лісорозробки трелюють зрубаний ліс. Вода основної ріки стає мутною і, як показують хімічні аналізи, кількість кисню за 100 м течії зменшується з 15,8 до 11,5 мг/л води. А пергаментна окислюваність, яка відображає вміст забруднень у воді, зростає з 11.0 до 13.85 мг/л води. А таких приток чимало, які мають негативний вплив на основну ріку.
За необережність у поводженні з природою людству доводилося розплачуватися не раз. І давні, і сучасні помилки час від часу слід згадувати, щоб не повторювати їх.
Найбільші зміни в природі Карпат сталися у XVIII-XIX ст., коли почалася систематизована експлуатація природних ресурсів. Деревообробна промисловість, що розвинулася в другій половині XIX ст. виснажувала ліси. До початку XX ст. дубові ліси майже зникли на 90% зайнятої ними площі.
У гірській зоні інтенсивна експлуатація лісів призвела до того, що первинні хвойно-листяні породи на північних схилах і листяні — на південних почали з кінця XVIII ст. поступатися ялинам та іншим монокультурами. Це вплинуло на умови існування багатьох видів тварин. Зокрема вирубування диких плодових дерев для меблевої промисловості стало причиною погіршення кормової цінності лісу для тварин, що живляться плодами.
За останні 12 століть у Карпатах повністю винищено не менш як 8 видів великих звірів і 12 видів птахів, а нічний олень зник зовсім.
Кожен цілеспрямований вплив людини на довкілля зумовлює в ньому побічні зміни, тобто які, що не передбачені головною метою впливу і часто знижують його позитивний ефект. Звідси випливає, о під час цілеспрямованого впливу на навколишнє середовище людина повинна передбачати усі можливі його наслідки, щоб запобігти несприятливому ефекті
В 2002-2003 рр. був виконаний пілотний проект ТАСІС з оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) антропогенного навантаження на гору Говерлу та прилеглих територій під керівництвом доктора технічних наук, професора Адаменка Я. О. Ця територія належить Карпатському природному національному парку і майже вся гірська частина входить до охоронної зони парку.
Демонстраційною територією була обрана гора Говерла, яка є найвищою гірською вершиною України і саме тут створюється значне навантаження на природу збоку відвідувачів, кількість яких у майбутньому ймовірно збільшиться.

За результатами проведених аналізів по оцінці впливів від антропогенної діяльності на навколишнє середовище гори Говерли та прилеглих до неї територій було встановлено:
• вплив на атмосферне повітря відбувається внаслідок його забруднення викидами з котельні НСБ „Заросляк” та вихлопними газами автомобільного транспорту;
• вплив на водне середовище відбувається внаслідок незначного його забруднення (в межах допустимих санітарно-гігієнічних норм), скидами НСБ „Заросляк”;
• значний вплив відбувається внаслідок постійних ерозійних процесів ґрунтового покриву дощовими та талими водами, а також за рахунок витоптування території вздовж туристичних стежок;
• перелічені вище чинники впливу відповідно інтегруються у вплив на рослинний покрив та тваринний світ;
• шумові ефекти від роботи автомобільного транспорту вище допустимих норм на 55-75%.

Комплексна оцінка усіх встановлених впливів дозволила встановити класи стійкості природних ландшафтних комплексів в межах проектної території та розрахувати максимально можливе антропогенне навантаження для відвідування гори Говерли — не більше 200 чоловік на день.
Давно вже відома істина, що природа — це не храм, а майстерня. Хаотичне, не компетентне використання природи призвело до виникнення системи конфліктних ситуацій.

THE ECOLOGICAL PROBLEMS OF THE PRUT’S UPPER REACHES ECOSYSTEM ARE CONSIDERED IN THE ARTICLE

The examples from the researches on the Prut River and pilot project TASIS based on the estimation of antropogenic influence on the Goverla mountain and the adjacented areas are given.
Ecosystem, antropogenic influence, environment, landscape.