Стан охорони природи у верхів’ї річки Прут

Наведено матеріали щодо дотримання природоохоронного режиму у верхів’ї Прута.

Люди з давніх-давен користувались багатством карпатської природи для задоволення матеріальних та естетичних потреб. Тільки останнім часом прийшло розуміння того, що зберегти це унікальне багатство можливо тільки шляхом раціонального використання. В системі державного природно-заповідного фонду України склалось так, що карпатський регіон, який виділяється особливо, найбільш відповідає критеріям охорони, збереження, примноження природних багатств. Однією із форм збереження природних екоресурсів є національні парки.
Національні парки — одна з найбільш перспективних форм охорони природи і організації відпочинку населення. їх виділяють з метою збереження природних комплексів, що мають екологічну, історичну, естетичну цінність у зв’язку з сприятливим поєднанням природних та культурних ландшафтів і використанням їх у рекреаційних, освітніх, наукових та культурних цілях.
Карпатський національний природний парк і був створений (1980 рік) для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів Горган та Чорногори, які і зберегли ту непорушну цілісність природи Карпат, що відповідають вимогам використання багатства природи не як лісосировинна база, а як база організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.
На території національного парку з урахуванням цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.
При розподілі території КНПП на природоохоронні науково-дослідні відділення (ПНДВ), верхів’я ріки Прут знаходиться на території Говерлянського ПНДВ площею 5570 га, із них до господарської зони належить 32,9 га (0,6%), стаціонарної рекреації — 31,9 га (0,6%), зони регульованої рекреації — 1028,9 га (18,4%) та заповідної зони — 4476,6 га (80,4%). В загальному по парку заповідна територія верхів’я Прута, або Говерлянського ПНДВ, складає 39,3% від загальної території заповідної зони КНПП. Тому статус і завдання даної території потребують особливої уваги. Організовує і забезпечує дотримання природоохоронного законодавства на ній служба державної охорони КНПП та структурного підрозділу — Говерлянського ПНДВ.
Стало традицією, що сучасний відпочиваючий в Карпатах “повинен” підкорити найвищу вершину, г. Говерлу, і, крім вражень, хоче взяти з собою якусь “екзотичну” для нього річ — рослинку, квітку, гілку, корінець та інші, що нагадуватиме йому про Карпати, не думаючи про шкоду, яку приносить такий відвідувач. При в’їзді на територію ПНДВ розміщено контрольно-пропускний пункт (КПП), де проводиться реєстрація відвідувачів, надається необхідна інформація про правильність проходження маршруту, поведінку на території КНПП та стягнення за заподіяну шкоду при відвідуванні природно-заповідного фонду КНПП. Враховуючи те, що найвища вершина України — г. Говерла — несе найбільше рекреаційне навантаження, КНПП було розроблено схему маршруту, виділення його із заповідної зони в зону регульованої рекреації, в зв’язку з тим, що по маршруту необхідно провести роботи по благоустрою — встановлення перехідних містків, облагородження джерел, встановлення лавочок для відпочинку — щоб не порушувати статус заповідної зони.
Масовими стали ”Говерляни“, спорудження знаків різними організаціями, товариствами, сектами на вершині, підкорення її іншими нетрадиційними способами з використанням різних екстремальних технічних засобів. Припиненням вище перерахованих сходжень став Указ Президента України від 10. 07. 2008 р. № 633 про заходи щодо встановлення єдиного пам’ятного знака, що символізує українську державність, а також з благоустрою прилеглої території зі збереженням природного ландшафту.
Враховуючи багатолітні спостереження можна констатувати, що кількість відвідувачів на г. Говерла, яка суттєво не впливає на цілісність екосистеми може досягати не більше 200 чоловік за день.
Зменшення впливу на екосистему верхів’я Прута, можна зарахувати і погіршення укладу гуцульського життя — гірського тваринництва. Випасання худоби на гірських луках, незважаючи на статус заповідності, приводило до знищення червонокнижних видів рослин та тварин. Переорієнтація місцевого населення на зайнятість у рекреаційному бізнесі, заробітках на лісозаготівлі, закордоном, через неможливість набування трудового стажу при пастухуванні на полонинах, копійчаних заробітках на вирощувані овець та худоби, позитивно відбилось на збереженні екосистеми.
Традицією гуцулів є ходити у гори на Івана-Купала збирати зілля. Звичайно, збирають ті люди, які мають знання у зборах, властивостях тих, чи інших частин рослин. Найбільш варварським способом знищуються родіола рожева, тирлич крапчастий, тирлич жовтий, сіверсія гірська, сосна гірська. Відділом охорони та захисту природних екосистем, науковим відділом, службою державної охорони в цей період проводиться посилене чергування на КПП, маршрутах, проводиться патрулювання угідь. Роз’яснювальна робота проводиться з видачею буклетів, нагадувань, пам’яток туриста та інших пропагандистських заходів, а до більш злісних порушників — із застосуванням адміністративних мір впливу — складання попереджень та протоколів.
Окремим об’єктом, який постійно знаходиться під охороною в верхів’ях Прута, є родинна лососевих. Автохтонним видом, який найбільше зустрічається в потоках та струмках є форель струмкова. а також акліматизована в минулому столітті форель райдужна. В переліку платних послуг, які можуть надаватись установами ПЗФ є любительське (спортивне) рибальство, але верхів’я ріки Прут належить до заповідної зони, то ніякої мови про рибальство не може і бути. Тому від створення парку (1980) постійно ведеться боротьба з браконьєрським виловом форелі та інших представників іхтіофауни, особливо в період нересту. Звичайно, ті штрафні санкції (55 гривень за 1 рибину) не відшкодовують тих збитків, які завдані природі, але впливають на свідомість порушників. Чергування та патрулювання в нерестовий період, період тиші, реву оленів дає позитивний результат в збільшенні чисельності фауни.
Проблемним питанням в охороні та захисті рослинного та тваринного світу верхів’я річки Прут, віддаленість потоків та струмків від адміністративного центру КНПП, в період, коли дороге пальне, запчастини, відсутність автомобілів підвищеної прохідності, недофінансування заходів щодо збереження та охорони природних екосистем, приводить до збільшення випадків браконьєрства та хижацького відношення до природи.

The paper presents the information about the formality of nature-protection regime in the upper Prut river.
Keywords: Carpathian National Nature Park, nature protection.