Дослідження морфодинаміки пішохідного мікрорельєфу в околицях Чорногірського географічного стаціонару

Зростаюча популярність відпочинку в горах призводить до значного збільшення кількості відпочиваючих. Поруч з класичними господарськими впливами, активні види туризму стають основними причинами деградації гірських схилів.

Зростання навантаження на природне середовище та слабо розвинену інженерну інфраструктуру актуалізує необхідність проведення спеціальних досліджень для оцінки впливу рекреаційних навантажень на природні комплекси.
За методичну основу для досліджень взято розроблену польськими вченими періодично повторювану серію оглядів точок спостережень (кожні 14-20 днів за період з травня по жовтень; щомісячно за період від жовтня по травень), наслідком якої є накопичення множини кількісних даних. Після формування достатнього ряду даних дослідження переходять у фазу періодичного огляду (травень, жовтень) шляхом вимірювання трансектних та локальних показників з наступною їх фотофіксацією. За необхідності (сильні опади, масове відвідування рекреаційний територій тощо) часовий інтервал контрольних спостережень може бути значно меншим.
При рекреаційному використанні пішохідних стежок найбільший вплив на компоненти природного середовища мають особливості пересування пішоходів на різних типах стежок (субгоризонтальних, перехідних та схилових (поздовжні, поперечні та серпантинні)); особливостями пересування рекреантів, пов’язаних з: порядком руху групи на маршруті (колоною, попарно); підйомом чи спуском групи; орієнтацією ступенів кожного рекреанта в залежності від крутизни схилу; розподілом ваги тіла та нахилом корпусу; підсобними засобами впливу; прогоном великої рогатої худоби та овець по стежках; підготовкою та проведенням поточного ремонту впорядкованих стежок.
Аналіз природно-антропогенних схилових процесів на території пішохідних трас свідчить про те, що однією з основних причин їх виникнення і розвитку є перевищення норм антропогенних навантажень. Виникненню негативних екзогенних процесів сприяють і кліматичні фактори, зокрема, дощі зливового характеру, інтенсивне сніготанення, морфометричні показники рельєфу тощо.
Початкові та наступні періодичні моніторингові дослідження морфодинаміки пішохідних стежок проводились на метеопості №2 ЧГС (2 точки спостереження — «стежка» та «заростання стежки») та закладеній тестовій ділянці; напівстаціонарні дослідження на Еколого-пізнавальній стежці (відроги г. Мала Кознєска) та схилах г. Говерла охоплювали тільки промарковані стежки.

У подальшому, вважаємо доцільним розширення мережі постів спостережень за морфодинамікою стежкових поверхонь за наступними етапами:
1) пости «Еколого-пізнавальна стежка» (відроги г. Мала Кознєска; 5 точок спостереження на різних типах стежки) та «Озірний» (нижня частина схилу; 3 точки спостереження за лінійною ерозійною формою). Вони характеризують частину стежки на г. Говерлу, є частинами дослідних трансектів ЧГС та наближені до самого стаціонару; на схилах хр. Озірний стежкою подекуди відбувається прогін корів та овець, розвинуті ерозійні форми у хвойній частині лісу;
2) спостереження за морфодинамікою рельєфу на схилах г. Говерла (4 точки спостереження за станом стежок та 3 точки спостереження за станом стежок та промивин обабіч стежки); закладання стокових площадок на основі існуючих постів спостережень за морфодинамікою стежкових поверхонь.