З огляду на географічне положення, природний, культурний, економічний та інший потенціал Карпатського національного природного парку (НПП) нами було розглянуто можливості включення його до складу Всесвітньої мережі біосферних заповідників.
Проведений аналіз засвідчив, що охоплення дуги Східних Карпат біосферними заповідниками не є достатньо репрезентативним. Так, на даний час на теренах Східних Карпат нараховується три біосферні заповідники: Східні Карпати (трилатеральний біосферний заповідник, спільний для України, Польщі та Словаччини), Карпатський (Україна) та П’єтросул Маре (Румунія). Однак всі вони охоплюють ландшафти лише внутрішнього (південно-західного) макросхилу дуги Східних Карпат [2].
Таким чином, ландшафти зовнішнього макросхилу Східних Карпат на сьогодні є упущеними з досліджень та охорони Всесвітньою мережею біосферних заповідників. Така ситуація суперечить меті створення зазначеної мережі та перешкоджає системному виконанню покладених на неї функцій.
Адже згідно Севільської стратегії та Положення про Всесвітню мережу біосферних заповідників Всесвітня мережа біосферних заповідників створена з метою сприяння сталому розвитку на Планеті. На біосферні заповідники покладені три взаємопов’язані функції: збереження генетичних ресурсів, біологічних видів, екосистем та ландшафтів; сприяння сталому соціально-економічному розвитку; забезпечення проведення наукових досліджень та моніторингу, екологічного виховання та підготовки кадрів, в зв’язку із заходами місцевого [1].
Виконання зазначених функцій вимагає формування Всесвітньої мережі біосферних заповідників на геосистемних основах, що дозволить врахувати все багатоманіття природних та господарських умов, що склалися на Планеті [4].
Розташування території Карпатського НПП на зовнішньому макросхилі Східних Карпат, охоплення верхів’я басейну р. Прут, наявність на території парку різних типів господарської діяльності, таких туристично привабливих населених пунктів, як Яремча та Ворохта, проходження залізничної колії, потреба у збалансованому вирішенні гідротехнічних потреб регіону та оптимізації лісового господарства гірських територій дозволяють нам зробити висновок, що територія Карпатського НПП є потенційно особливо цінним елементом Всесвітньої мережі біосферних заповідників.
До того ж територіальне сполучення парку з Карпатським біосферним заповідником сприяє формуванню взаємопов’язаних територій біосферних заповідників, що забезпечить сприятливі умови для проведення спряжених спеціалізованих досліджень та моніторингу на обох макросхилах Східних Карпат.
Для місцевого населення застосування підходів біосферного заповідника на території Карпатського НПП дозволить сформувати сприятливе середовище існування не лише з екологічної, але й з культурної, економічної, соціальної точок зору. Адже саме на збалансування всіх цих складових середовища існування людини і націлена діяльність біосферного заповідника [3].
1. Севильская стратегия для биосферных резерватов. - М.: Изд-во Центра охраны дикой природи, 2000. - 30с;
2. Biosphere reserves. World Network. - UNESCO, MAB. - February 2008 - 21p.;
3. Madrid Declaration on the UNESCO Man and the Biosphere (MAB) Programme and the World Network of Biosphere Reserves (WNBR). - UNESCO, MAB. - Madrid, 2008.
4. Oleshchenko A. Geosystemal approach of the optimising of biosphere reserves’ network spatial organization (by the example of Ukraine) // Revista de Biologia e Ciencias da Terra, Volume 8 - Numero 1 - 1s. Semestre 2008, - P. 105-112.
The appropriateness of Carpathian National Nature Park including into The World Network of Biosphere Reserves, the advantages of this for scientific research and global monitoring are substantiated and possible benefits for the local inhabitants are analysed.
Key words: biosphere reserve, The World Network of Biosphere Reserves, sustainable development.