Ландшафтне картографування гірських територій для цілей пішохідного туризму (на прикладі масиву Чорногора в Карпатах)

Опрацьовано макет ландшафтно-туристичної карти для верхівя річки Прут в Карпатах, як основи для створення ландшафтно-туристичного путівника по Чорногорі.

Об’єктами ландшафтно-туристичного картографування виступають природні територіальні комплекси різних рангів, критерії і методику виявлення яких розроблено Г.П. Міллером (1974, 1996). А предметом — важливі для певного виду туризму їх властивості, а також антропогенні елементи, що стосуються перш за все туристичної інфраструктури.
Як показали проведені в гірському масиві Чорногора дослідження, зміст ландшафтно-туристичної карти гірської території для цілей пішохідного туризму повинен включати: інформацію про природні територіальні комплекси (ПТК) (їх контури і характеристику у легенді), характерні елементи рельєфу і водні об’єкти, траси маршрутів із зазначенням оглядових ландшафтно-пізнавальних пунктів та місць прояву небезпечних природних процесів (лавини, селі, обвали та ін). Опрацьовано макет ландшафтно-туристичної карти для верхівя річки Прут в Карпатах, як основи для створення ландшафтно-туристичного путівника по Чорногорі.

Мета і завдання дослідження

Однією з наймасовіших форм туризму в теплий період року є гірський пішохідний туризм. Одно- і багатоденні мандрівки в горах виконують різноманітні функції, найважливішими серед яких є відпочинкова, пізнавальна та екологічної освіти. Значне зростання ролі гірського пішохідного туризму в житті суспільства, його інтенсифікація і масовість в останні десятиліття вимагає нових комплексних знань про природне середовище, які можна отримати на основі ландшафтних досліджень.
Головними завданнями ландшафтних досліджень для цілей пішохідного туризму є 1) пізнання закономірностей просторової і часової організованості природного середовища як ієрархічної системи природних територіальних комплексів різних рівнів 2) розробка на основі цього таких прикладних питань як: 1) оцінка природного туристичного потенціалу ландшафтних комплексів, їх цінності, атракційності, придатності, сприятливості, безпечності для даного виду туризму і планування на основі цього нових маршрутів, 2) ландшафтний аналіз існуючих туристичних шляхів, оцінка їх ландшафтного різноманіття і створення нового туристичного продукту — ландшафтно-туритстичних карт, путівників з метою глибшої реалізації пізнавальної функції туризму, 3) оцінка стійкості природних територіальних комплексів до туристичних навантажень і розробка заходів з ліквідації і попередження деградаційних процесів.
Метою нашого дослідження було: 1) опираючись на досвід туристичного, ландшафтного та ландшафтно-туристичного вивчення гірського масиву Чорногора в Карпатах окреслити основні теоретичні і методичні засади дослідження природних територіальних комплексів типологічного рівня для потреб пішохідного туризму, перш за все реалізації його пізнавальної функції; 2) провести ландшафтний аналіз басейну річки Прут в межах гірського масиву Чорногора і розробити систему ландшафтно-туристичних маршрутів з урахуванням ландшафтної структури території.

Теоретичні засади ландшафтно-туристичних досліджень

Теоретико-методичні і прикладні питання ландшафтних досліджень для цілей туризму сьогодні перебувають на стадії розробки. В останні роки з’явились кілька такого плану публікацій, що стосуються окремих регіонів Українських Карпат — Сколівських Бескид, Свидівця, Внутрішніх Горган і Чорногори (Рожко, 2000; Романів, 2007; Гілецький, 2007; Мельник, 2007; Huculi Mountains, 2006: та ін.).
За теоретичну основу ландшафтних досліджень гір для цілей пішохід-ного туризму ми приймаємо теоретичні засади загальнонаукових ландшафтних досліджень гірських територій розроблених Г.П. Міллером (1974, 1996). Основними серед яких є наступні: 1) об’єктом дослідження є природні територіальні комплекси, предметом — їх структура і властивості; 2)  провідну роль у формуванні і розвитку ПТК відіграють геолого-геоморфологічні чинники; 3) основними властивостями ПТК є цілісність, ієрархічність, функціонування, динаміка, розвиток; 4) ієрархічний ряд ПТК типологічного рівня утворюють наступні ландшафтні одиниці: фація, ланка, урочище, стрія, місцевість, сектор; 5) головними критеріями виділення ПТК є диференціація рельєфу і особливості літології порід.

Об’єктами безпосередніх ландшафтно-туристичних досліджень виступають фації, урочища і стрії (Міллер, 1974). Фація — елементарний природний територіальний комплекс приурочений до елементу простої мезоформи рельєфу, який характеризується одноманітністю положення, літології, мікроклімату і режиму зволоження, одною ґрунтовою відміною і одним фітоценозом. Урочище — природний територіальний комплекс приурочений до елементу або цілої мезоформи рельєфу, який характеризується закономірним територіальним і динамічним поєднанням фацій. Стрія — природний територіальний комплекс приурочений до комплексу літологічно однорідних мезоформ рельєфу, характеризується закономірним поєднанням літологічно однорідних урочищ. Місцевість — природний територіальний комплекс приурочений до комплексу генетично пов’язаних мезоформ рельєфу.

Особливості методики ландшафтно-туристичних досліджень

В своїх дослідженнях ми опиралися на методику великомасштабного ландшафтного картографування гірських територій, розроблену Міллером Г.П. (1996) з врахуванням методичних розробок І.М. Рожка (2000) орієнтованих на потреби туризму.
Як основу польових досліджень фацій і урочищ ми використовували спеціальні бланки фіксації інформації, які включають: 1) характеристики окремих природних компонентів (рельєфу, гірських порід, зволоження, грунтів і рослинного світу); 2) зафіксовані у назвах характеристики ПТК; 3) характеристики, що стосуються оцінки ПТК з точки зору пішохідного туризму.
Методика великомасштабних досліджень для цілей пішохідного туризму повинна включати виявлення, пізнання властивостей і картографування ПТК рівня урочищ та стрій, їх подальший аналіз та оцінку для реалізації окреслених вище завдань пов’язаних з плануванням маршрутів, раціонального використання і забезпечення комплексного розуміння і сприйняття природи.

Ландшафтні дослідження для цілей пішохідного туризму спрямовані передусім на складання ландшафтних та ландшафтно-туристичних карт і охоплюють три етапи — підготовчий, польових досліджень і завершальний.
В підготовчий період збираються і аналізуються всі наявні опубліковані і фондові літературні і картографічні матеріали по району дослідження — топографічні, геологічні, аеро- і космічні знімки, геоботанічні і ін. та складається попередня ландшафтно-туристична карта.
Під час польового періоду проводяться маршрутні дослідження з ме-тою уточнення меж ПТК (урочищ і стрий), виявлення цікавих з точки зору туризму об’єктів і процесів, оглядових пунктів та проводяться комплексні дослідження фацій і урочищ в дослідницьких пунктах згідно програми зафіксованої у спеціальних бланках дослідження фацій і урочищ.
Під час завершального періоду аналізуються зібрані польові матеріали, укладаються загальнонаукова ландшафтна і ландшафтно-туристична карти і пояснення до них, розробляються рекомендації щодо туристичного використання і охорони ПТК.

Зміст туристичної карти на нашу думку повинен включати таку інформацію: 1) контури ПТК з легендою, що включає їх повні і скорочені назви; 2) назви і абсолютні висоти вершин і хребтів; 3) водні об’єкти — джерела, озера, річки із зазначенням впорядкованих джерел питної води; 4) туристичні шляхи із зазначенням віддалі між характерними пунктами; 5) ландшафтно-пізнавальні пункти, з яких відкривається вид на оточуючі ПТК; 6) унікальні ПТК, природні об’єкти (геологічні, геоморфологічні, геоботанічні і ін.), процеси і їх наслідки (вітровали, буреломи, зсуви, осипища, селі, лавини і ін.); 7) місця відпочинку і розбивки наметів для ночівлі; 8) рекреаційні, господарські, історико-культурні, науково-дослідні будівлі і споруди.

Туристична вивченість Чорногори

Чорногора — один з найцікавіших, відносно легко доступних, добре освоєних в туристичному відношенні регіон Карпат, який сьогодні масово відвідується туристами з України, Польщі, Росії та інших країн.
Підставою для мандрівок по Чорногорі, для орієнтації на місцевості і задоволення пізнавальних потреб є низка туристичних карт і путівників (M. Olszacski, L. Rymarowicz, 1993; Нестерук Ю., 2003; Huculi Mountains, 2006; Туристичні..., 2005; Nesteruk J., Рожко I., 2007: Гілецький Й., 2007). На жаль вони містять далеко не повну переважно покомпонентну інформацію про природне середовище, яка стосується рельєфу, гідрологічних об’єктів (річки, водоспади, озера) в меншій мірі рослинного і тваринного світу і ще менше геологічної будову і грунтів, в той час як інформація про природних територіальних комплексів практично відсутня. Це стосується не тільки масиву Чорногора.
Таким на сьогодні стан інформаційного забезпечення гірського пішохідного туризму в цілому. В зв’язку з цим в останні роки посилюється інтерес ландшафтознавців до вивчення природних туристичних ресурсів і формується новий прикладний напрям вчення про ландшафт — туристичне ландшафтознавство (Рожко, 2000; Романів, 2007; Мельник, 2007).

Ландшафтна вивченість Чорногори

Чорногора у порівнянні з іншими районами Карпат є відносно добре вивчена у ландшафтному відношенні (Міллер, 1963; 1974; Мельник, 2000; Чорногірський ... 2003; і ін.). Це пов’язано із знаходженням у верхів’ї річки Прут Чорногірського географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка — навчально-наукової бази, яка протягом 30 років проводить комплексні фізико-географічні дослідження.
Питання ландшафтних досліджень природних туристичних ресурсів Чорногори висвітлювались нами в 2007 році на Міжнародній науковій конференції „Географія і туризм: європейський досвід” у Львові та Загальнопольській науковій конференції «Екологія ландшафту– дослідницькі і прикладні перспективи» в Буковині Татранській (Польща). Дане дослідження опирається на викладанні у 2007 році результати і є їх продовженням, доповненням, поглибленням і водночас певним теоретико-методичним узагальненням.

Ландшафтно-туристичні маршрути у верхів’ї р. Прут

Опрацьована нами ландшафтно-туристина карта містить контури ПТК рівня місцевості і стрій та їх характеристику, основні елементи рельєфу і гідросітки, туристичні шляхи із зазначенням вздовж них джерел питної води, оглядових ландшафтно-пізнавальних пунктів, та місць небезпечних природно географічних процесів (вітровали, зсуви, осипища, обвали і лавини), а також місць сталого перебування людей, зокрема науково-дослідні станції і рекреаційні об’єкти (рис. 1).

Ландшафтно-туристична карта басейну р. Прут (в межах Чорногори)
Рис. 1. Ландшафтно-туристична карта басейну р. Прут (в межах Чорногори).
Природні територіальні комплекси. І. Місцевість випуклого пенепленізованого альпійсько субальпійського високогір’я з гірсько-лучно-буроземними грунтами. Стрії. 1 .Круті пригребеневі схили складені пісковиками і конгломератами. 2. Сідловини і сильно спадисті схили складені аргілітово-пісковиковим флішем. II. Місцевість давньолодовиково-ерозійного субальпійського високогіря з бурими гірсько-лісовими грунтами. Стрії. 3. Система карів врізана в пласти пісковиків і конгломератів. 4. Круті схили бокових стінок карів складені аргілітові-пісковиковим флішем. 5. Хвилясті поверхні моренних гряд складені суглинками супісками і валунами. III. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря з бурими гірсько-лісовими грунтами. Стрії. 6. Сисльноспадисті поверхні морен складені суглинками, супісками і валунами. ІV. Місцевість випуклогопенепленізованого лісистого середньогіря з бурими гірсько-лісовими грунтами. Стрія. 7. Випуклі поверхні гребенів хребтів складені пісковиками і конгломератами. V. Місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогіря з бурими гірко-лісовими грун-тами. Стрії. 8. Сідловини складені аргілітами, алевролітами і пісковиками. 9. Відроги хребтів складені пісковиками. 10. Круті при гребеневі схили складені масивними пісковиками і конгломератами. 11. Куполоподібні вершини складені пісковиками. 12. Сідловини і спадисті схили складені тонко ритмічним флішем. 13. Відроги хребтів і круті схили складені пісковиками. 14. Круті пригребеневі схили і гребені складені масивними пісковиками. 15. Круті схили складені грубо ритмічним флішем. 16. Круті відроги хребтів складені середньоримічним флішем. 17. Круті пригребеневі схили складені масивними пісковиками. VІ. Місцевість терасованих днищ річкових долин з вільховими лісами та луками на дерново-буроземних грунтах. Стрія. 18. поверхні низьких терас і заплав складені піщано-галечниковим алювієм і валунами. Інші позначення. 19 - туристичні маршрути. 20. - ландшафтно-пізнавальні оглядові пункти. 21 - межі басейну р. Прут в границях Чорногори. 22 - межі річок. 23 - межі ПТК. 24 - зсуви. 25 – обвали. 26 - лавинні лотки. 27 - вітровали. 28 -джерела питної води.

Серед основних туристичних шляхів досліджуваного регіону, а саме: 1) на г.Говерла; 2) на озеро Несамовите; 3) на г. Шпиці, найбільш різноманітним і пізнавальним з ландшафтної точки зору є маршрут на озеро Несамовите.

Висновки

Ландшафтна карта на відміну від топографічної є носієм всесторонньої інформації про системну організацію природного середовища, яка необхідна для задоволення пізнавальних потреб туристів.
Укладання ландшафтно-туристичної карти створює передумови для розробки комплексних ландшафтно-географічних описів туристичних маршрутів, а потім і ландшафтно-туристичних путівників.

Література

Плецький Й. Популярно про Українські Карпати та основні пішохідні маршрути. - Івано-Франківськ, 2007. - 256 с.
Huculi Mountains. Editet by Andrzej Wielocha. Centralny osrodek turystyki gurskiej. PTTK. Krakow. 2006.
Мельник А. В. Природні територіальні комплекси Говерлянського заповідного лісництва. В кн. Національні природі парки: проблеми становлення і розвитку. - Яремча, 2000. - С. 200-204.
Мельник А.В. Туристичні ресурси геокомплексів Чорногори. В кн.: Географія і туризм: європейський досвід. - Львів, 2007. - С. 37-38.
Миллер Г.П. Структура, генезис и вопросы рационального использования ландшафта Чрногоры в Украинских Карпатах. Автореф. дис. канд. геогр. наук. Львов, 1963. 17 с.
Миллер Г. П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. – Львов. Изд-во Выща школа, 1974. - 206 с.
Міллер Г.П. Польове ландшафтне знімання гірських територій. - Київ. 1996, - 156 с.
Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чрногора. Екологічні мандрівки. - Львів, 2003. - 345 с.
Nesteruk J., Rozko I., Przyszioibx, terazniejszoibx i perspektywy turystyki w Czarnohorze. Plaj. Almanach karpacki,. T.14. 2007. - S. 30-45
Olszacski M., Rymarowicz L., Powroty w CzarnohorK. Oficenfa wydawnicza Rewansz / Pruszkuw. 1993, 254 s.
Рожко І. М. Рекреаційна оцінка гірських природних територіальних комплексів для потреб туризму (на прикладі Українських Карпат). Автореферат дис. канд. геогр. наук. Львів, 2000. 21 с.
Романів А.С. Ландшафтно-рекреаційний потенціал національного природного парку Синевир. Автореферат дис. канд. геогр. наук. - Львів, 2007. - 20 с.
Туристичні стежки Чроногори 2005. Топографічна карта, масштаб 1:50 000 Київ, Аерогеодезія, 2007.
Чороногірський географічний стаціонар. - Львів, Видавничий центр Львівського національного університету, 2003. - 132 с.

Melnyk A.V
LANDSCAPE MAPPING OF MOUNTAINOUS TERRITORIES FOR HIKING (BY THE EXAMPLE OF THE CHORNOHORA MASSIVE IN THE CARPATHIANS)

Geocomplexes of different levels, revealed according to H. P. Miller’s (1974, 1996) criteria and methods, are objects of landscape-touristic mapping as well as their important for tourism features and anthropogenic elements related to touristic infrastructure.
As the research conducted in the mountainous massive Chornohora in the Eastern Carpathians has shown, content of the landscape-touristic map of a mountainous territory for hiking must include the following: information on geocomplexes (their contours and characteristics in the legend), typical relief elements and water objects, routes with the indication of places of interest and of dangerous natural processes. A landscape-touristic map for the Prut head river has been elaborated as a basis for a landscape-touristic guidebook about Chornohora.