Моніторинг структури і продуктивності лісів верхнього Пруту

У даних тезах наведено результати моніторингу лісів у межах 6 зональних та 1 інтразонального лісорослинних поясів верхнього Пруту.

Об’єктами досліджень є лісові масиви Карпатського національного природного парку, вивчення яких (моніторинг), ведеться з 1989 року. Тоді була закладена постійна пробна площа №1 у кв.9 вид.2 Підліснівського ПОНДВ в ялицевому квазі-пралісі з домішкою бука лісового, смереки та Ільма гірського. Згодом було закладено ще ряд постійних пробних площ і на даний час їх нараховується 50 (у межах території верхнього Пруту — 42).
Більшість постійних пробних площ закладені з метою вивчення законів росту і розвитку деревостанів, що є важливим завданням, вирішення якого можливе шляхом організації контролю за їх станом і проведення багаторічних наукових досліджень [1]. При цьому застосовуються типові методики подеревної інвентаризації лісів. Вивчення структури деревостанів за матеріалами постійних пробних площ проведено за загальноприйнятими в лісовій таксації, лісівництві та математичній статистиці методиками [2]. Основними напрямками досліджень є: вивчення таксаційної будови, ходу росту, продуктивності та природного поновлення, вивчення динаміки лісівничо-таксаційних показників деревостанів (лісів) та оцінка стійкості деревостанів (лісів). Об’єми отриманої інформації періодично вносяться в комп’ютерну базу даних в середовищі “Microsoft Excel”. Опрацювання результатів досліджень проводяться відповідно до вимог лісової таксації та математичної статистики.
Одним із найпоширеніших методів моніторингу лісів території парку є спостереження на постійних пробних площах, котрі закладені в різноманітних вікових структурах та типах лісу. На постійних пробних площах проводяться багаторічні комплексні лісівничо-таксаційні, геоботанічні та грунтові дослідження. Даний метод дозволяє здійснити детальний контроль за станом конкретних деревостанів на обмеженій площі (0,5 або 1,0 га), але більш детально ніж при маршрутному методі, який в свою чергу дозволяє оцінити стан деревостанів (лісів) на всій території або значної її площі. Тому ці два методи найбільш підходять для організації та проведення моніторингу лісів [1].
Корінні деревостани, що мають добре збережену вікову та вертикальну структуру є природними еталонами або наближеними до них. Дослідження таких деревостанів проводяться на 19 постійних пробних площах. Вони розповсюджені у верхів’ях р. Прут у межах висот 480-1450 м н.р.м. За 15-ти річний період ведення спостережень з’ясувалося, що такі деревостани, насамперед, є досить стійкими. Вони характеризуються високими таксаційними показниками, зокрема, високою продуктивністю та мають добре сформовану двох або трьохярусну структуру.
Моніторинг похідних деревостанів, що утворилися на місці корінних деревостанів, внаслідок антропогенної діяльності або інших стихійних лих (найчастіше вітровалів та буреломів), у межах верхнього Пруту проводиться на 23 постійних пробних площах.
Узагальнений моніторинг структури та продуктивності корінних та похідних деревостанів Карпатського національного природного парку потребує їх ще більш детального вивчення шляхом організації маршрутного та стаціонарного методів моніторингу. Такі деревостани є досить стійкими, котрі характеризуються високими таксаційними показниками, зокрема, високою продуктивністю та мають добре сформовану, переважно двохярусну, структуру. Похідні смерекові деревостани — характеризуються високою продуктивністю до віку 70-75 років, після чого їх продуктивність різко падає внаслідок розладнання вітровалами.

1. Белей Л.М. Моніторинг структури та продуктивності корінних деревостанів та його організація в Карпатському національному природному парку — (Матеріали науково-практичної конференції, що відбулася в рамках XVII Міжнародного гуцульського фестивалю). - Яремче, 2007. - с15.
2. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. - К: Держстандарт України, 1995. - 37 с.

The paper presents the results of researches (monitoring) of the forest for the period of 20 years in pristine and secondary forest stands. On 26 permanent research plots the monitoring of prestine forest stands with conserved age and vertical structure is being realised. On 24 permanent research plots is being conducted the monitoring of secondary forest stands created oh place of prestine one because of ant hropogenic impact or different natural hazards (mostly windfalls).
Keywords: monitoring, pristine forest stands, secondary forest stands, permanent research plot, age structure, vertical structure.