Північно-Східне Атлантичне узбережжя США, Нью-Йорк

Внутрішні відмінності та міста США

Найважливіші відмінності в населенні й господарстві США в історичному плані відображені поділом їх території на Північ, Південь і Захід. Колонізація Півночі і Півдня почалася практично одночасно, у XVIII ст., але здійснювалася по-різному. На Півночі розвиток продуктивних сил не гальмувався феодалізмом. Сюди був спрямований основний потік переселенців і капіталів з Європи. Розвиток Півдня до 1865 р. стримувався рабством, а після скасування рабства — його пережитками. Головна відміна Заходу полягала в тому, що це гірська посушлива територія. Її колонізація розпочалася лише в середині XIX ст. Як наслідок, у XX ст. найрозвинутішою вступила Північ. Південь і Захід різко відставали від неї. В другій половині XX ст. розрив між трьома районами весь час зменшувався і зараз рівень їх розвитку є практично однаковим. Всередині трьох головних районів, враховуючи їх величезні розміри, неминучими є внутрішні відмінності, які зумовлені географічним положенням певної території, характером її природного середовища і особливостями розвитку.

ПІВНІЧ

Територія Півночі простягнулась із заходу на схід більш ніж на 2,6 тис. км. У ній розрізняють Північно-східне Атлантичне узбережжя, Приозер 'я і землі на захід від річки Міссісіпі.

ПІВНІЧНО-СХІДНЕ АТЛАНТИЧНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ (Нова Англія, Середньо-атлантичні штати). Це вузька смуга прибережної низовини між океаном і Аппалачськими горами. На мінеральні ресурси територія небагата. Головні її переваги — приморське розташування, а в соціально-економічному плані той факт, що звідси почалася колонізація США і через це узбережжя пройшов основний потік переселенців з Європи.

Незважаючи на невпинне зміщення центрів ваги населення та економічної діяльності на захід, Північно-східне узбережжя і зараз є найважливішим районом США, а в світі з ним може рівнятися лише узбережжя між Токіо і Осакою в Японії — мегалополіс Токайдо.

В межах США Північно-східне Атлантичне узбережжя — це приблизно 2% території і 1/5 населення. Значення видобувної промисловості і сільського господарства, хоча й дуже інтенсивного, тут мінімальне. Енергетика базується на довізному паливі: аппалачське вугілля, нафта і природний газ Ґалфу, імпортні нафтопродукти. Одночасно це важливий район АЕС. Частка узбережжя в обробній промисловості країни весь час зменшується, але і зараз це майже 20%. Рівень її диверсифікації максимальний, іде невпинний процес зростання наукоємних виробництв і переміщення їх з офіційних меж міст у передмістя. Крім машинобудування, особливо виділяються хімічна, паперова, поліграфічна і легка промисловість. Важливе місце займає виробництво озброєнь: на район припадає 1/5 урядових воєнних контрактів. Виключною є роль узбережжя у фінансах і торгівлі, управлінні, послугах (особливо ділових, наукових і медичних), а також у транспортних зв'язках.

Північно-східне Атлантичне узбережжя, як район, практично збігається з мегалополісом Босваш, захоплюючи територію південних штатів Делавер, Мериленд і, частково, Вірджинія. Його головними територіальними складовими є Нова Англія, консолідовані метрополітени Нью-Йорка, Філадельфії і Вашингтона—Балтімора.

НЬЮ-ЙОРК. В колоніальну епоху на узбережжі головну роль відігравав Бостон, а згодом Філадельфія. Але в кінці XVIII ст. першість перейняв Нью-Йорк. Це сталося завдяки його вигідному розташуванню в гирлі річки Гудзон, долиною якої та її притоки Мохок пролягав найзручніший шлях через Аппалачські гори вглиб материка. Будівництво Ері-каналу, а потім і залізниць закріпило цю перевагу. Впродовж XIX і XX ст. Нью-Йорк виступає як найбільше місто США і уособлює цю країну в очах іноземців.

Сучасне значення Нью-Йорка в національному масштабі визначається перш за все його роллю у фінансах, оптовій торгівлі, ділових та професійних послугах. В ньому сконцентрована величезна кількість банків, страхових компаній, фірм з продажу нерухомості, рекламних, посередницьких та юридичних контор, фондова та численні товарні біржі. З 500 найбільших корпорацій США штаб-квартири 75 знаходяться в Нью-Йорку або його передмістях, а їхня частка в доходах «500» перевищує 1/5. Ще вищою є частка зосереджених тут банківських активів.

У Нью-Йорку беруть початок важливі залізниці, автостради та авіалінії. Як згусток міжнародних авіаліній Нью-Йорк не має рівних. Дуже складною є внутрішня транспортна система гіганта: метро завдовжки 370 км, наземні електропоїзди, швидкісні автостради, тунелі і мости через річку Гудзон і морські протоки. В штатах Нью-Йорк і Нью-Джерсі зареєстровано більше 14 млн автомобілів.

Промисловість Нью-Йорка дуже різноманітна. Найбільше значення мають машинобудування, хімічна, швейна, поліграфічна і харчова.

Нью-Йорк є величезним центром масових комунікацій, культури і туризму. Тут видаються широко відомі газети та журнали, діє 60 радіо- і телевізійних станцій, існує багато масових і спеціальних бібліотек, банків даних, музеїв, концертних залів і театрів. Серед різноманітних наукових напрямків особливу увагу привертають медичні дослідження і розробка відповідної апаратури та інструментів. Постійно зростаючі міжнародні функції міста включають фінансові, ділові та професійні послуги, в тому числі телекомунікаційні, і обробку та надання інформації.

Нью-Йорк називають «Вавілоном на Гудзоні». В офіційних його межах з 7,3 млн чоловік 4/5 складають п'ять етнорасових груп: негри (2,1 млн), євреї (1,1 млн), італійці (1,0 млн), пуерторіканці (0,9 млн) та ірландці (0,7 млн чоловік).

Центральним районом та уособленням Нью-Йорка є острів Манхеттен (88 км кв. з постійним населенням 1,5 млн чоловік). Тут зосереджені найважливіші функції міста і найпрестижніші його заклади. Південна частина острова, де в 1625 р. було засноване місто, — сучасний Даунтаун з вулицею Уолл-Стріт і хмарочосом «Всесвітній торговий центр», є фінансовим центром. Середня частина — Мідтаун з Таймс-сквер і фешенебельною частиною вулиці Бродвей — вважається торговим, культурним і розважальним центром.

Манхеттен — батьківщина хмарочосів, зараз тут їх більше 130. Сконцентровані вони в Даунтауні і Мідтауні. Мідтаун — зосередження найвідоміших театрів, концертних залів і музеїв. Серед них так звані «Бродвейські театри», Лінкольнський центр мистецтв, Метрополітен-музей і Музей сучасного мистецтва, Музей історії природи та багато інших. На захід від Мідтауна розташована штаб-квартира ООН. Головними галузями промисловості Манхеттена вважаються швейна і поліграфічна. Хоча їх роль зменшується, в кожній з них і зараз працює приблизно по 100 тис. чоловік.

Трохи нижче від Манхеттена знаходиться малесенький острівець Елліс — колись перший притулок іммігрантів. Вважають, що предки 2/5 сучасних американців пройшли через ці «ворота Америки». Зараз тут музей. Але й тепер Нью-Йорк є найважливішими «воротами» США й іммігрантські квартали — невід'ємна риса Манхеттена.

Консолідований метрополітен Нью-Йорка включає, крім самого Нью-Йорка, ще 11 метрополітенів і займає площу 27 тис. км кв в штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Коннектікут. Населення цього гіганта досягає 20 млн чоловік. Це найбільше за людністю і за своїм значенням міське утворення США. Серед його складових на найбільшу увагу заслуговують Ньюарк і Нассау-Саффолк. Ньюарк у штаті Нью-Джерсі — величезний центр нафтохімії та фармацевтики. Нассау-Саффолк на острові Лонґ-Айленд — зосередження електронних і ракетно-космічних виробництв.