Бразилія

Бразилія. Загальна характеристика. Природні умови Бразилії

Населення Бразилії. Господарство Бразилії. Туризм в Бразилії

Внутрішні відмінності Бразилії. Бразильські міста

Населення

В расовому відношенні дуже строкате. Його предками були і монголоїди, і європеоїди, і негроїди. Спочатку це були індіанці, португальці та негри. У XIX ст. в країну в'їхало багато німців, італійців, слов'ян, японців тощо. Імміграція в Бразилію продовжується і зараз. Офіційною мовою є португальська і Бразилія виступає як найбільша портуґаломовна країна світу.

Понад 80 % населення зосереджене в 300-кілометровій зоні вздовж Атлантичного узбережжя на південь від екватора. Внутрішні райони, а вони становлять 9/10 загальної площі, належать до най¬менш заселених у світі. Людність 13 міст сягає 1 млн чоловік. Для Бразилії, навіть більше ніж для решти країн Латинської Америки, характерні величезний розрив між багатством і злиденністю та значні абсолютні розміри злиденності. Два десятки мільйонів бразильців є безземельними і безробітними. Найболючішими залишаються проблеми неписьменності, антисанітарії, хвороб, голодування тощо.

Серед працюючого населення 17 % зайняті в обробній промисловості і їхній внесок у ВНП становить 27 %, у сільському господарстві, відповідно, 26 % і 9 %.

Промисловість

У 60—70-х роках Бразилія здійснила помітний крок вперед у промисловому розвитку — це так зване «бразильське диво». В структурі на перше місце вийшла важка промисловість. Зараз у країні виплавляють сталь і алюміній (відповідно, 25 млн т і 1,1 млн т на рік). Металургійний комбінат у Волта-Редонда є найбільшим в Латинській Америці. Машинобудівні заводи виготовляють транспортні засоби (автомобілі, судна, літаки), електротехніку, трактори і озброєння. Важливе місце зайняла автомобільна промисловість, яка випускає щороку 1,2 млн машин. Виробляють нафтопродукти і фармацевтику, папір. Як і раніше, значну роль відіграють харчова, текстильна і шкіряно-взуттєва галузі. Промисловий експорт включає сталь, автомобілі, трактори, взуття тощо; імпорт — промислове обладнання, хімікати, добрива.

Бразилія вже стала важливою індустріальною силою світу. Але, оцінюючи даний факт, треба враховувати, що в структурі її промислового виробництва переважають традиційні галузі і майже немає новітніх наукоємних. Експортує вона промислові вироби в слаборозвинені країни, а не в розвинені. Внутрішній ринок Бразилії є вузьким і саме це стримує подальший розвиток промисловості. В основі досягнутого були не внутрішні нагромадження капіталу, а іноземні позики. Бразилія є найбільшим міжнародним фінансовим боржником серед слаборозвинених країн.

Значна роль належить гірничодобувній промисловості. Добувають залізну, марганцеву і хромову руди, олово, боксити, золото, алмази і напівдорогоцінне каміння, магнезит, азбест, каолін, гіпс тощо. За запасами залізної руди Бразилія займає перше місце в світі і є одним з найбільших її експортерів. Головна «комора» — Бразильський щит, особливо штат Мінас-Жерайс. Останнім часом нові багаті поклади мінеральної сировини виявлені в Амазонії. Бразилія знову переживає «золоту лихоманку». Видобуток золота досяг 100 т на рік, на 2/3 — за рахунок старателів.

Слабким місцем бразильської економіки залишається енергетика. Половина потрібних енергоресурсів довозиться. Нафта і нафтопродукти становлять 1/2 вартості імпорту. Загальне споживання енергії низьке. Майже 1/5 його задовольняється за рахунок некомерційних джерел (дрова, богаса — відходи цукрової тростини тощо). Звідси увага до використання багатих гідроенергоресурсів, які представлені гірськими притоками Амазонки і річками, що стікають з Бразильського нагір'я. Використовують поки останні. За масштабами і рівнем розвитку гідроенергетики Бразилія стоїть у перших рядах у світі. Ціла низка ГЕС побудована на річці Сан-Франсіску. ГЕС «Ітайпу» на річці Парана на кордоні з Парагваєм має потужність 12,5 млн кВт і суперничає з найбільшими ГЕС США та Канади. Брак власної нафти став поштовхом до широкого виробництва спирту з тростинного цукру і використання його як пального на автотранспорті. Нові автомобілі, які випускає Бразилія, пристосовані для цього.

Сільське господарство

Сільськогосподарська діяльність (14 млн чоловік) все ще переважає в матеріальному виробництві. Більшість зайнятих працює на великих плантаціях і ранчо, які належать корпораціям і окремим ленд-лордам. Великі господарства виробляють основну частину продукції як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Дрібні ферми ледь можуть прогодувати своїх власників, вони відзначаються споживчим характером і примітивними методами.

В країні багаті земельні ресурси. Орних земель 64 млн га, під багаторічними насадженнями — 11 млн га, в сумі це становить по 0,5 га на одного жителя. Набір культур, які вирощують для внутрішнього споживання і на експорт, є типовим для всієї Латинської Америки між двома тропіками. Площі природних пасовищ одні з найбільших у світі — 166 млн га. Представлені вони переважно субекваторіальною саваною, яка оточує Амазонію зі сходу і півдня, з більш чи менш сухим періодом і періодичними посухами. Це так звані кампос (португальською мовою — «поле»). Серед них найгіршу славу має Каатінґа на північному сході, яку за її періодичні посухи та їх жахливі наслідки можна порівнювати з сахельською зоною Африки. Тваринництво — стара галузь країни. Але воно завжди було екстенсивне і малопродуктивне. Зараз у Бразилії понад 160 млн голів великої рогатої худоби (друге місце в світі після Індії), багато свиней і птиці. Поступово зростає і їх продуктивність.

Бразилія — один з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Експорт з Бразилії має свою історію і свої етапи: в XVI ст. в ньому панувала цінна деревина, у XVIII — бавовна, в XIX ст. — натуральний каучук, какао, в XX ст. — кава. В сучасних умовах характерною рисою стала різноманітність структури. Кава, какао, тростинний цукор, бавовна і тютюн зберігають своє значення, але з ними вже конкурують нові продукти — соєві боби і жмих, томати, апельсини, банани, корми і м'ясо. Особливе місце у житті Бразилії та її експорті посідає кава. Вона дає 1/5 експортної виручки Бразилії і забезпечує 1/4 світового ринку кави. Загальна частка продуктів аграрного сектора у вартості всього експорту країни — 2/5.

Визначні пам'ятки

Історичні квартали міста Оре-Прету ретельно відреставровані і в даний час охороняються як національне надбання Бразилії і пам’ятка світового значення. У столиці — Палац Ітамараті, кафедральний собор, Музей сучасного мистецтва, Індіанський музей, Етнографічний музей і багато інших. Символом Ріо-де-Жанейро є гора Корковадо зі статуєю Христа Спасителя. Знаменитий щорічний карнавал.

Корисна інформація для туристів

Традиційні покупки — цікаві сувеніри: індіанський посуд, негритянські амулети або вироби з червоного дерева пау-бразил. Краще місце для покупки сувенірів — ярмарок «Хіппі», що проходить в неділю. Ріо має також крупні торгові центри — Ріо Сул і Барра Шоппінг. Серйозні покупки, які варто робити в Бразилії, — натуральні коштовні камені: діаманти, ізумруди, топази.

Бразилія входить в десятку найбільш кримінальних країн світу. Не рекомендується носити дорогих ювелірних прикрас, крупні суми грошей, залишати на пляжі без нагляду одяг, фотоапарати і гаманці, приймати запрошення від малознайомих людей. Не відвідуйте райони фавел навіть в денний час. Ніколи не залишайте документи, гроші і ювелірні прикраси в номері готелю (готелі не несуть відповідальність за пропажу речей з номера). У курортних передмістях Ріо, в Манаусі, біля водоспадів Ігуасу безпечно.

Чайові в дорогих ресторанах і барах складають 10 % від рахунку (якщо в нього не входить плата за обслуговування);
у дешевих закусочних — 1-2 реали;
у кафе на пляжі не прийняті;
носильнику в готелі або аеропорту дають 1 реал;
таксистові округляють рахунок у велику сторону.