Казахстан

Казахстан. Загальна характеристика. Природні умови Казахстану

Населення Казахстану. Господарство Казахстану

Туризм в Казахстані. Внутрішні відмінності і міста Казахстану

Республіка Казахстан

Площа – 2 717,3 тис. км кв.
Населення – 17 млн чоловік.
Столиця – Астана.

Адміністративне ділення. Держава розділена на 14 областей.
форма правління. Республіка.
Глава держави. Президент, що обирається строком на 5 років.
Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Сенат і Мажіліс), термін повноважень якого 5 років.
Найвищий виконавчий орган. Кабінет міністрів.

Крупні міста. Алмати, Караганда, Шимкент, Павлодар, Ошкемен.

Державна мова. Казахська, російська.
Релігія. 47% — мусульмани, 44% — православні, 2% — протестанти.
Етнічний склад. 41,9% — казахи, 37% — росіяни, 5,2% — українці, 4,7% — німці, 2,1% — узбеки, 2% — татари.

Валюта. Тенге = 100 тийінам.

Місце в світі та географічне положення

Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.

На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці.

Клімат

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових – 200-500, у пустельних – 100-200 мм. Середня температура січня – від -18°С на півночі до -3°С на півдні; середня температура липня – від 19°С на півночі до 29°С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50°С, а влітку приземні температури місцями сягають 70°С. Добові перепади температур сягають 20-30°С.

Флора

Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Фауна

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах – від пустель до високогір'їв.

Річки і озера

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал – у Каспійське море, Сирдар'я – в Аральське море, Ілі – в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів

Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних – Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.

Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера – Зайсан, Маракколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кизил-Ординська, Капчагайська).

Справжнім лихом Казахстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов'язана з нерозумним використанням водних ресурсів річок Амудар'ї і Сирдар'ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ресурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин.