Казахстан

Казахстан. Загальна характеристика. Природні умови Казахстану

Населення Казахстану. Господарство Казахстану

Туризм в Казахстані. Внутрішні відмінності і міста Казахстану

Визначні пам'ятки

В Алмати — 12 музеїв, в т.ч. дерев'яний православний храм XIX ст., Музей Казахстану. У Таразе — мавзолей Карахана (XI ст.), в Караганді — великий ботанічний сад. Туристів привертають гірські райони і курортна зона озера Балхаш.

Корисна інформація для туристів

З давніх давен найбільш характерною рисою казахського народу була гостинність. Дорогого гостя привітно зустрічали, усаджували на найпочесніше місце, пригощали кращим, що було в будинку.

М'ясо — основа більшості страв. Делікатесні м'ясні вироби — кази, чужук, жав, жая і карта — готують з конини. У традиційній казахській кухні перевага завжди віддається вариву.

Широко використовуються молоко і кисло-молочні продукты. Кумис, шубат і айран легко зберігати в умовах кочового життя. Хліб випікається у вигляді коржиків, улюблений виріб з тіста — баурсаки, найпопулярніший напій — чай з молоком.

Будь-яке гуляння в казахській сім'ї зазвичай починається з молочних напоїв — кумису, шубата або айрану, потім подається чай з молоком, баурсаками, родзинками, ірімшиком, куртом. Після цього наступає черга холодних закусок з конини — казы, чужук, жав, жая, карта. Єдина гаряча закуска в казахській кухні — куирдак. Та все ж найулюбленішим блюдом був і є бешбармак, або м'ясо по-казахськи. Бешбармак так само популярний у казахів, як пельмені у російського народу і плов у узбеків. В кінці трапези випивається кумис, за яким знову подають чай.

Територіальні відмінності та міста

Казахстан складається з п'яти великих економічних районів.

На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика.

У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство.

Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД.

Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво.

У Південному Казахстані виробляються бавовна, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство.

Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

Астана (519 тис. мешканців) — столиця Казахстану. Місто розташоване на річці Ішим (притока Іртиша). Вузол залізничних і автомобільних шляхів.

Колишні назви: Ак-Мола (1824—1832), Акмолінськ (1832—1961), Цілиноград (1961—1992), Акмола (1992—1998).

Із 10 грудня 1997 року місто є столицею Казахстану, у 1998 Акмола отримала статус міста республіканського значення (окрема адміністративна одиниця), перейменована на Астану. До квітня 1999 року місто було центром Акмолінської області.

Сьогодні Астана — великий економічний центр Казахстану. Великий вплив на економічний розвиток міста зробила залізниця на Картали, побудована у 1931—1936 роках. В Астані знаходиться найбільший у Казахстані завод сільськогосподарських машин — ВО "Акмоласільмаш", а також завод "Казахсільмаш", який спеціалізується на виготовленні сільськогосподарських машин для районів, які піддаються вітровій ерозії. Інші заводи: "Металіст", насосний, чавуноливарний, вагоноремонтний та інші підприємства машинобудування та металообробки; хімічний, маслозавод, м'ясокомбінат, молочний комбінат, лісопильний, цегельний; підприємства легкої промисловості; друкарня та ін. Виробництво будматеріалів. Поблизу Астани знаходяться кам'яновугільні шахти.

Найбільші вузи: Євразійський національний університет імені Л. Гумільова, медична академія, Аграрний університет імені С. Сейфулліна. Акмолінська обласна філармонія, бібліотеки. Театри: опери та балету, обласний драматичний театр імені Максима Горького. Музеї: історико-краєзнавчий, мистецтв. До культурних закладів також можна віднести Палац цілинників і Палац молоді. Тут видаються дві великих газети. Готелі: "Окан-Інтерконтиненталь", "Комфорт-Готель", "Турист".

Алмати (Алма-Ата, 1,5 млн осіб), місто засноване в 1854 році, до 1921 називалося Вірний, було столицею республіки Казахстан з 1929 до 1998.

Алмати — найбільше місто і колишня столиця Казахстану, розташоване біля підніжжя гір Заїлійського Алатау. «Алма-Ата» походить від казахських слів «алма» (яблуко) і «ата» (дід, але в даному контексті - отець) і в перекладі означає «Батько Яблук». Алмати є науковим, культурним, історичним, виробничим і фінансовим центром країни. 1 липня 1998 року був ухвалений Закон про особливий статус міста. Алмати неофіційно називають «Південною столицею». У Алмаі розташована штаб-квартира Народного банку Казахстану.

У загальноміському обсязі 63,7% доводиться на харчову галузь, целюлозно-паперову промисловість і видавничу справу і машинобудування.

Південна столиця по праву вважається культурним центром республіки.

У Алмати є 270 культурних організацій. Зокрема 14 театрів, 7 концертних залів, 2 філармонії, 11 оркестрів, 13 ансамблів. Діють 32 музеї, 20 художніх галерей, 39 бібліотек, два будинки дитячої творчості. 115 пам'ятників історії, архітектури і монументального мистецтва. Працюють 12 кінотеатрів, цирк, 920 спортивних споруд.