Канада

Канада. Загальна характеристика. Місце у світі. Природні умови Канади

Господарська оцінка природних умов та ресурсів. Населення Канади

Загальна характеристика господарства Канади. Промисловість Канади

Сільське господарство Канади. Транспорт. Зовнішня торгівля. Туризм у Канаді

Внутрішні відмінності та міста Канади. Приатлантичний район. Центральний район. Монреаль. Торонто

Внутрішні відмінності та міста Канади. Степовий район. Британська Колумбія (Захід). Ванкувер. Північ Канади

Внутрішні відмінності та міста

Традиційно Канаду поділяють на п'ять великих районів: Приатлантичний, Центральний, Степовий, Британську Колумбію, або Захід, і Північ. Вони склалися в ході колонізації країни і значною мірою являють собою природну, історичну та економічну цілісність. При їх розгляді важливо враховувати розміри (в середньому кожен з них — це 2 млн км кв) і внутрішні відмінності між обжитою та необжитою частинами.


ПРИАТЛАНТИЧНИЙ РАЙОН об'єднує чотири східні провінції — Ньюфаундленд, острів Принца Едуарда, Нову Шотландію і Нью-Брансуїк. Це найближча до Європи частина материкової Америки. Ще в XI ст. острів Ньюфаундленд відвідували вікінги. В ранній період колонізації Канади район відігравав приблизно таку ж роль, як Нова Англія в США. Визначальним було його географічне положення. З переміщенням економічного центру Канади на південь провінцій Онтаріо і Квебек та посиленням зв'язків з США він перетворився на «далеку окраїну» і типовий депресивний район.

Відомі колись центри видобування вугілля і залізної руди, чорної металурги, паровозо- і суднобудування занепали. Нові галузі представлені поодинокими підприємствами. Роль району в Канаді визначається рибальством, вирощуванням картоплі і молочної худоби, туризмом. Великих міст немає. Характерні безробіття, низькі прибутки і відтік населення в інші райони. Зараз у Приатлантичному районі проживає 9% населення і виробляється 6% ВНП Канади.


ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОН складають дві провінції — Онтаріо і Квебек. Це головна частина Канади. В районі проживає 62% населення і виробляється 63% ВНП. На нього припадає 1/3 продукції сільського господарства, 2/5 лісозаготівель, 1/2 видобутку мінеральної сировини (без палива), 3/5 виробництва електроенергії і 3/4 продукції обробної промисловості. Район передує за розвитком експортних галузей, але найважливіша його особливість полягає в тому, що тут майже повністю зосереджені галузі, які працюють на внутрішній ринок: чорна металургія, машинобудування, хімічна, легка і харчова промисловість. На внутрішній ринок орієнтоване і його сільське господарство. Район домінує в третинній сфері.

Такі позиції Центрального району в Канаді зумовлені багатьма чинниками. Лісостепова зона між Аппалачами і Великими озерами з її помірним і вологим кліматом, порівняно родючими ґрунтами і розвиненою мережею водних шляхів найбільше сприятлива для життя і господарської діяльності в межах Канади. Поруч знаходиться Канадський щит з його величезними мінеральними, гідроенергетичними і водними ресурсами. Дуже зручне географічне положення в транспортному відношенні між океаном і Великими озерами. Звідси почалася і французька, і англійська колонізація Канади. В сучасних умовах найважливішу роль відіграє фактор близькості до головних історичних та економічних районів США.

Провінції Онтаріо та Квебек займають величезну площу — 2,6 млн км кв. Але їх населення і господарське життя зосереджені на порівняно невеликій території міжозерної рівнини, яку прозвали «півостровом Онтаріо», і в долині річки Святого Лаврентія. Тут склалася найбільша в Канаді концентрація міських поселень і вже помітні ознаки майбутнього мегалополісу, що простягається по прямій на 1200 км між містами Уїнсор і Квебек. Основу його становлять Монреаль, Торонто і Оттава.


Монреаль (3,3 млн жителів) засновано французами в 1642 р. біля порогів на річці Святого Лаврентія. До створення обхідного каналу місто було кінцевим пунктом для морських суден. Вигідне географічне положення щодо Європи і на шляхах колонізації Канади зі сходу забезпечило йому швидке зростання. Монреаль — порт і важливий вузол наземних і повітряних сполучень, торгово-фінансовий, промисловий, науковий і культурний центр.

Промислова структура Монреаля різноманітна. Старими його галузями є харчова, легка (швейна, шкіряно-взуттєва), меблева, поліграфія і фармацевтика. Після другої світової війни Монреаль став важливим центром нафтопереробки і нафтохімії, а згодом і нових галузей машинобудування (електротехнічна, електронна, аерокосмічна). І все ж як індустріальний центр Монреаль значно поступається Торонто.

Монреаль — головне місто Французької Канади, переважаюче населення в ньому — франко-канадці. Місто зажило слави другого після Парижа франкомовного міста в світі. В його архітектурі, зовнішньому вигляді, способі життя багато що нагадує Францію. Втім, культурне значення Монреаля виходить далеко за межі франкомовної провінції Квебек. Монреаль виконує різноманітні міжнародні функції: в ньому відбуваються міжнародні конференції, виставки. В 1976 р. тут проходили Літні Олімпійські ігри. Щороку місто відвідують 6 млн туристів.

Поза Монреалем промисловість провінції Квебек представлена переважно невеликими центрами експортних галузей. Провінція займає перше місце у видобутку залізної руди, виплавці алюмінію, виробництві гідроелектроенергії і газетного паперу.


Торонто (3,9 млн жителів) розташований на березі озера Онтаріо. Він виник в 1793 р. і швидко став центром Англійської Канади. Це головний суперник Монреаля. Роль Торонто зростала із заміною в Канаді англійського впливу американським. З точки зору зв'язків із США Торонто і його оточення мають безсумнівні переваги перед Монреалем. Зараз Торонто став головним банківським, фінансовим і бізнесовим центром Канади. Велика його роль у транспортних зв'язках, комунікаціях, науці, культурі й спорті. Це найбільший за кількістю жителів і промисловим виробництвом метрополітен країни.

Структура промисловості Торонто різноманітніша і сучасніша, ніж у Монреалі. На першому місці стоїть машинобудування. Значне місце в ньому займає новітня високотехнологічна продукція. Розвинені харчова (м'ясопереробна, консервування овочів та фруктів), поліграфічна галузі і кіноіндустрія. Навколо Торонто утворилося найбільше в Канаді зосередження невеликих міст з металургійними, металообробними, машинобудівними, нафтопереробними і нафтохімічними заводами. Тут знаходяться вся атомна енергетика, всі 7 центрів канадського автомобілебудування, в тому числі Уїнсор — цей «Детройт Канади», в якому виготовляється 1/4 автомобілів країни.

Значення Торонто і його оточення в Канаді підкреслює отримана ними назва — «Золота підкова». Торонто вважають найбільш американським містом Канади. В ньому чимало хмарочосів, швидкий темп життя, різноманітний етнічний склад жителів, серед яких багато недавніх іммігрантів.

Неподалік від Торонто, на кордоні Канади і США, знаходяться відомі Ніагарські водоспади, які щороку відвідують до 20 млн туристів.


Оттава (920 тис. жителів) лежить на берегах однойменної річки — притоки річки Святого Лаврентія на кордоні між двома головними провінціями країни — Квебек і Онтаріо. В 1867 р. вона стала столицею домініону і далі розвивалася за генеральним планом саме як столиця. Це дуже охайне і приємне для життя місто. Державні службовці становлять 1/3 працюючого населення. Розвинені також харчова, поліграфічна, а останнім часом і електронна промисловість. В місті багато наукових закладів, музеїв і парків.