Канада

Канада. Загальна характеристика. Місце у світі. Природні умови Канади

Господарська оцінка природних умов та ресурсів. Населення Канади

Загальна характеристика господарства Канади. Промисловість Канади

Сільське господарство Канади. Транспорт. Зовнішня торгівля. Туризм у Канаді

Внутрішні відмінності та міста Канади. Приатлантичний район. Центральний район. Монреаль. Торонто

Внутрішні відмінності та міста Канади. Степовий район. Британська Колумбія (Захід). Ванкувер. Північ Канади

СТЕПОВИЙ РАЙОН охоплює провінції Манітобу, Саскачеван і Альберту. Сучасний розвиток району розпочався лише після закінчення в 1885 р. будівництва трансканадської залізниці, коли сюди спрямувався потік іммігрантів. До другої світової війни роль району в країні визначали зерно і м'ясо. В 50-х роках XX ст. тут були відкриті величезні запаси нафти і природного газу. Поклади кам'яного вугілля були відомі ще раніше.

Зараз у Степовому районі проживає 17% населення і виробляється 18% ВНП Канади. Головними тепер є два напрямки господарювання. По-перше, це видобуток нафти, природного газу і кам'яного вугілля, їх транспортування та пов'язані з ними нафтопереробка і нафтогазохімія, виготовлення відповідного обладнання. Головною «кочегаркою» є провінція Альберта. По-друге, це вирощування зерна й відгодівля великої рогатої худоби м'ясного напрямку та пов'язані з ними борошномельна і м'ясопереробна промисловість, а також сільськогосподарське машинобудування.

Серед міст району найважливіші Вінніпег, Едмонтон і Калґарі.

Вінніпег — важливий залізничний вузол, «ворота в прерії». Він уособлює сільськогосподарський період розвитку району. Його промисловість пов'язана з переробкою зерна, м'яса та олійних культур і зумовлена роллю транспортного і торгово-розподільчого центру. В місті найбільший у Канаді ринок зерна.

Едмонтон — «ворота на північ» — має важливе значення як транспортний та організуючий центр в освоєнні Північної Канади. Тепер це «столиця нафти і газу» зі складним нафтогазовим комплексом виробництв.

Калґарі — новий фаворит провінції Альберта. Його бурхливе зростання останнім часом теж визначається нафтою і газом. В ньому зосереджено багато штаб-квартир монополій і консультативних фірм; його прозвали «нафтовою столицею». Місто має модерну з хмарочосами забудову, в ньому відбулися Зимові Олімпійські ігри 1988 р.

БРИТАНСЬКА КОЛУМБІЯ (ЗАХІД). Район, який у свій час дістав назву «Канадський Далекий Захід», повністю зайнятий Скелястими горами. Швидкий його розвиток після другої світової війни зумовлений вигідним розташуванням у басейні Тихого океану і форсованим освоєнням природних багатств, в першу чергу лісів і гідроресурсів. Ринки та ділові зв'язки району все більше переміщуються за кордон у Тихоокеанські штати США, в Японію та інші країни Азії. Вирішальна роль в економіці Британської Колумбії поки що належить експортним галузям. Тут заготовляють 3/4 деревини Канади, виплавляють алюміній, розвинені гідроенергетика, целюлозно-паперова і рибоконсервна промисловість. Одночасно зростання населення і віддаленість від Центрального району сприяють виникненню виробництв, що орієнтуються на місцевий попит. Зараз в районі проживає майже 12% населення і виробляється понад 12% ВНП Канади.

Головне місто району — Ванкувер (1,8 млн жителів) розташоване в гирлі річки Фрейзер в одній із заток на невеличкій рівнині скелястого Тихоокеанського узбережжя. За людністю це третє місто Канади. Ванкувер — кінцевий пункт трансканадських залізниць і шосейної дороги, вузол авіаліній та найбільший морський порт країни. Через нього на експорт йдуть зерно, вугілля, калійна сіль, деревина, целюлоза, папір тощо.

В мегалополісі Ванкувера живе 1/2 населення Британської Колумбії. Швидкий розвиток міста почався після завершення в 1887 р. будівництва трансканадської залізниці. Зараз його промисловість визначає обличчя провінції. М'який клімат і мальовниче оточення приваблюють багато туристів. Ванкувер знаходиться за 230 км на північ від американського міста Сієтл, має з ним тісні зв'язки і чимало спільного.

ПІВНІЧ КАНАДИ. Офіційно цей район включає Територію Юкон і Північні території. Їх площа — майже 4 млн км кв, тобто 2/5 терену Канади, а мешкає тут менше 90 тис. чоловік, тобто 0,3% населення країни. Головна причина — суворі кліматичні умови Субарктики та Арктики. Території мають великі мінеральні, гідроенергетичні та лісові ресурси, але їх експлуатація поки що практично не розпочалася. В 1993 р. канадський уряд погодився задовольнити вимогу місцевого населення — інуїтів на передачу їм у власність більше 1/2 площі Північних територій. Ці землі одержали назву «Нунавут».