Франція

Франція. Загальна характеристика. Місце у світі.

Природні умови Франції. Населення Франції

Загальна характеристика господарства Франції. Промисловість Франції

Сільське господарство Франції. Транспортна система Франції

Туризм у Франції

Внутрішні відмінності та міста Франції. Іль-де-Франс. Париж.

Внутрішні відмінності та міста Франції. Паризький басейн. Північ. Схід. Схід-Центр (Рона-Альпи).

Внутрішні відмінності та міста Франції. Середземномор'я. Південний Захід. Захід.

ПАРИЗЬКИЙ БАСЕЙН — район, в центрі якого знаходиться сам Париж. Він займає більше чверті території країни. У природному відношенні це басейн Сени і його найближче оточення зі сприятливим поєднанням родючих ґрунтів, рівнинного рельєфу, теплого і вологого клімату. Територія ця здавна була ядром королівства й відіграла особливу роль у житті Франції. Вона насичена численними історичними і культурними пам'ятками. Серед них собори в Шартрі та Ам'єні, знамениті замки Луари, історичні центри Орлеан, Блуа, Тур, Реймс і Руш.

Паризький басейн уособлює сільське господарство Франції (3/10 його валової продукції) з посівами пшениці і цукрових буряків, виноградарством Шампані й Бургундії, молочним і м'ясним тваринництвом Нормандії. Промислове значення району дуже зросло після Другої світової війни в результаті деконцентрації промисловості самого Парижа. У малих і середніх містах тут з'явилися підприємства автомобільної, електронної і фармацевтичної галузей.

Найбільшим є портово-промисловий вузол Нижньої Сени з містами Гавр і Руан (портова діяльність, нафтопереробна і нафтохімічна, бавовняна, паперова і харчова галузі, кольорова металургія, суднобудування). Гавр є другим за вантажообігом портом Франції після Марселя) і одним з найбільших у Європі. Це справжні «морські ворота» Парижа. На захід від нього, на узбережжі Ла-Маншу, розташовані військово-морська база і центр суднобудування — Шербур.

ПІВНІЧ — найменший за площею і населенням район. Він має багато спільного з сусідньою Бельгією. Найважливіша його частина — Фландрія з її вовняним виробництвом вже у XII—XV ст. вважалась найрозвинутішою частиною Європи. В XIX і в першій половині XX ст. Північ стала головним промисловим районом Франції, районом вугілля, металу, металомісткого машинобудування (сільськогосподарські машини, локомотиви, шахтове й металургійне обладнання) і текстилю. Зараз ці галузі втратили колишнє значення. Найбільшою тут є агломерація міст Лілль — Рубе — Туркуен. Порти Булонь, Кале, Дюнкерк орієнтовані на Великобританію. Дюнкерк став важливим центром нафтопереробки і виплавляння сталі.


СХІД — це історичні провінції Лотарингія, Ельзас і Франш-Конте — так звані «прикордонні землі», які довгий час були «яблуком розбрату» між Німеччиною і Францією. Разом з Північчю Схід до другої світової війни являв собою головний район важкої промисловості Франції. Його перевагами були мережа водних шляхів і наявність покладів вугілля, залізної руди, калійної і кам'яної солей. Гірничу справу доповнювали виплавлення металу, виготовлення рейок, сталевих конструкцій, дроту, прокатного листа, хімічна промисловість. Розвиненою ще з XVIII ст. була текстильна (бавовняна) промисловість. Як і Північ, район опинився в депресивному стані. Серед його міст найвідоміший Страсбург, який вигідно розташований у долині Рейну між Воґезами і Шварцвальдом. Це історичний, культурний, промисловий і транспортний центр. Страсбург — одна з трьох столиць ЄС, тут працюють Європейський парламент і Комісія з прав людини. Добре збереглась історична частина міста.


СХІД-ЦЕНТР (РОНА-АЛЬПИ) охоплює схід Центрального масиву, долину Сони і Рони, Савойські Альпи. Район має виняткове транспортне значення, розвинеш гідро- і атомну енергетику, нафтопереробку, електроємні виробництва (електрометалургія, електрохімія, атомне і целюлозно-паперове), виробництво текстилю (шовкові й синтетичні тканини) та одягу, вантажних машин і автобусів; молочне і м'ясне тваринництво. Він виконує також рекреаційні функції. Головна промислова зона простягнулась суцільною смугою від Ліона до Сент-Етьєна.

Ліон (1,2 млн жителів) свого часу був столицею Римської Галлії. Стратегічне положення на шляхах із Північно-Західної Європи у Середземномор'я сприяло новому піднесенню міста зразу ж після Хрестових походів. Його ярмарки, банки і грошові операції, а в XVII—XVIII ст. шовкова промисловість набули світової слави. Ліон — друге місто Франції, проте дистанція між ним і Парижем занадто велика. Зараз це значний торгово-фінансовий, промисловий, транспортний і культурний центр, який входить до сімки євроміст «вищої ліги» (Барселона, Ліон, Мілан, Франкфурт-на-Майні, Мюнхен, Гамбурґ, Роттердам).

Дуже зросло значення Ґренобля, який лежить у долині річки Ізер, біля «входу» в Савойські Альпи, на висоті 200-500 м н.р.м. Поруч з ним знаходяться два гірських масиви з абсолютними висотами 3400-3800 м. Це район курортів і альпійського туризму. В 1924, 1968, 1992 рр. тут проходили Зимові Олімпійські ігри. Одночасно Гренобль перетворився на один з провідних у Франції центрів наукоємних виробництв і наукових досліджень, особливо в галузі ядерної енергії і електроніки. В Ґреноблі діє Інститут географії Альп.