Росія

Росія. Загальна характеристика. Природні умови Росії

Господарська оцінка природних умов і ресурсів. Населення Росії

Загальна характеристика господарства Росії. Промисловість Росії (Паливно-енергетичний комплекс).

Промисловість Росії (Інші галузі).

АПК Росії. Транспорт. Туризм в Росії

Внутрішні відмінності та міста Росії. Центральна Росія. Москва.

Внутрішні відмінності та міста Росії. Північ. Південь. Поволжя. Урал.

Внутрішні відмінності та міста Росії. Східний Сибір. Західний Сибір. Далекий Схід.

Внутрішні відмінності

Росія складається з двох великих регіонів: Європейської та Азіатської частини, що істотно відрізняються не тільки природними та історичними особливостями, а й рівнем, проблемами та перспективами розвитку.

Європейська Росія, що займає 25% території, має 79% населення. Тут знаходяться 12 міст-мільйонерів, більша частина великих міських агломерацій. На європейський регіон припадає 90% наукових досліджень, 85% випуску промислової та сільськогосподарської продукції. Тут споживається основна частина електроенергії, металу, продукції обробної промисловості і сільського господарства.

Азіатська Росія займає 75% території, а концентрує 21% населення. Значну частину займає зона Півночі, складні природні умови якої створюють труднощі для життя людей і господарського освоєння території. Тому основна частина населення концентрується в більш комфортних для життя південних районах. Азіатська Росія відзначається переважно розвитком добувної промисловості. Звідси в Європейську Росію постачається паливо, руди, ліс. Багато ресурсів є унікальними та дефіцитними і надалі використовуватимуться в міжрегіональних перевезеннях, незважаючи навіть на значні транспортні витрати.

Зважаючи на умови формування, природно-ресурсний потенціал, спеціалізацію в територіальному поділі праці, на території країни виділяють історико-географічні райони. В європейській частині це - Центральна Росія, Російська Північ, Південь, Поволжя, Урал. В азіатській – Західний та Східний Сибір і Далекий Схід. У їх межах виділяють 11 економічних районів.

Центральна Росія

До складу району входять: Московська з містом Москва, Володимирська, Івановська, Костромська, Ярославська, Тверська, Калузька, Брянська, Орловська, Тульська, Рязанська, Воронезька, Липецька, Курська, Бєлгородська, Тамбовська, Нижньогородська, Кіровська, Новгородська, Псковська, Ленінградська з містом Санкт-Петербург, Калінінградська, Смоленська, Владимирська області. Республіка Марій Ел, Мордовська Республіка, Чуваська Республіка.

Це найбільш освоєна і густо заселена частина Росії, ядром якої є колишня Московська держава. Нині тут проживає більш як третина населення всієї країни, розташована майже половина найбільших міст та міських агломерацій. Найпотужніші з-поміж них – Московська, Санкт-Петербурзька, Нижньоновгородська.

Район має значний та різноманітний природно-ресурсний потенціал, представлений запасами мінеральної сировини (буре вугілля, торф, залізні руди, фосфорити, кухонна сіль, будівельні матеріали), води та родючих ґрунтів. Тут є кваліфіковані трудові ресурси та значний науковий потенціал. Це забезпечує району провідну роль у науково-технічному прогресі, в інтенсифікації розвитку господарства.

Центральна Росія - високоіндустріальний регіон, в якому промисловість відіграє визначальну роль. Провідною галуззю господарства є машинобудування насамперед середнє, енергетичне і точне. Транспортне, верстатобудівне та точне машинобудування розвинуті повсюдно, проте найбільша концентрація його спостерігається в межах головних міських агломерацій. На базі Курської магнітної аномалії розвивається гірничодобувна промисловість та чорна металургія, на північному заході – алюмінієва промисловість. Хімічна промисловість представлена гумо-технічними виробами, пластмасами, виробництвом скла, розвинуті також галузі основної хімії: виробництво мінеральних добрив, лаків, фарб. Дістала розвиток фармацевтична промисловість.

У районі Верхньої Волги та в Калінінградській області розвивається целюлозно-паперова та деревообробна промисловість, традиційною є легка, зокрема текстильна (Івановська і Ярославська області) та швейна промисловість.

Сільське господарство представлене трьома типами виробництв:
а) приміським;
б) тваринницьким молочно-м'ясного напряму в північній частині (Верхня Волга, Калініградська область);
в) рослинницьким у південній частині, де вирощують зернові культури, цукрові буряки, соняшник, овочі, фрукти.

Район має густу, розгалужену транспортну мережу, забезпечений всіма видами транспорту, що дає змогу здійснювати інтенсивні внутрішні і міжнародні зв'язки.

Розвитку міжнародних зв'язків сприяє утворення вільних економічних зон. Такою є вільна економічна зона «Янтарь» (Калінінградська область), що спеціалізується на видобутку бурштину, машинобудуванні, целюлозо-паперовій, рибній промисловості, розвитку портового та курортного господарства.

В Центральній Росії буде створено ще кілька вільних економічних зон (Виборзька, Новгородська тощо).

МОСКВА – столиця Російської Федерації, колишня столиця Радянського Союзу. Місто виникло в міжріччі Оки й Волги, на березі судноплавної Москви-ріки в XII ст. Вигідне географічне положення сприяло утвердженню її як столиці держави. Історично місто зростало і розвивалося вздовж доріг, що вели від Кремля (фортеці) до периферії. Це зумовило радіально-кільцевий характер його забудови.

Москва - найбільша в Росії й одна з найбільших в Європі за кількістю населення і промисловим потенціалом агломерація. Тут розвинуте складне наукоємне машинобудування, хімічна, легка, поліграфічна та інші галузі. Місто є ще й потужним транспортним вузлом, що об'єднує всі види транспорту.

Науковий потенціал представлений Російською Академією Наук, науково-дослідними та проектними інститутами, яких понад 1 тис, та близько 80 вищими навчальними закладами.

Культурним надбанням світового значення є численні музеї (особливо Третяковська галерея), театри (Великий опери і балету, Малий, Художній тощо), бібліотеки (Державна національна, науково-технічна тощо), пам'ятки історії та культури (архітектурний ансамбль Кремля), численні пам'ятки садово-паркової архітектури (Шереметьєвський палац в Кусково, Ізмайлово, Останкіно тощо).