Японія

Японія. Загальна характеристика. Природні умови і ресурси Японії.

Населення Японії. Загальна характеристика господарства Японії

Промисловість Японії.

Сільське господарство Японії.

Транспорт. Нематеріальна сфера Японії. Туризм в Японії

Внутрішні відмінності та міста Японії. Хокайдо. Тохоку. Тюбу.

Внутрішні відмінності та міста Японії. Канто. Токіо.

Внутрішні відмінності та міста Японії. Кінкі (Кансай). Кіото. Тюгоку, Сікоку і Кюсю.

Японія

Площа — 378 км кв.
Населення — 126 млн чоловік.
Столиця — Токіо.

Державний устрій — конституційна монархія.
В адміністративному відношенні поділяється на 47 префектур, Японія претендує на Південно-Курильські острови, які зараз належать Росії.
Глава держави. Імператор — символ єдності нації, реальною владою не володіє.
Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Палата представників, обирана на 4 роки, і Палату радників, термін повноважень якої 6 років).
Найвищий виконавчий орган. Кабінет міністрів.

Крупні міста. Йокогама, Осака, Нагоя, Саппоро, Кобе, Кіото, Фукуоко, Кавасакі, Кітакюсю.

Державна мова. Японська.
Релігія. Синтоїзм (76%), буддизм (16%) і християнство.
Етнічний склад. 99% — японці, 0,5% — корейці, 0,5% – китайці і айны (залишки корінного населення).

Валюта. Єна = 100 сенам.

Місце у світі

Японія (самоназва Ніппон, або Ніхон) — одна з головних країн світу. В кінці XX ст. за розмірами ВНП вона поступається лише США. Країна має сучасну структуру господарства, високі рівні техніки й технології, життя населення та ІРЛП. Країна вважається третім центром світової економіки, хоча в цьому відношенні її позиції слабші, ніж Англо-Америки і Європейського Союзу.

Склад території та економіко-географічне положення

Японія — острівна країна. Вона розташована на однойменних островах біля східного узбережжя Азії. Великими вважаються чотири острови — Хоккайдо, Хонсю, Кюсю і Сікоку. На південь їх продовженням є архіпелаг Рюкю. Найбільший острів Хонсю (231 тис. км кв., або 61% території країни) традиційно поділяється на п'ять районів: Тохоку, Канто, Тюбу, Кінкі і Тюґоку. Від Кореї Японію відокремлює Корейська протока завширшки 180 км, відстань від Нагасакі до китайського Шанхаю — 800 км. Здавна Японія мала найтісніші зв'язки з Кореєю і Китаєм. У кінці XIX — першій половині XX ст. вона використала переваги свого географічного положення для колоніальної і воєнної експансії в регіоні. І зараз її географічне положення сприяє розвитку відносин з країнами Східної і Південно-Східної Азії. Стосунки Японії з російським Далеким Сходом досить помірні.

Острівне положення допомогло Японії відбити у XIII ст. навалу монголів, а в XVI і XVII ст. протистояти колоніальним домаганням європейських держав. До Великих географічних відкриттів Японія, як і весь Далекий Схід, не мала стосунків із Західним світом. Сучасні транспортні та комунікаційні можливості зблизили її з віддаленими від неї частинами Землі.

Клімат

На півночі країни клімат помірний, а на півдні — субтропічний і тропічний мусонний. Літо достатньо жарке по всій країні — від +30°С на півночі до +38°С на півдні. Влітку випадає максимальна кількість опадів — від 700 мм на півночі до 1200 мм — на півдні, при цьому вологість повітря дуже висока, часті тайфуни. Середня температура взимку достатньо низька — від -15°С на о.Хоккайдо, до -5°С на о.Хонсю і до +16°С на архіпелазі Рюкю. При цьому випадає достатньо велика для таких південних широт кількість снігу.

Флора

У країні налічується більше 17000 видів рослин, з яких за національних вважаються вишня сакура і слива. Найпоширеніше дерево — японський кедр, часто зустрічається також модрина, декілька видів ялин. На Кюсю, Сікоку і Хонсю ростуть субтропічні види: бамбук, камфорний лавр, баньян. У центральній і північній частинах Хонсю поширене листя (береза, горіх, верба), а також велика кількість хвойних дерев. У квітні цвіте азалія, в травні — півонії. У листопаді зацвітає хризантема — національна квітка Японії. Цій події щорічно присвячуються фестивалі квітів.

Фауна

На території островів налічується близько 140 видів ссавців, 450 видів птахів, велика кількість рептилій, амфібій і риб. З хижаків можна виділити бурого ведмедя, чорного ведмедя і рудого ведмедя. Поширені норка, видра, куниця, заєць, білка, білка-летяга. З птахів переважають ластівка, зозуля, горобець, дрізд, качка, чапля, лебідь, бекас, альбатрос, журавель, дятел, голуб, фазан, а з півчих — соловей і снігур. Деякі тварини ендемічні: японський макак, японський плямистий олень.

Річки і озера

Найбільша річка — Сінано, Тоне, Кітакамі, Тенрі, Могамі на о.Хонсю; Ісікірі, Тесіо, Токачі на о.Хоккайдо, Єсіно — на о.Сікоку. Найбільше озеро — Біва — знаходиться на Хонсю.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів

Японські острови простягаються з північного сходу на південний захід на 1900 км, а з островами Рюкю — на 3000 км. Країна лежить у помірних і субтропічних широтах. Межею між ними умовно є 38° північної широти. Вегетаційний період на Хоккайдо триває 230—140 днів, на Кюсю — 280 днів. На Кюсю і островах Рюкю збирають два-три врожаї на рік. Річна кількість опадів становить від 3000 до 1000 мм. Головним є літній мусон. Серед ґрунтів переважають алювіальні, а на півдні поширені червоноземи. Ліси вкривають 68% площі. Зустріч теплих і холодних течій біля берегів Японії сприяє багатству на планктон. Берегова лінія — 9,5 тис. км, тобто в 1,7 раза довша від берегової лінії Індії. Морська економічна зона Японії становить 4,5 млн км кв.

Природними багатствами Японії є її клімат, родючі ґрунти, ліс, гідроенергетичні ресурси, рибні багатства навколишніх морів. Разом з тим, Японія надзвичайно бідна на паливо і мінеральну сировину. Вкрай низьким є забезпечення рівнинними, зокрема сільськогосподарськими землями. 3/4 території — молоді гори зі стрімкими схилами. Для сільського господарства використовується лише 15% території — 5,6 млн га. В розрахунку на одного жителя це 0,04 га, тобто менше, ніж у Кореї (0,06 га) або Єгипті (0,05 га). В Японії здавна ведеться боротьба за землю і в цьому відношенні її можна порівнювати з Нідерландами. Терасовані схили гір — звичайне явище. Останнім часом значних розмірів набуло намивання земель біля морських берегів. Неодмінним елементом ландшафту Токійської, Токайської і Осакської заток, а також Внутрішнього Японського моря є численні плоскі прямокутники намивних земель, площа окремих з цих досягає 4—5 км кв. Незважаючи на велику сейсмічність території, міста почали зростати «вверх» і опускатися «вниз». Хоча «підземні» і «підводні» міста насправді існують поки що в проектах. Японія потерпає від землетрусів, тайфунів, цунамі, перенаселеності і забруднення природного середовища. Японці дуже охайні люди і в країні робиться багато для збереження природною середовища. Проте величезна густота людей, промисловості і транспортних засобів на одиницю площі робить проблему забруднення повітря, води і землі в Японії чи не найгострішою в світі.