США

США. Загальна характеристика. Місце у світі.

Природні умови і ресурси США.

Населення США.

Імміграція в США.

Загальна характеристика господарства США. Промисловість США (добувна промисловість, енергетика).

Промисловість США (обробна промисловість).

Сільське господарство США.

Транспорт США.

Нематеріальна діяльність США. Туризм в США.

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВНІЧ. Північно-Східне Атлантичне узбережжя (Загальна характеристика, Нью-Йорк).

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВНІЧ. Північно-Східне Атлантичне узбережжя (Інші міста, Вашингтон).

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВНІЧ. Приозер'я (Загальна характеристика. Пітсбург, Клівленд).

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВНІЧ. Приозер'я (Детройт, Чікаго, Сент-Луїс, Мінеаполіс). Землі на захід від р.Міссісіпі.

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВДЕНЬ. Південний Захід.

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВДЕНЬ. Верхній Південь. Флоріда.

Внутрішні відмінності та міста США. ПІВДЕНЬ. Старий Південь (Новий Орлеан).

Внутрішні відмінності та міста США. ЗАХІД. Гірські штати. Каліфорнія (Загальна характеристика).

Внутрішні відмінності та міста США. ЗАХІД. Каліфорнія (Лос-Анджелес, Сан-Франциско та інші міста).

Внутрішні відмінності та міста США. ЗАХІД. Тихоокеанський Північний Захід (Сієтл). АЛЯСКА. ГАВАЇ.

Загальна характеристика господарства

Господарство США характеризується не тільки своїми величезними масштабами, а й найсучаснішою та комплексною структурою. Це твердження стосується не тільки господарства в цілому, а й усіх його галузей і підрозділів зокрема. В первинній сфері зайнято лише 3,3% працюючих (у сільському господарстві, лісівництві й рибальстві — 2,8 і в добувних галузях — 0,5), у вторинній сфері — 22,4% (в будівництві — 6,0, в обробній промисловості — 16,4) і в третинній сфері — 74,3% (на транспорті, і в зв'язку, електроенергетиці і комунальному господарстві — 7,1, в торгівлі — 20,9, у фінансах та страхуванні — 6,7, в галузях обслуговування — 34,9 і в громадському харчуванні — 4,7). Такий розподіл трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.

Ринкова економіка США поєднує державну, велику корпоративну і дрібну приватну власність. Державна власність включає багато інфраструктурних об'єктів (транспортних, комунікаційних, енергетичних, екологічних, медичних, освітніх та наукових), військове майно; державі належить 260 млн га земель. Вирішальну роль в господарстві відіграють великі корпорації. Серед найбільших і найвідоміших у світі — «Дженерал Моторз», «Форд Мотор», «Ексон», «Філіпп Морріс», «Дженерал Електрік», «Уол-Март», «Кока-Кола», «Мерк», «ATT», «IBM», «Майкрософт», «Інтел» та інші. Дрібна приватна власність особливо поширена в роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та обслуговуванні. Виникнення та розміщення дрібних підприємств здебільшого стихійні. Раціональність їх існування й розміщення здійснюється шляхом банкрутства неефективних. Великі державні й корпоративні підприємства розташовуються на науковій основі. Засобами державного впливу на всю економіку є оподаткування, дозвіл або заборона, субсидії, закупки продукції, регулювання цін та умов діяльності. Ці ж методи використовує влада штатів для приваблення виробництв, в яких вона зацікавлена, і створення нових робочих місць.

Важливими складовими господарства США в другій половині XX ст. стали наукові дослідження і військово-промисловий комплекс. Наукові дослідження більш як на 2/3 здійснюються лабораторіями корпорацій, решта поділяється порівну між урядовими закладами та університетами. Витрати на науку перевищують 170 млрд доларів (1994 p.). Територіальна концентрація науки найбільша в Північно-східному мегалополісі (штати Род-Айленд, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія і Меріленд), в Приозер'ї (штати Огайо, Мічиган та Іллінойс), а також у штатах Флорида й Техас, Каліфорнія і Вашингтон. Воєнні витрати досягають 310 млрд доларів (1994 p.). Найбільші воєнні контракти отримують Північно-східний мегалополіс (штати Массачусетс, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія і Мериленд), а також штати Огайо, Міссурі, Вірджинія, Джорджія, Флорида, Техас і Каліфорнія. Витрати на наукові дослідження та урядові воєнні замовлення мають суттєве значення для цілих галузей і територій. За них іде боротьба і їх географія відображає географію елітних та найбільш динамічних територій. Одночасно скорочення урядових воєнних асигнувань негативно впливає на життя цілих міст і районів.

Внутрішній ринок завжди був головним у господарстві США. Він є найбільш ємним у світі як для споживчих товарів масового вжитку, так і для продукції виробничого призначення, а також всілякого виду послуг. Водночас США користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці. В експорті (це близько 8% ВНП) найбільше значення мають готові промислові вироби, значною є і частка сільськогосподарської продукції. В імпорті (10% ВНП) важливими є товари промислового призначення, автомашини, паливо і сировина, а також споживчі товари.

Торговий баланс США вже багато років є хронічно негативним. Його дефіцит покривається за рахунок доходів від іноземних інвестицій, туризму, пасажирських перевезень і різноманітних послуг (ліцензії, інформація, ділові послуги тощо), а також за рахунок доларової емісії.

Серед економічних партнерів США найважливішими є сусіди — Канада і Мексика, а також Західна Європа, Японія і нові індустріальні країни й території Східної Азії. Країни Західної півкулі першими відчули на собі економічну експансію США. Зараз між США та Канадою існує «спільний ринок» (фактично економічна інтеграція). Передбачається створення Північноамериканської зони вільної торгівлі у складі США, Канади та Мексики. Трансатлантичний напрямок експансії (США — Західна Європа) став для США важливим після першої світової війни. Зараз все більшого значення набуває транстихоокеанський напрямок: США — Східна і Південно-Східна Азія та Австралія. Частка США в зовнішньому торговому обігу України в 1995 р. становила 3,8%.

Промисловість

Добувна промисловість.

Структура корисних копалин, що їх видобувають США, за вартістю на 3/4 складається з палива, на 9% — з неметалевої сировини і на 7% з руд металів. Видобуток кам'яного вугілля становить 820 млн т, нафти — 360 млн т, природного газу — 550 млрд м куб, залізної руди — 60 млн т.

Головним вугільним басейном є Аппалачський. За розмірами, геологічними умовами та якістю вугілля, за вигідністю розташування (щодо Північного Сходу і Приозер'я), а також за кількістю вже видобутого вугілля він не має рівних у світі. Його частка і зараз досягає майже 1/2 в загальному видобутку. Найважливішими внутрішніми змінами в Аппалачському басейні є переміщення центру виробництва на південь: зі штату Пенсільванія в штати Західна Вірджинія та Кентуккі. Продовжується експлуатація Східного Внутрішнього басейну в штаті Іллінойс. Новим явищем стало зростання вугільної промисловості на захід від річки Міссісіпі, зокрема в районі Скелястих гір, її частка зросла практично з нуля до 1/3, а штат Вайомінґ став першим за видобутком вугілля в країні (понад 200 млн т). Основою є величезні розміри покладів, можливість відкритих розробок, спеціальні залізничні маршрути і пульпопроводи. В цілому тепер у США 60% вугілля видобувається відкритим способом.

Нафту і природний газ видобувають у чотирьох районах: Ґалф, Мідконтинент, Каліфорнія, Аляска. Упродовж восьми десятиліть найбільшою є частка Ґалфу і Мідконтиненту. Як і Аппалачський вугільний, ці нафтові басейни належать до найбільших у світі і характеристики їх дуже позитивні. І зараз тут добувається 2/5 нафти і 4/5 природного газу країни. Експлуатація покладів нафти на Алясці розпочалася в 70-ті роки, нині частка штату перевищує 1/4. Інтенсивно експлуатуються шельфові родовища Каліфорнії і, особливо, Ґалфу.

Нафтопереробні підприємства США працюють на власній та імпортній сировині. На місці переробляється приблизно половина видобутку. Головний потік сирої нафти і нафтопродуктів з Ґалфу і Мідконтиненту направляється на Північний Схід і в Приозер'я. Використовують трубопроводи і танкери (морем навколо Флориди). Північноаляскинська нафта передається трансаляскинським нафтопроводом від затоки Прадхо на півночі до незамерзаючого порту Валдіз на півдні, а звідти танкерами в Тихоокеанські штати і через Панамський канал — в порти Ґалфу і Північного Сходу. Головними «коридорами» транспортування природного газу з Ґалфу і Мідконтиненту на Північний Схід та в Приозер'я стали берегові низовини і долини річок Міссісіпі та Огайо. Розглядаються різні варіанти передачі природного газу з Аляски, поклади якого там дуже значні.

Головний залізорудний басейн США лежить біля озера Верхнього. Він один з найбільших у світі й інтенсивно експлуатується вже понад 100 років. За своїми характеристиками його можна порівнювати з Аппалачським вугільним і нафтогазоносними Мідконтинентом та Ґалфом. Багаті руди басейну вичерпані після другої світової війни, але запаси низькосортних таконітів тут практично безмежні. Збагачена на місці руда транспортується водним шляхом по Великих озерах. Видобувають її відкритим способом.

Уран і більшість руд кольорових і рідкісних металів видобувають у Кордильєрах, фосфорити — на Флориді і в штаті Північна Кароліна, калійні солі — в штаті Нью-Мексико.

США займає перше місце в світі за вартістю мінеральної сировини, яку вони видобувають самостійно, і водночас — перше місце як її імпортер. Це пояснюється як величезними потребами, так і бажанням і можливістю отримати більш дешеву продукцію з інших країн і одночасно заощадити власні ресурси. Так, частка імпортних нафти і нафтопродуктів у внутрішньому споживанні досягає від 1/3 до 1/2, залізних руд — 1/5 тощо.

Енергетика.

Щорічне споживання енергоресурсів у перерахунку на умовне паливо на душу населення в США перевищує 10 т, при 5-6 т у Західній Європі та Японії. Широке використання нафти і природного газу почалося в США вже у 20-х роках (в Західній Європі та Японії — лише на початку 60-х). Зараз в енергобалансі частка нафти становить 40%, природного газу — 25, вугілля — 23, гідро-, атомної і геотермальної енергії — 12%. Вугілля використовується перш за все як паливо на теплових електростанціях, природний газ — у комунальному господарстві та, частково, в місцях видобутку на ТЕС, нафта — як пальне для двигунів.

Щорічне виробництво електроенергії вже перевищує 3000 млрд кВт•год і продовжує зростати. Її виробляють переважно вугільні ТЕС, частка ГЕС — 9%, АЕС — 22 %. В країні понад 100 діючих атомних реакторів загальною потужністю 105 млн кВт. Теплові електростанції, включаючи атомні, розміщені там, де є споживачі. Атомна електроенергетика найбільш розвинена і має найбільше значення в Північно-східному мегалополісі, в західному Приозер'ї, на Аппалачському Підмонті та Флориді, тобто там, де інших енергоресурсів недостатньо. Районами розвиненої гідроенергетики стали басейни річок Колумбія на Тихоокеанському Північному Заході, Теннессі і Камберленда в Аппалачах, Сакраменто і Сан-Хоакін у Каліфорнії. Використовується також потенціал річок Міссурі та Колорадо. Геотермальна електростанція потужністю 1 млн кВт діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії.