Річки Городоцького району. Річка Верещиця

Води і водні ресурси

Водні ресурси Городоцького району складаються з поверхневих (річки, струмки, канали, озера, ставки) та підземних вод.

Річки Городоцького району

Серед вчених переважає думка про те, що сучасна річкова сітка Передкарпаття в найбільш загальних рисах була започаткована ще в кінці неогену після відступу Сарматського моря.

У четвертинному періоді вода неодноразово піддавалася різним змінам. Певних змін вона продовжує зазнавати і в наш час, причому не тільки під впливом природних процесів, але й діяльності людини.

На території Городоцького району склалася густа річкова сітка, що пов'язано з великою кількістю опадів (понад 600 мм у рік, коефіцієнт зволоження більший 1), значною лісистістю (12%) і значним ерозійним розчленуванням поверхні (1,5 км на 1 км кв.).

Довжина річкової сітки району дорівнює 469,6 км, з яких річки становлять 143,3 км, струмки (потоки) — 326,3 км.

Густота річкової сітки сягає в середньому 0,65 км на 1 км кв. поверхні. Для співвідношення нагадаємо, що в Україні цей показник дорівнює 0,25 км/км кв., на Львівщині — 0,75 км/км кв. Всі річки є постійними водотоками, тоді як деякі струмки діють лише в часи повноводдя.

Відомо, що через Городоччину проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейни рік Балтійського і Чорного морів. Вододіл «входить» у межі району на схід від с. Вишня, де перетинає шосе Самбір — Львів і прямує на північний схід у напрямку с. Градівка, обминувши село з півдня і сходу, де проходить через ліс на с. Виходівку (частина с. Шоломиничі). Звідти він повертає на схід і південніше с. Залужани перетинає шосе Городок — Комарно, а далі круто повертає на північ у напрямку на Черляни. Саме біля Черлян вододіл стає найменш виразним. Тут спостерігається надзвичайно цікаве явище, пов'язане з тим, що вододіл проходить близько від берегів Верещиці і під час великих повеней і паводків річка виходила з берегів і тоді частина її води спрямовувалася по долині Угерецького потоку і Незабитківській прохідній долині в басейн річки Сяну. Отже, це були унікальні випадки, коли води р. Верещиці одночасно розподілялися між басейнами Дністра і Сяну. У Черлянському передмісті Городка вододіл повертає на північний захід і, обігнувши із заходу села Галичани і Речичани, прямує на північний схід, де і виходить за межі району.

Близько 3/4 території району належить до басейну Дністра, а 1/4 — до басейну Сяну.

Найбільшими річками басейну Чорного моря на території району є Дністер, Бистриця, Верещиця з притоками Струга і Солонка, а також Ставчанка, а басейну Балтійського моря — Вишня, Раків, Глинець, Гноєнець.

Картосхема 5. Річкова система 1:300000 (при скачуванні доступні зображення у великому розмірі)

Таблиця 7. Найголовніші річки Городоцького району.

Морфометричні характеристики

Внаслідок тривалого вирубування лісів, осушення боліт і перезволоження земель значно понизився рівень ґрунтових вод, що спричинило обміління річок. Деякі річки перетворилися на невеликі струмки-потоки і втратили, навіть, свої колишні назви. Наприклад, теперішній потік у с. Тулиголови в минулому називався річкою Лукач, потік у с. Переможне — річкою Благ, потік у с. Грімно — річкою Гашиш.

На формування сучасних річкових долин Городоччини значний вплив мав льодовик. За М. Демидюком, річкові долини такого типу відносять до водно-льодовикових. Під час зледеніння вони були підперті льодовиком, а величезні маси талих льодовикових вод значно розмили і розширили їх. При цьому в річкових долинах утворилося багато озероподібних розширень, звернутих у бік вододілу, а також понижень у вигляді прохідних долин.

Річкові долини на території району є неоднорідні. Їх розділяють на дві групи — Дністровську і Сянську. Долини Дністровської групи розташовані на південь від Головного Європейського вододілу. Вони знаходилися за межами льодовика і пов'язані зі стоком талих льодовикових вод, мають багато озероподібних розширень і дуже розмиті слабовиражені тераси. Річкові долини Сянської групи розташовані північніше Головного Європейського вододілу, вкривалися льодовиком і в них краще збереглися тераси.

Річкові долини, як правило, досить широкі і мають при поперечному перерізі трапецеподібну форму, плоскі днища, слабопохилі схили.

Заплави річок досягають впоперек кількох кілометрів (заплава Дністра — до 4 км, Бистриці — до 3 км, Верещиці — до 2,5 км). Вони здебільшого двоступінчасті. Перший низький ступінь заплав (0,3-0,7 м) простягається неширокою смугою біля русел, а другий вищий ступінь (1,5-2,0 м) займає значно більші площі. Заплави переважно осушені і зайняті луками, пасовищами або заростями чагарників. Зрідка в заплавах зустрічаються заболочені ділянки.

Береги річок району, крім Вишні, низькі і пологі. Русла помірно звивисті, не розгалужені (за винятком Верещиці). Внаслідок меліоративних робіт, русла більшості річок і потоків були випрямлені і тепер мало чим схожі на ті, що існували 100-200 років тому.

Через Головний Європейський вододіл, що проходить Городоччиною, річки і струмки, які починаються тут, течуть у різні боки. Однак, більшість річок мають напрям течії близький до широтного, зокрема річки Струга, Солонка, Глинець, Раків на більшій своїй частині, а також потоки Підзвіринецький, Грімнівський, Кліцківський, Катериницький, Зашковицький, Родатицький та ін. Близький до меридіонального напрям мають течії річок Верещиці, Вишні, декількох малих потоків, а річка Гноєнець — північно-західний.

Середній похил річок у межах району становить 187 см/км. При цьому він коливається від 37 см/км у річки Верещиці до 500 см/км у річки Гноєнець. (Для порівняння: похил поліських річок становить до 10 см/км, а карпатських — до 6000-7000 см/км у верхів'ях). Похил всіх річок зменшується вниз за течією.

Водний режим річок

Швидкість більшості річок не перевищує 0,5 м/с, але під час повноводдя вона може зростати до 1 м/с. (Для порівняння: швидкість течії карпатських річок у час паводків сягає 3-5 м/с).

Відомо, що витрати води і річний стік річок залежить від кількості опадів, поверхневого і підземного стоку вод у річки. У межах району поверхневий стік становить 2/3, а підземний — 1/3 від загального річного стоку вод. Модуль середнього річного поверхневого стоку в середній за водністю рік становить від 5 л/с з 1 км кв. території на півночі району до 10 л/с з 1 км кв. на півдні району. Витрати води річок дуже відрізняються за місяцями, порами року, а також під час повеней, паводків і меженей. Серед пір року найбільший стік води припадає на весну, а найменший — на зиму.

Рівень води в річках протягом року постійно змінюється. За багаторічними спостереженнями коливання рівня річок таке: весняна повінь викликана посиленим таненням снігів; літня межень з можливими кількома паводками, спричиненими зливами; незначне осіннє підняття рівня води, пов'язане із затяжними дощами і зменшенням випаровування поверхневої вологи; зимова межень, що іноді порушується повенями, викликаними зимовими відлигами.

Повені і паводки на р. Дністер мають велику руйнівну силу. Під час літніх паводків рівень води в Дністрі піднімається за добу на 0,5-2,0 м, а в окремі роки на 5,0 м і більше. Великі паводки бувають рідко, а невеликі 3-15 разів за літо. В деякі роки паводки виникали і восени. Середня тривалість паводків становить 10-25 днів, а максимальна — понад 50 днів. Паводки на Дністрі неодноразово завдавали шкоди селам Тершаків, Мости, Монастирець і Поляна. Тепер береги Дністра високо обваловані і значно зменшили можливість розливів річки. Для осушення заплав Дністра і Верещиці створено Тершаківську і Верещицьку осушувальні системи.

На інших річках району повені і паводки не завдають шкоди населеним пунктам та сільськогосподарським угіддям. У наш час природний стік і рівень води в річках дуже спотворюється постійними водозаборами рибних господарств, ферм та ін.

Живлення і льодовий режим

Річки Городоччини мають змішане живлення і у них, як у всіх річок рівнинного типу на Львівщині, дощове живлення становить у середньому 50% загальної кількості, 37% — припадає на снігове і 13% — на підземне. Весною в живленні рік переважають талі снігові води, з травня до листопада — дощові, а взимку — підземні. Льодовий покрив річок дуже нестійкий. Утворення льоду на річках може розпочатися в кінці листопада, але найчастіше відбувається в першій декаді грудня. Спочатку виникають забереги (прибережні окрайки льоду), потім лід з полонками і нарешті — повний льодостав, який формується, здебільшого, в кінці грудня — на початку січня. Скресають річки в кінці лютого — першій половині березня. Часто бувають помітні відхилення від цих термінів. У середньому льодостав утримується 2-2,5 місяці. Проте, бувають роки, коли повного льодоставу протягом зими так і не утворюється. Типовими є зими, протягом яких льодовий покрив по декілька разів виникає і зникає.

Канали

Доповнюють гідрографічну сітку району численні канали, одні з яких замінили старі русла невеликих струмків, а інші були створені для осушення земель. Основна частина каналів знаходиться в долинах Верещиці і Дністра. Найдовший з каналів — магістральний канал № 2, завдовжки 9 км. Він проходить південніше Дністра, майже паралельно з річкою.

Річка Верещиця

Головною річкою Городоччини є Верещиця. Її басейн займає 2/3 території району. Річка майже посередині перетинає територію району з півночі на південь.

Назва річки, ймовірно, походить від слова «верещатники», яким називали зарості вересових рослин на болотах та берегах річки.

Рис. 1. Річка Верещиця (при скачуванні доступні зображення у великому розмірі)

Верещиця є лівою притокою Дністра. Вона починається з джерел на схилах горбистого пасма Розточчя в Яворівському районі на висоті 345 м і впадає в Дністер за 1,5 км на північний захід від села Тершаків. Довжина річки — 92 км, з яких на Яворівщину припадає 38 км, Городоччину — 52 км і Миколаївський район — 2 км.

При середньому рівні води ширина русла річки в межах району становить 6-12 м, в окремих місцях — до 20 м, а глибина — від 0,5 до 1,5 м. У період межені русло звужується в деяких місцях до 4-5 м, а глибина становить 0,2-0,5 м.

Долина Верещиці, яка в льодовиковий період була сильно розмита талими льодовиковими водами, має ширину 3-4 км. Широкі озероподібні розширення чергуються з вузькими крутосхилими ділянками. В озероподібних розширеннях утворено великі водойми. У поперечному перерізі річкова долина має трапецеподібну форму, плоске днище, пологі схили і дуже розмиті тераси. Заплава сягає в ширину 2-2,5 км. Ще наприкінці минулого століття заплава була вкрай заболочена і поросла очеретом та іншими болотяними рослинами. Протягом ХХ-го століття проводилися широкомасштабні роботи з регуляції русла річки і осушення її заплави. На відрізку (24 км) від Поріччя Задвірне і до гирла русло ріки було обваловане і зарегульоване. Припинилися розливи ріки, болота практично зникли.

Днище річкової долини складене алювіальними жовтувато-сірими пісками і суглинками, а також торф'яниками. При переході від днища до схилів поширені флювіогляціальні супіски і суглинки, а вище по схилах — делювіальні відклади.

Русло Верещиці на відтинку від с. Дроздовичі до с. Поріччя Задвірне розгалужене. У прибережній частині русло поросле аїром, очеретом, їжачими головками, осокою, а його дно — роголистником, водоперицею, водяною сосонкою, лататтям та ін.

На території району Верещиця приймає 18 приток — 10 правих (найдовша — р. Струга) і 8 лівих (найдовша — р. Солонка). У долині Верещиці є понад 50 рибогоспівських ставків площею 1300 га.

Напрям течії річки різний з перевагою південного і південно-східного. Падіння ріки в межах району — 19 м, а середній похил — 37 см/км. Швидкість течії при середньому рівні води становить 30-40 см/с, під час межені — 20-30 см/с, а під час паводків і повеней — 50 см/с і більше. Живлення змішане з переважанням дощового. Витрати води ріки біля м. Комарно становлять близько 3 м куб/с.

Рівень води в річці постійно змінюється. Різниця між найнижчим і найвищим рівнем води становить 175 см (гідропост м. Комарно).

Льодостав починається переважно на початку грудня і закінчується в першій половині березня. Він найчастіше нестійкий і за зиму декілька разів змінюється.

Городок і ще 19 населених пунктів району знаходяться на берегах Верещиці або на відстані менше 0,5 км від неї. Щороку для різних господарських потреб району з річки забирається майже 4 млн. м куб води.

Постійною тривогою жителів району є забруднення Верещиці промисловими і комунальними стоками. В останні роки це забруднення значно зменшилося.

Водні ресурси Городоччини є досить значними. Основна частина району належить до зони достатньої водності, а придністровська частина — до зони підвищеної водності. Водозабезпеченість жителів району висока: кількість води місцевого поверхневого стоку, який припадає на одну людину в середній за водністю рік, дорівнює 2-3 тис. м куб. Щодо забезпеченості підземною питною водою, то тут виникають проблеми: в засушливі роки частина криниць на певний період пересихає.