Словник знарядь праці давньої людини

Словник знарядь давньої людини

Біфас (англ. biface). Див. ручне рубило.
Відбійник (англ. fabricator, hammerstone) – інструмент, який використовували для виготовлення інших видів кам’яних знарядь шляхом сколювання.
Відщеп (англ. flake) – фрагмент, відколотий від більшого каменя (нуклеуса) ударом чи відтисканням, які залишають характерні сліди. Часто це заготовка для складніших знарядь.
Вторинна ретуш, ретуш (англ. secondary working, retouch) – обробка (сколювання), що надає знаряддю кінцевого вигляду після того, як первинним сколюванням створюють заготовку. Вперше з’являється у середньому ашелі.
Галькові знаряддя (англ. pebble tools) – найбільш ранній і примітивний тип знарядь. Найдавніші зразки знайдені в Африці і мають вік 1,75 млн. р., вони зроблені за допомогою оббивання гальки і бул з отриманням нерівного робочого краю. У процесі вдосконалення розвинулися в ручні рубила Африки, Європи і Південно-Західної Азії, а також чопінг-тули Далекого Сходу.
Гостроконечник (англ. point) – типове кремінне знаряддя середнього палеоліту з загостреними кінцями і краями, що його використовували як наконечник списа або як мисливський ніж. Кожне гостроконечне знаряддя має, як правило, всі головні робочі ділянки – вістря, лезо, краї для того, щоб скоблити.
Клівер (англ. cleaver) – важке ранньопалеолітичне знаряддя, виконане на нуклеусі чи відщепі. Має контури літери D і поперечний робочий край. У технологічному відношенні близькі до ручних рубил, часто зустрічаються в ашельських індустріях. Для кліверів Африки і Середземномор’я з прямим робочим краєм у публікаціях вчених СРСР використовують також назву колун.

Рисунок

Макроліт (англ. macrolith) – масивне, грубо оббите кам’яне знаряддя, поширене в епоху раннього неоліту.
Мікроліт (англ. microlith) – дрібне знаряддя, виконане на пластині чи відщепі. Розмір 3 см і менше. Часто мають чітку геометричну форму (трикутник, трапеція). Застосовувалися як наконечники стріл, вставлялися у розщеплену основу з рогу и дерева. Характерні для мезоліту Старого Світу, але зустрічаються і за його межами.
Нуклеус (англ. cоrе, nucleus) – великий уламок кременя, від якого відколюють відщепи чи пластини. За належного оформлення може мати самостійне значення як ядрищеве знаряддя.
Пластина (англ. blade) – довгий відщеп з паралельними краями, отриманий на спеціально підготованому нуклеусі. Може бути знаряддям саме по собі чи заготовкою для різця чи скребка. Індустрії з великою кількістю знарядь, зроблених з пластин, з’являються на початку пізнього палеоліту.
Різець (англ. burin) – гостроконечне знаряддя, зроблене з кременя. Призначалося для різьби по кістці, рогу і, можливо, дереву. Найбільш характерна форма – вузьке поперечне лезо, утворене перетином двох сколів. Використання різців – одна з ознак верхньопалеолітичних індустрій, хоча знаряддя існувало й у мезоліті.

Рисунок

Ручне рубило (англ. hand-axe, biface) – найдавніше знаряддя цілісної, гармонійної форми, провідний артефакт епохи ашеля. Вперше розпізнане Буше де Пертом (1847). Найбільш характерний тип нижньопалеолітичного біфаса – знаряддя, утвореного двобічним оббиванням. В архаїчних рубил до 30 сколів, а у досконаліших – до 60. Завдовжки 12–15 см, переважно груше- чи мигдалеподібної форми. Спочатку мало необроблену п’ятку – масивну частину, за яку рука втримувала його. Згодом уся поверхня заготовки зазнавала обробки. За півмільйона років еволюції вдосконалило форму в бік загальної мініатюризації, спрямлення ребер тощо.

Рисунок. Ашельське ручне рубило

Скребло (англ. racloir, side-scraper) – одне з характерних мустьєрських знарядь. Мало прямий робочий край. Могло слугувати ножем.
Скребок (англ. scraper) – знаряддя з каменя чи кременя з випуклим робочим краєм. Використовувалось, імовірно, для обробки дерева і вичинки шкур.

Рисунок

Стріли наконечник (англ. arrowhead) – кам’яне, крем’яне чи металеве завершення стріли. Найбільш ранні зустрічаються в Солютре (пізній палеоліт).
Чопер (англ. сhopper) – велике галькове знаряддя, робочий край якого був оббитий лише з одного боку.

Рисунок

Чопінг, чопінг-тул (англ. сhopping tool) – знаряддя з робочим краєм, оббитим з двох боків. Особливо поширені в індустріях середнього плейстоцену Азії.

Рисунок