Паливна промисловість України: вугільна, нафтова, газова

Промисловість

Промисловість — найбільша галузь господарства, яка виготовляє знаряддя праці та предмети споживання. Розрізняють добувну, обробну, важку, легку промисловість та ін. Ці галузі поділяють на матеріале-, енерго- і трудомісткі.

Промисловість в Україні є провідною галуззю матеріального виробництва. Вона визначає його спеціалізацію, обсяги, інтенсивність зв'язків, ефективність економіки країни в цілому. Спад промисловості, що спостерігається в Україні в останні роки, зумовлений різким зниженням випуску продукції, що призначалася раніше для воєнних цілей, неефективністю функціонування енергомістких підприємств, а також, як уже зазначалося, переходом від адміністративної малоефективної економіки до ринкової. Наявні виробничі потужності промислових підприємств України в 1997 р. використовувалися лише на 50%. Спад виробництва мав великий негативний вплив на загальний економічний, соціальний і політичний стан держави. Скорочувалась кількість працюючих, знижувався життєвий рівень робітників і службовців, зменшувалися обсяги міжнародних економічних зв'язків.

Україна має усі потенційні можливості (людські та природні ресурси) для поступового припинення спаду виробництва, випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції. Вже сьогодні багато промислових виробів (судна, літаки, ракети тощо) користуються попитом за кордоном. Намітилась стабілізація промислового виробництва, випуску багатьох видів продукції (див. додаток 14).

Провідне місце в промисловому виробництві України належить металургійній галузі. За нею йдуть харчова, машинобудівна і металообробна, електроенергетична, паливна, хімічна та нафтохімічна (див. додаток 13).

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

До паливно-енергетичного комплексу входять підприємства з видобутку і переробки палива (паливна промисловість), виробництва і передавання електроенергії (електроенергетика). На паливно-енергетичний комплекс припадає близько 1/4 всього промислового виробництва країни. Від розвитку комплексу значною мірою залежить вся діяльність господарства. Серед паливно-добувних галузей провідною є кам'яновугільна, у виробництві електроенергії — теплоенергетична. Така специфіка паливно-енергетичного комплексу відповідає ресурсним можливостям України.

§15. Паливна промисловість

Паливна промисловість є однією з найважливіших галузей промислового виробництва. Вона охоплює всі процеси видобутку і переробки кам'яного і бурого вугілля, горючого газу, нафти, торфу.

Для порівняння різних видів палива його переводять в умовне, теплота згорання 1 кг якого дає 7 тис. кілокалорій (ккал) (приблизно таку калорійність має 1 кг донецького вугілля). Тепловий ефект 1 кг умовного палива прийнято за 1. Якщо, наприклад, перевести в умовне паливо буре вугілля, теплотворна здатність 1 кг якого дорівнює 3,5 тис. ккал, його тепловий ефект становитиме 0,5. Ураховується, що під час згоряння на електростанціях 1 кг умовного палива виробляється 2 кВт•год електроенергії.

За останні десятиріччя структура видобутку палива в Україні істотно змінилася. Якщо в довоєнні роки основне місце в ній (понад 95%) займало вугілля, то вже в 70-х роках його частка знизилась до 60% і значно зросла частка видобутку газу (до 30%). У наступні роки ці зміни поглиблювалися. У 1997 р. на вугілля припадало близько 2/3 загального обсягу видобутку палива. Видобуток торфу та заготівля дров були незначними.

Вугільна промисловість

Вугільна промисловість включає видобуток кам'яного і бурого вугілля. Місцями видобутку кам'яного вугілля є Донецький і Львівсько-Волинський басейни.

Кам'яне вугілля видобувають в Донбасі (Донецькій та Луганській областях). У повоєнні роки його видобуток організовано також у Західному Донбасі (Дніпропетровська область), де частково здійснюється нове шахтне будівництво. Донбас — основний кам'яновугільний басейн країни. Тут нині щороку видобувають близько 70 млн тонн вугілля, головним чином енергетичного (мал. 14 і 15).

Мал. 14. Шахта № 1 у Вугледарі Донецької області

Мал. 15. Вугільний комбайн у забої

У західній частині України — на півночі Львівської та південному заході Волинської областей — у повоєнні роки створено другий в Україні Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн. Вугілля басейну використовують на електростанціях. У місцях вуглевидобутку виросли нові міста і селища міського типу. Видобуток вугілля в басейні незначний — 3,5 млн тонн. Запаси вугілля тут обмежені, тому найближчими роками передбачається закриття частини шахт. Але нині басейн відіграє дуже важливу роль — забезпечує вугіллям далеко розташовані від Донбасу західні райони України.

Буре вугілля видобувають переважно в Кіровоградській і Черкаській областях у межах Дніпровського буровугільного басейну. Це вугілля досить вологе і зольне, низькокалорійне. Його використовують у близько розташованих районах, оскільки перевезення на значні відстані нераціональне. Незначну кількість бурого вугілля видобувають також у Житомирській області.

Різкий спад видобутку основного виду палива України — кам'яного вугілля (див. додаток 14) — призводить до ускладнення економічних і соціальних проблем, зокрема в Донбасі та Львівсько-Волинському басейні, а зниження рентабельності вуглевидобутку посилює ці проблеми. У майбутньому цей процес загострюватиметься. Через закриття неефективних шахт Донбасу передбачається вивільнити понад 100 тис. робітників. Розширення вуглевидобутку тут можливе за рахунок спорудження нових глибоких шахт, а наявні вугільні ресурси для цього достатні. Причин кризи у вугільній промисловості багато. Це — застаріле обладнання, виробка потужніших пластів, що залягають близько від поверхні, брак коштів у країні для реконструкції шахт тощо.

Тим часом не можна не звернути увагу на те, що великий (можливо вирішальний) вплив на зниження вуглевидобутку і погіршення соціально-політичної ситуації в Донбасі мала економічна політика, що проводилася в радянський час щодо розвитку вугільної галузі. Головною базою вуглевидобутку у 80-ті роки Москва зробила сибірський Кузбас. Капіталовкладення у вуглевидобуток нашої держави різко скорочувалися, що негативно позначилось на розвитку Донбасу.

Отже, українська держава одержала у спадок застарілу і технологічно відсталу матеріально-технічну базу і запущену соціальну сферу в Донбасі.

Нафтова промисловість

Нафтова промисловість спеціалізується на нафтовидобутку і нафтопереробці. Ці галузі виникли в Передкарпатті на початку другої половини XIX ст. в трьох місцях — у Бориславі, біля Надвірної (поблизу Івано-Франківська), і в районі Коломиї. Наприкінці XIX — на початку XX ст. Передкарпаття стало відомим у світі центром видобутку рідкого палива.

Найбільше нафти у Передкарпатті було видобуто в 1909 р. — 2 млн тонн, що становило 5% світового видобутку. Тепер нафтовидобуток тут різко скоротився. Новим центром видобутку нафти стало м. Долина на Івано-Франківщині.

У повоєнні роки нафтовидобуток був освоєний у районі Дніпровсько-Донецької западини. Тут розробляються Охтирське і Качанівське родовища — на Сумщині, Гнідинцівське, Прилуцьке та ін. — на Чернігівщині, Сагайдацьке, Радченківське — на Полтавщині.

Нафтопереробна промисловість є великою галуззю виробництва. В Україні працює шість нафтопереробних заводів:

Кременчуцький,
Лисичанський,
Херсонський,
Одеський,
Дрогобицький і
Надвірнянський.

Найпотужнішими (60 млн т) є Кременчуцький і Лисичанський заводи.

Потужність нафтопереробних заводів України дає змогу щорічно переробляти в 15 разів більше нафти, ніж її добувається в країні. Підприємства галузі переробляють в останні роки близько 12-13 млн тонн рідкого палива, що надходить переважно з Росії.

Газова промисловість

Газова промисловість України зародилася в Передкарпатті у 20-ті роки XX ст. До 50-х років це був основний район видобутку природного горючого газу в тодішньому СРСР. З цього району було прокладено газопроводи до Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Риги, Мінська і багатьох інших міст. Обсяги газовидобутку були дуже великими. Ресурси газу швидко вичерпувалися. Видобуток здійснювався у Дашаві, Більче-Волиці, Угерську, Опарах, Калуші та на інших родовищах, які нині вже майже вичерпані. Тут видобувають лише 1,5 млрд м куб газу.

У 60-х роках газова промисловість почала швидко розвиватися в Дніпровсько-Донецькій западині на базі Шебелинського, Єфремівського, Хрестищенського та інших родовищ. Тут зосереджується основний газовидобуток України (16 млрд м куб). Нестача власного газу компенсується за рахунок його доставки з Російської Федерації (мал. 16) та Туркменістану. Останнім часом обсяги видобутку газу почали зростати. Новим районом газовидобутку став Кримський півострів та прилеглі до нього акваторії.

Мал. 16. Газоперекачувальна станція газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород (м. Бар Вінницької області)

Торф'яна промисловість

Торф'яна промисловість розвинута у північній частині України, в районах зосередження основних запасів торфу (Чернігівська, Рівненська, Львівська, Житомирська, Волинська області). Торфу на паливо видобувається небагато, переважно для місцевих потреб.

Що таке паливно-енергетичний комплекс?
Які головні види палива видобувають в Україні? Якого палива добувається найбільше?

Схарактеризуйте географію видобутку вугілля.
Назвіть і покажіть головні райони газовидобутку.
Розкажіть про розвиток нафтопереробної промисловості.