Електроенергетика України, паливно-енергетичний комплекс

§16. Електроенергетика

Електроенергетика — галузь промисловості, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Електроенергетика, продукція якої широко використовується в господарстві та населенням, — найбільший споживач палива.

Електроенергетика є базовою галуззю економіки України. Порівняно з іншими галузями промисловості вона працює найбільш стабільно, хоч знизила випуск продукції за останні десять років на одну третину. Особливо різко скоротилося електроспоживання в промисловості, будівництві, тобто в галузях, що зазнали найбільшого спаду виробництва. При цьому відбувалися зміни в структурі енергетики — частка виробництва електроенергії атомними станціями швидко зростала.

Електроенергетичний потенціал України значний. Галузь в основному задовольняє потреби України.

Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям (50% загального виробництва електроенергії в Україні), далі йдуть атомні (45%) і гідроелектростанції (5%) (мал. 17). У розрахунку на одного жителя України за рік виробляється близько 3,7 тис. кВт·год електроенергії.

Мал. 17. Електроенергетика

Електроенергетика України — велике і багатогалузеве господарство. До її складу входить, крім теплових (ТЕС), атомних (АЕС) і гідроелектростанцій (ГЕС), велике господарство електромережі, в якому зайнято значно більше працівників, ніж на всіх електростанціях разом.

Теплові електростанції

В Україні працює багато великих і середніх теплових електростанцій в усіх регіонах. Найбільшими з-поміж них є Запорізька, Криворізька-2, Зміївська (Харківська область), Бурштинська (Івано-Франківська область), Ладижинська (Вінницька область) (мал. 18), Придніпровська (Дніпропетровська область), Старобешівська (Донецька область), Трипільська (Київська область).

Мал. 18. Ладижинська ТЕС

Здебільшого великі ТЕС виробляють крім електроенергії ще й тепло для опалення міст. Такі електростанції називають теплоелектроцентралями (ТЕЦ). Найпотужнішими серед них є Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Одеська та ін. На цих станціях за рахунок паралельного виробництва тепла та електроенергії значно підвищується ефективність виробництва і раціональніше використовується паливо.

Теплові електростанції переважно споживають донецьке вугілля і частково горючий газ та мазут. Електростанції і теплоцентралі західної частини України (Бурштинська, Добротвірська, Львівська та ін.) в основному споживають львівсько-волинське паливо.

ТЕС є найбільшими забруднювачами довкілля. Наприклад, одна з найпотужніших в Україні Бурштинська станція викидає в атмосферне повітря близько 150 тис. тонн шкідливих речовин щороку. Це значно більше, ніж усі види атмосферного забруднення Києва і Київської області.

Атомні електростанції

В Україні працює п'ять потужних атомних електростанцій — у західній і центральній її частинах. Це

Чорнобильська (закривається в 2000 p.),
Запорізька (м. Енергодар),
Південноукраїнська (м. Південноукраїнське),
Хмельницька (м. Нетішин) і
Рівненська (м. Кузнецовськ) (мал. 19).

Найпотужнішою серед них є Запорізька АЕС, на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії України. АЕС працюють на вітчизняному (51%) і привізному з Російської Федерації діоксиді урану.

Мал. 19. Рівненська АЕС

Усі АЕС споруджувалися без належного наукового обґрунтування, а питання про місце їх розташування вирішували центральні органи колишнього СРСР. Тому нині є проблеми з безпекою станцій.

На атомних станціях України працює 16 і будується 5 реакторів. Як уже зазначалося, на атомні станції припадає 45% загального виробництва електроенергії. Це високий, але не найвищий у світі показник. Наприклад, у Литві він становить 86%, у Франції — 76%. У багатьох країнах не планується подальшого нарощування нових потужностей на АЕС.

В Україні зосереджено 5% усіх атомних електростанцій світу. Це приблизно стільки, як у Великобританії, Канаді чи Швеції, трохи менше, ніж у Російській Федерації.

Подальший розвиток атомної енергетики залежатиме від багатьох причин, зокрема від того, коли будуть вводитися в експлуатацію близькі до завершення будівництва другий блок Хмельницької і четвертий блок Рівненської АЕС, і, нарешті, слід остаточно вирішити питання про доцільність спорудження нових атомних електростанцій в Україні взагалі.

Гідроелектростанції

Гідроелектростанції посідають порівняно незначне місце в електроенергетиці України. Можливості спорудження нових потужних електростанцій у країні обмежені. Певний інтерес має освоєння гідроенергоресурсів Карпатських і Кримських гір, а також окремих невеликих річок.

Основний обсяг виробництва гідроелектроенергії дає каскад дніпровських ГЕС:

Київська,
Канівська,
Кременчуцька (мал. 20),
Дніпродзержинська,
Дніпрогес (Запоріжжя) і
Каховська.

Мал. 20. Турбінний зал Кременчуцької ГЕС

Працюють також Дністровська ГЕС і Дністровська гідроакумулятивна станція (ГАЕС). Остання, коли споживання електроенергії скорочується (наприклад, вночі), перекачує воду з нижнього басейну у верхній, тобто накопичує (акумулює) воду, а в часи пікових навантажень перетворює енергію цієї води в електричну, пропускаючи воду через турбіни. В результаті виробляється більше електроенергії (за такою системою працює також Київська гідроелектростанція).

Потреба в гідроакумулятивних і гідравлічних електростанціях, які працювали б у час найбільшого споживання електроенергії (у так звані години «пік», коли дефіцит у ній різко зростає), в Україні збільшується. Передбачається завершити спорудження Дністровської ГАЕС-2, а також двох електростанцій поблизу Південноукраїнської атомної електростанції: Ташлицької ГАЕС, що буде використовувати води Ташлицького водосховища (басейн Південного Бугу), і Олександрівської ГЕС. Передбачено реконструювати дніпровські гідроелектростанції, що значно збільшить їх потужність.

У гірському районі Закарпаття споруджено середню за потужністю Теребле-Ріцьку ГЕС.

Нетрадиційні джерела енергії

В Україні почали працювати електростанції та установки на нетрадиційних джерелах енергії — сонячному випромінюванні, вітрі. Це тільки початок зародження нової енергетики, яка, за оцінками фахівців, має значні перспективи. Вивчається можливість використання енергії морських хвиль, тепла Землі та інших джерел.

Уведено в експлуатацію кілька невеликих вітрових електростанцій (ВЕС). Вони працюють поблизу Євпаторії в західній частині Кримського півострова. Середньої потужності ВЕС споруджено в Новоазовську (поблизу Маріуполя). Будуються вітрові електростанції в Карпатах (у Східниці поблизу Борислава).

Невелика експериментальна геліоустановка (електрична станція, що працює від енергії сонячного проміння) функціонує в Сімферополі.

В Україні практично не використовується енергія малих і середніх річок, на яких у попередні десятиліття працювало кілька тисяч млинів, сотні невеликих ГЕС. Використання енергії цих річок у майбутньому має значні перспективи. У країні створено єдину енергосистему, яка об'єднує лініями електропередачі (ЛЕП) високої напруги, всі великі та частину середніх електростанцій. Це дає можливість безперебійно забезпечувати електроенергією споживачів навіть у тих районах, де місцева електростанція тимчасово припинила свою роботу (профілактичний ремонт тощо).

Основними споживачами електроенергії в Україні є промисловість (близько 45%), зокрема чорна металургія, паливна, хімічна і нафтохімічна, електроенергетика, транспорт, а також житлово-комунальне господарство.

Важлива господарська проблема в Україні — подолання нестачі електроенергії в період її максимального споживання, особливо у вечірній час (години «пік»).

Для покращення енергозабезпеченості господарств України слід застосовувати на всіх виробничих об'єктах енергозберігаючі технології, дотримуватися суворого режиму економії електроенергії у виробництві, на транспорті, у комунальному господарстві та побуті населення.

Актуальною є проблема спорудження нових екологічно чистих електростанцій.

Запитання

Що таке електроенергетика і яке її значення?
Яка структура електроенергетики України?
Які особливості розміщення теплових електростанцій і ТЕЦ?
У яких регіонах зосереджені найбільші ГЕС?
Чи має Україна можливості розвивати електроенергетику на нетрадиційних джерелах?

Завдання

На контурній карті України позначте і підпишіть найбільші ТЕС, ГЕС і АЕС. Проаналізуйте особливості їх розміщення.