Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Легка промисловість України. Художні промисли

Легка промисловість

Легка промисловість виготовляє товари народного споживання — тканини, трикотажні вироби, готовий одяг, взуття тощо.

До її складу входять

  • текстильна,
  • швейна,
  • трикотажна,
  • шкіряна,
  • взуттєва та інші галузі.

Продукція підприємств легкої промисловості використовується переважно для задоволення потреб населення.

Легка промисловість не набула в Україні значного розвитку. Частка її в загальному випуску промислової продукції становить лише 1,7%. Пояснюється це двома причинами.

  1. Розвиток галузі в колишньому СРСР історично сформувався в центральній частині європейської території Російської Федерації, куди надходили на переробку і виробництво тканин льоноволокно, бавовник тощо з інших республік колишнього Радянського Союзу. В Україні, де проживало близько 20% його населення, вироблялося лише 7% бавовняних, 10% вовняних, 14% шовкових і близько 15% лляних тканин союзного виробництва.
  2. У період загального спаду виробництва скоротили випуск продукції діючі підприємства (рис. додаток 14).

Легка промисловість надзвичайно трудомістка галузь, в якій зайняті здебільшого жінки. Підприємства галузі, як правило, невеликі і не потребують багато води та енергії. Оскільки продукція легкої промисловості потрібна скрізь, її підприємства розміщені майже в усіх містах (мал. 37).

Легка промисловість України
Мал. 37. Легка промисловість

Перші підприємства галузі виникли в другій половині XIX ст. У Києві, Бердичеві (Житомирська обл.), Василькові (Київська обл.) запрацювали шкіряні заводи, в Одесі — джутова фабрика, у Харкові — канатний завод. Пізніше набули розвитку текстильна, трикотажна, швейна і взуттєва промисловість.

Текстильна промисловість

Найважливіша з галузей легкої промисловості — текстильна, підприємства якої виробляють бавовняні, лляні, вовняні, шовкові та інші тканини. Процес виготовлення тканин складається з кількох стадій: з підготовленого волокна (бавовни, льону, вовни) роблять пряжу (прядуть) — нитки, з ниток тчуть тканину, яку потім фарбують. Здебільшого всі ці процеси здійснюються на окремих фабриках.

Бавовняна промисловість посідає перше місце в текстильному виробництві. Випуск бавовняних тканин і пряжі організовано на підприємствах Херсона, Тернополя, Донецька (бавовняні комбінати), Києва, Львова (бавовняні фабрики).

Вовняній промисловості належить друге місце у текстильному виробництві України. Підприємства галузі функціонують у Луганську (тонкосуконний комбінат) і Чернігові (камвольно-суконний комбінат), а також в Одесі та Дунаївцях (Хмельницька область).

Випуск шовкових тканин зосереджено в Києві, Черкасах (шовкові комбінати), лляних — у Рівному і Житомирі.

Інші галузі легкої промисловості

Підприємства швейної промисловості є в усіх областях і переважно концентруються у великих містах (Київ, Харків, Львів, Одеса, Луганськ).

Виробництво трикотажних виробів орієнтується на споживачів і переважно зосереджене у великих містах. Значними виробниками трикотажної продукції є Київська, в тому числі м. Київ, Донецька, Полтавська, Луганська, Запорізька, Харківська, Закарпатська, Львівська, Миколаївська області.

Взуттєва промисловість зосереджена в Києві, Луганську, Дніпропетровську, Львові, Мукачевому, Харкові, Запоріжжі, Чернівцях, Полтаві, Тернополі.

Підвищення рівня життя народу стимулюватиме розширення випуску продукції легкої промисловості України. Ринкові відносини сприятимуть конкурентоздатності виробів українських підприємств.

Художні промисли

В Україні здавна поширені художні промисли — одна з форм народної творчості, виробництво товарів декоративно-ужиткового мистецтва. Продукція цього виробництва (керамічні вироби, килими, вишивки, художнє ткацтво, іграшки, різьблення на дереві, металі, вироби з художнього скла та ін.) використовується для потреб населення і має художню цінність.

Художні промисли в Україні зародилися за трипільської культури (V-IV тисячоліття до н. е.). У період феодалізму значними осередками розвитку художніх промислів були Київщина, Полтавщина, Поділля та ін. Предмети народного ужиткового мистецтва виготовляли в XVI-XVII ст. на Запорізькій Січі. Пізніше в Києві, Львові, Станіславі (тепер Івано-Франківськ) організовувалися великі ярмарки, де збували продукцію ремісники.

В Україні нині промисли є в усіх областях. Найбільші їх осередки:

  • м. Косів на Івано-Франківщині (килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення на дереві),
  • с. Клембівка Вінницької області (вишивання),
  • м. Кролевець Сумської області (художнє ткацтво),
  • Львів (гутне скло, різьблення),
  • с. Опішня Полтавської області (кераміка, килимарство),
  • с. Петриківка Дніпропетровської області (декоративні розписи),
  • с. Решетилівка Полтавської області (килимарство, ткацтво).

Поширене виготовлення кошиків і меблів з лози, кошиків з очерету та інших виробів.

Важливою експортною продукцією декоративно-ужиткового мистецтва в Україні є килими, ліжники, різноманітні вироби з дерева і металу, посуд, жіночі прикраси, іграшки, рушники, сорочки, хустки тощо.

Виробництво товарів декоративно-ужиткового мистецтва організовано також на індустріальній основі. Фабрики випускають скляні, кришталеві, порцелянові, фаянсові та багато інших виробів, що користуються широким попитом населення.

До художніх промислів можна віднести і порцеляно-фаянсове виробництво, яке перетворилось на велику галузь і випускає порцелянові та фаянсові вироби тонкої кераміки господарського, культурно-побутового і художньо-декоративного призначення. Це виробництво виникло на основі народних промислів, передусім поширеного виготовлення гончарних виробів. Наприкінці XVIII ст. галузь стала фабричним виробництвом. Винятково сприятлива сировинна база на Волині та Поділлі (залягання високоякісних каолінів, польових шпатів, пісків тощо) сприяли її зародженню і розвитку саме в цих місцях.

Перший порцеляновий завод виник в Україні у 1783 р. в Корці на Рівненщині. Тепер підприємства цього профілю розміщені в 12 областях. Найбільші підприємства галузі: Барановський, Коростенсъкий (Житомирська обл.), Полонський (Хмельницька обл.), Будянсъкий (Харківська обл.) заводи.

  1. Які головні галузі входять до складу легкої промисловості?
  2. Які особливості легкої промисловості?
  3. З яких стадій складається процес виготовлення тканин?
  4. Яку продукцію виготовляють підприємства художніх промислів?

  1. Розкажіть про географію бавовняної, вовняної та шовкової промисловості.
  2. Назвіть основні центри виробництва взуття.
  3. Назвіть головні осередки художніх промислів.
  4. Схарактеризуйте географію порцеляно-фаянсової промисловості.