Рослинництво України: земельні угіддя, зернові культури

Рослинництво — провідна галузь сільськогосподарського виробництва, де вирощуються зернові, технічні, кормові, овочеві, баштанні культури, картопля, фрукти, ягоди, виноград та ін.

Найважливішим засобом і базою розвитку рослинництва і всього сільського господарства є земля. Земельний фонд України (всі землі в межах країни незалежно від їх цільового призначення і господарського використання) становить 60,4 млн гектара. З них на сільськогосподарські угіддя — землі, що використовуються в сільському господарстві, — припадає 42 млн гектарів, або 70% усієї площі земельного фонду. Під ріллею перебуває 33,1 млн гектара, під пасовищами — 5,5 млн гектара, під сіножатями — 2,3 млн гектара. У цілому землі України характеризуються високою зораністю (зорано близько половини її території). Найвища зораність у степовій частині країни — 68-80% загальної її площі. Пасовища зосереджені в основному в Карпатах і Кримських горах (близько 900 тис. га). Значні площі пасовищ є в південних і південно-східних степових, а також у північних областях України.

Рілля в Україні в основному зайнята посівними площами (30 млн га), які останнім часом скоротилися. Зменшення площ пояснюється постійним вилученням землі для несільськогосподарських цілей, зокрема для потреб промисловості, житлового, дорожнього будівництва тощо. Робота з освоєння територій, порушених господарською діяльністю, та передача їх для використання у сільському господарстві не компенсує вилучених земель. За цих умов проблема збереження за сільським господарством земельних угідь, зокрема таких, що характеризуються високою природною родючістю, набуває винятково важливого значення.

Площа зрошуваних земель в Україні у 1997 р. становила 2,5 млн гектара, здебільшого на півдні країни. Більшу частину їх (2 млн га) використовують під посів сільськогосподарських культур: озимої пшениці, кукурудзи на зерно, овочів, ячменю, кормових коренеплодів, баштанових тощо.

У перезволожених і заболочених районах Полісся та північного Лісостепу проводяться осушувальні меліорації. У 1997 р. площа осушених земель становила 3,3 млн гектара. На осушених землях вирощують зернові, картоплю, льон-довгунець, кормові коренеплоди.

Висока врожайність значною мірою залежить від організації агрохімічної служби. Сільське господарство України має значний агрохімічний потенціал. Ефективне використання цього потенціалу, обґрунтований розподіл добрив серед регіонів, раціональна структура та своєчасне внесення їх в ґрунт є дійовими чинниками прискорення розвитку землеробства. При нераціональному використанні мінеральних добрив часто погіршується якість сільськогосподарської продукції.

Частка посівів у загальній площі сільськогосподарських угідь дуже неоднакова в різних регіонах. Найвища вона у Тернопільській, Вінницькій і Кіровоградській областях, де посівні площі займають близько 70% території. Частка посівів у гірських та перезволожених поліських районах значно нижча. У Закарпатській області, наприклад, вона становить 15%, Івано-Франківській — 31%.

За останні роки у структурі посівних площ України відбулися незначні зміни (мал. 40). Вони виражені передусім у підвищенні частки зернових і зниженні частки кормових культур. Дещо знизилася частка посівів технічних культур.

Мал. 40. Розподіл посівних площ сільськогосподарських культур

Різна структура посівних площ і в окремих регіонах. У Карпатах і на Поліссі, де є великі масиви лук та пасовищ, частка кормових культур помітно нижча. Зернових культур тут вирощується менше, ніж у цілому по Україні, вища частка площ, зайнятих під картоплею. У південних районах у посівах більшою є частка зернових культур і меншою — картоплі.
Провідне місце в структурі посівів (до 50%) займають зернові культури. У 1997 р. їх площа становила 15,1 млн гектара. В Україні вирощують озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше озимих культур, оскільки вони врожайніші. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до знищення посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими.
За рівнем виробництва зерна Україна посідає одне з провідних місць у світі. За археологічними даними зерно на території України вирощують уже 3-5 тис. років.
Вивезення українського зерна в Європу розпочалося з другої половини XVI ст. З другої половини XIX ст. після прокладання залізниць до портів Чорного та Азовського морів експорт зерна значно зріс. Це сприяло освоєнню південноукраїнських степів, перетворенню їх на головний регіон вирощування зернових культур в Європі.

В останні роки річний валовий збір зерна в Україні становив 25-50 млн тонн.
Чільне місце серед посівів озимих культур посідає озима пшениця. У 1997 р. площа її становила 6,5 млн гектара. Україна є одним із головних регіонів вирощування високоякісної продовольчої озимої пшениці в світі. Урожайність цієї культури значно вища, ніж ярої, і становить 20-40 ц/га. Основними районами вирощування озимої пшениці є області степової та лісостепової зон, де ця культура займає більше чверті посівів і половину площ, зайнятих зерновими (мал. 41 і 42). У поліських та західних районах частка посівів озимої пшениці значно менша.

Мал. 41. Посіви озимої пшениці

Мал. 42. Збирання пшениці на Черкащині

Цінною продовольчою культурою України є озиме жито. У повоєнні роки його площа помітно скоротилася і в 1997 р. становила 0,7 млн гектара. Пояснюється це тим, що жито переважно дає нижчі врожаї, ніж інші зернові. Основні райони вирощування озимого жита — Полісся і західна частина країни. Цій культурі належить друге місце (після пшениці) за розмірами посівних площ озимих культур. Врожайність жита становить 17-25 ц/га.

З озимих культур на невеликих площах вирощують озимий ячмінь. Значне місце в посівах зернових належить ярому ячменю. У 1997 р. під ним було зайнято 3,5 млн гектара. Ячмінь вирощують всюди, але найбільше у південних районах. Площі ярого ячменю розширюються у ті роки, коли ним пересівають озимі. Врожайність ярого ячменю — 20-33 ц/га.

Цінною ярою культурою є кукурудза. У 1997 р. її посіви становили 1,7 млн гектара. Найбільші площі посівів кукурудзи є в північній і центральній частинах Степу, на півдні Лісостепу.

У повоєнні роки помітно скоротилися посіви вівса (до 0,6 млн га) — цінної фуражної та продовольчої культури. Його вирощують в основному у північній та західній частинах України (на півдні й у центрі країни його часто використовують для пересівання озимих). Урожайність цієї культури — 20-30 ц/га.

Значні площі в Україні відводяться під гречку — 472 тис. гектарів. Однак за повоєнні роки площі посівів гречки скоротилися. Порівняно невисокою є і врожайність цієї культури (7-12 ц/га). Найбільші посіви гречки зосереджені у поліській частині держави, а також частково у Лісостепу. Гречка — типова українська зернова культура. В західноєвропейських країнах її вирощують на невеликих площах: гречана крупа там є малознаною.

В Україні, зокрема в її степовій і лісостеповій зонах, культивують просо. Це — давня культура на території нашої батьківщини. У 1997 р. просо вирощувалося на площі близько 230 тис. гектарів. Просо належить до посухостійких круп'яних культур і дає порівняно високі та досить сталі врожаї в посушливі роки (15-20 ц/га).

Під рисом в Україні зайнято 23 тис. гектарів. Розширення зрошуваних земель у південній частині країни створює сприятливі умови для збільшення площ під посіви рису, який вирощується на поливних полях, дає досить високі й стабільні врожаї (30-50 ц/га).
Значні посіви зернобобових культур, зокрема гороху, вики і викової суміші на зерно. Основними районами вирощування гороху і вики є лісостепова зона, а також південна частина Полісся.

1. Яка роль рослинництва в сільському господарстві?
2. Що таке земельні угіддя? Яка частка земельних угідь припадає на ріллю?
3. На вашу думку, висока розораність території України — це позитивне явище,чи негативне?
4. Які головні зернові культури вирощують в Україні?
5. Які зернові культури вирощують у вашій місцевості?

1. Користуючись даними мал. 40, проаналізуйте розподіл посівних площ сільськогосподарських культур в Україні. Зробіть висновки.
2. Позначте на контурній карті кольоровими олівцями головні райони посівів озимої пшениці, жита, ячменю, гречки.