Подільський економічний район. Вінниця

Подільський економічний район виділяється найвищим у країні рівнем розвитку сільського господарства, промисловістю з його обслуговування, виробництвом цукру, м'ясо-молочної продукції.

Природні ресурси

Район має винятково сприятливі природні умови і ресурси для розвитку багатогалузевого сільського господарства. Значна кількість опадів, особливо впродовж вегетації, наявність родючих ґрунтів, переважно опідзолених і потужних чорноземів, створюють сприятливі умови для інтенсивного розвитку сільського господарства, перетворення його на високопродуктивну галузь господарської спеціалізації.

Населення

Густота населення в районі нижча, ніж у середньому в Україні. Переважають сільські жителі. Частка українців тут найвища в Україні. В усіх областях району вона перевищує 90%, а в Тернопільській області становить близько 97%.

Господарство

Район спеціалізується на харчовій промисловості, випуску сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив. Провідне місце належить цукровій галузі. Розвинуті легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів.

Поділля виробляє близько 15% загальноукраїнського випуску сільськогосподарської продукції. Це — важливий район виробництва зерна, передусім озимої пшениці та кукурудзи. Тут зосереджені найбільші площі цукрових буряків в Україні. Виробничу спеціалізацію південної придністровської частини визначає овочівництво, зокрема вирощування ранніх овочів.

Характерною особливістю району є порівняно низька землезабезпеченість. На одного працездатного, зайнятого в сільському господарстві, припадає майже вдвічі менше сільськогосподарських угідь, ніж у цілому в Україні.

Міста

Найбільше місто та головний економічний центр Поділля — Вінниця, яка розташована на берегах Південного Бугу (мал. 86).

Мал. 86. Вінниця. Вид на місто

Вінниця вперше згадується у 1363 р. як литовська фортеця. У 1569 p., після Люблінської унії, місто захопила Польща, в 1793 р. воно увійшло до складу Росії.

Населення Вінниці у 1998 р. становило 389 тис. чоловік. Це — великий промисловий центр. Тут зосереджено понад 50% усіх промислових підприємств області. Розвиваються транспорт і зв'язок, будівництво, освіта, культура. Підприємства міста випускають підшипники, електротехнічні вироби, радіоапаратуру, радіолампи, тракторні агрегати тощо. Вінниця — відомий центр хімічної промисловості. Тут працює багато підприємств харчової та легкої промисловості, а також підприємства деревообробної галузі.

Вінниця є центром багатьох відомих історичних і архітектурних пам'яток, серед яких монумент на честь перемоги загонів українського полководця І.Богуна над польським військом 1651 р. Збереглися старі пам'ятки архітектури: комплекс будівель монастирів (XVII-XVIII ст.), дерев'яна Миколаївська церква (1746 р.) і церква св. Юрія (1726 p.), фортифікаційні споруди (перша половина XVII ст.).

Великими містами району є обласні центри Хмельницький (мал. 87) і Тернопіль (мал. 88). У них розвинуті широкопрофільне машинобудування і приладобудування, зокрема сільськогосподарське. Випускається обладнання для харчової промисловості. Хмельницький і Тернопіль стали вузівськими центрами України. Серед промислових, історичних і культурних центрів виділяються Кам'янець-Подільський і Кременець, а також Почаїв — великий центр українського православ'я (Почаївська лавра).

Мал. 87. Хмельницький. Вид на місто

Мал. 88. Тернопіль

Проблеми розвитку

Район потребує розв'язання багатьох економічних, соціальних і природоохоронних питань. Серед них — охорона від хімічного забруднення ґрунтів, збереження в них гумусу, впорядкування численних малих міст і селищ міського типу, поліпшення автомобільних шляхів тощо.

1. Схарактеризуйте природу, населення і господарство Подільського економічного району.
2. Дайте економіко-географічну характеристику Вінниці (географічне положення, історія розвитку, клімат, спеціалізація промисловості, архітектурні пам'ятки).
3. Назвіть найбільші промислові центри району.
4. Порівняйте спеціалізацію сільського господарства Подільського і Причорноморського економічних районів.

КРАЄЗНАВЧА СТОРІНКА

Вінниччина — батьківщина письменників Степана Руданського, Михайла Коцюбинського, Анатолія Свидницького, Михайла Стельмаха, Миколи Трублаїні, поета, борця за незалежність України Василя Стуса, українських композиторів Миколи Леонтовича, Петра Ніщинського, художника-графіка Анатолія Базилевича, селянського борця проти кріпацтва Устима Кармелюка, вченого-мікробіолога Данила Заболотного, героя французького Руху Опору Василя Порика, вченого-геолога і географа Павла Тутковського.

У Вінниці знаходиться літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського. У с.Марківка Теплицького району — музей Миколи Леонтовича і його могила. У с.Черемошне Тиврівського району похований герой визвольної війни 1648 р. під проводом Б.Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай.

На території Хмельницької області в період визвольної боротьби українського народу під проводом Б.Хмельницького у 1648 р. під Пилявою було розгромлено польсько-шляхетське військо, у 1653 р. відбулась тривала облога польського військового табору під Жванцем. У м.Летичеві знаходиться могила Устима Кармелюка.

Тернопільщину прославили такі її великі сини, як Байда Вишневецький, поборник селянської справедливості Северин Наливайко, козацький полковник Нестор Морозенко, зачинатель українського меценатства (покровительства) князь Костянтин Острозький, вчені світової слави — академік фізик Іван Пулюй, етнограф і громадський діяч Володимир Гнатюк, епідеміолог, біохімік Іван Горбачевський, видатні письменники Богдан Лепкий, Улас Самчук, Андрій Чайківський, Юліан Опільський, живописці Антон Монастирський, Яків Гніздовський, брати Михайло і Тимофій Бойчуки, чародії сцени Лесь Курбас, Мар'ян Крушельницький, Соломія Крушельницька, співаки і композитори Михайло Гайворонський, Левко Лепкий, Роман Купчинський, митрополит києво-галицький Української греко-католицької церкви, кардинал, що відстоював ідею незалежності України, Йосип Сліпий, діяч українського національно-визвольного руху Ярослав Стецько, історико-географ Мирон Кордуба.