Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Центральноукраїнський (Центральний) економічний район. Черкаси

Площа 45,5 тис. км кв (7,5% території України)
Населення 2676,5 тис. чоловік (5,3% жителів країни)
Входять Черкаська і Кіровоградська області

Центральний економічний район належить до найбільш розвинутих у сільськогосподарському відношенні районів з досить потужною промисловістю. Тут знаходиться географічний центр України. Район має вигідне економіко-географічне положення і великі перспективи розвитку.

Територія району в основному збігається з межами Придніпровської височини. Північна і центральна частини цього району знаходяться у лісостеповій зоні, крайня південна — в степовій.

Центральноукраїнський район, поряд з Подільським, південною частиною Північно-Східного і Центрально-поліського районів, є унікальною територією, що характеризується винятково сприятливими природними умовами для розвитку землеробства і тваринництва. Тут родючі чорноземні ґрунти, теплий помірно вологий клімат.

Населення Центральноукраїнського району в основному (90%) українське. Переважає міське населення.

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні пшениці, кукурудзи, а також цукрових буряків, соняшнику, промисловість — на переробці сільськогосподарської продукції, а також на випуску машин і устаткування для землеробства і тваринництва, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, бурових машин. Є підприємства хімічної промисловості. Розвивається кольорова металургія. Видобувається буре вугілля. Виробляються будівельні матеріали. Харчова індустрія випускає більше третини загального обсягу промислової продукції. Провідне місце належить виробництву м'ясо-молочної продукції» цукру, плодоовочевих консервів.

Міста

Головним містом і промисловим центром району є Черкаси (мал 89). Місто розташоване на рівнинному правому березі Дніпра (Кременчуцького водосховища). Засновано поселення наприкінці XIII ст. Вперше згадується в документах як південне укріплення Київського князівства, яке в той час було підвладне Литві. У другій половині XV ст. поблизу міста виникли поселення українських козаків. Черкаси та його околиці пізніше стають відомим районом селянських заворушень і селянсько-козацьких повстань. У другій половині XIX ст. виникають промислові підприємства — цукровий (1854 p.), лісопильний (1870 р.) заводи, тютюнова фабрика (1878 p.). З 1954 р. Черкаси — центр Черкаської області.

Черкаси. Нова забудова
Мал. 89. Черкаси. Нова забудова

Господарство Черкас багатогалузеве. Провідне місце посідає промисловість. Розвинуті будівництво, транспорт і зв'язок. Спеціалізацію Черкас визначають хімічна, машинобудівна, харчова і легка промисловість. У місті виробляють штучне волокно, азотні добрива, хімічні реактиви, продукцію побутової хімії. Працюють підприємства з випуску консервів, цукру-рафінаду, телеграфної апаратури, будівельних машин, меблів тощо.

Цікавими спорудами повоєнних років є музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка (1949 p.), залізничний вокзал (1965 p.), краєзнавчий музей (1983 р.) тощо.

Другим важливим промисловим і культурним центром економічного району є Кіровоград — обласний центр однойменної області. У місті зосереджено сільськогосподарське машинобудування, підприємства харчової та легкої промисловості.

Серед інших промислових центрів району виділяються Олександрія, Умань, Сміла, у яких переважають підприємства машинобудівної та харчової промисловості. Олександрія і Жовті Води є також центрами гірничо-добувної промисловості (буре вугілля, уран).

Проблеми розвитку

Важливими проблемами є збереження і підвищення природної родючості високопродуктивних сільськогосподарських угідь, скорочення площ земель, які підтоплюються, зокрема поблизу Кременчуцького водосховища. Чільної уваги потребують раціональне розміщення підприємств з переробки сільськогосподарської продукції з переважною орієнтацією на місця її виробництва, створення у районах Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ баз відпочинку і лікування людей, туристичних центрів. Однією з першочергових є проблема працевлаштування робітників буровугільної промисловості, вивільнених у зв'язку із закриттям деяких підприємств.

  1. Яка площа і кількість населення Центральноукраїнського району?
  2. Чим відрізняється спеціалізація промисловості Центрально-українського і Придніпровського економічних районів?

  1. Назвіть найважливіші природні ресурси Центральноукраїнського району.
  2. Дайте економіко-географічну характеристику Черкас.
  3. Перелічіть проблеми розвитку господарства району.
  4. Порівняйте кількість населення найбільших міст району. Використайте для цього матеріали додатка 8.

КРАЄЗНАВЧА СТОРІНКА

Історія Черкаського краю багата на сторінки, які свідчать про активну участь місцевого населення у визвольних змаганнях українського народу. Тут прокотилося повстання під назвою Коліївщина в 1768-1769 pp., визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. У революцію 1917-1920 pp. на Черкащині воювали за незалежність України сотні селянських партизанських загонів.

Черкащина дала Батьківщині таких видатних людей, як гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, поети Тарас Шевченко і Михайло Драй-Хмара, письменники Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, співак і композитор Семен Гулак-Артемовський, композитор Кирило Стеценко, історик, учений-природознавець Михайло Максимович, художник Іван Їжакевич, історик, літературний критик Сергій Єфремов, підприємець-меценат Федір Симиренко, вчені у галузі садівництва Лев Симиренко і його син Володимир Симиренко, підприємці-цукрозаводчики і меценати брати Яхненки.

На Кіровоградській землі народилися такі видатні українські митці, як Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), Марко Кропивницький, Гнат Юра, педагог із світовим іменем Василь Сухомлинський, письменники Володимир Винниченко, Юрій Яновський, Іван Микитенко, космонавт Леонід Попов.