Паньків З.П.
Земельні ресурси

Потенційні можливості використання земельних ресурсів світу

Після закінчення Другої світової війни були започатковані дослідження потенціальної можливості використання земельних ресурсів світу, що обумовлено рядом причин:

  1. післявоєнне відновлення, бурхливий промисловий і сільськогосподарський розвиток багатьох капіталістичних країн;
  2. бурхливий ріст населення;
  3. нерівномірний економічний розвиток регіонів;
  4. проблеми голоду в країнах, що розвиваються.

Приведені причини зумовили необхідність всебічного аналізу проблем продовольства і раціонального використання земельних ресурсів, що почав здійснюватись в рамках міжнародних організацій (ООН, ФАО, ЮНЕСКО).

Основою для оцінки земельних ресурсів планети, родючості грунтів слугували регіональні і світові ґрунтові карти, що створювались на окремі континенти і країни. Починаючи з 1986 року в рамках Пан-Європейської програми МАРС (сільськогосподарський моніторинг на основі дистанційного зондування) було започатковано створення Ґрунтової географічної інформаційної системи Європейського Союзу, а потім роботи по інтеграції у створену базу відомостей про ґрунтовий покрив СРСР. За період останніх десятиріч вченими багатьох країн приділялось багато уваги проблемі оптимального розширення площі світового землеробства. М.М. Розов запропонував модель раціональної структури земельних угідь в межах грунтово-біокліматичних областей суші (табл. 2.7.).

Таблиця 2.7. Модель раціональної структури земельних угідь суші, млрд. га (% від площі грунтово-агрокліматичної області)
Грунтово-агрокліматичні області і грунтиЗагальна площаСучасні оброблю-вальні земліРезерви землеробського освоєнняРаціональні площі оброблювальних земельКормові угіддяЛісиІнші землі
За рахунок лісівЗа рахунок кормових угідьВсьогоВсього у тому числі зрошувальні
Тропічні вологі – червоно-жовті і червоні фералітні 2,59
100,0
0,19
7,4
0,21
8,1
0,21
8,1
0,61
23,6
- 0,23
8,9
1,12
43,2
0,63
24,3
Тропічні посушливі і сухі – коричнево-червоні і червоно-бурі 1,74
100,0
0,22
12,6
0,01
0,6
0,36
20,7
0,59
33,9
0,08
4,6
0,21
12,2
0,38 21,8 0,56 32,1
Тропічні напівпустельніі пустельні – червоно-бурі і інші 1,30
100,0
0,01
0,8
- 0,09
6,9
0,10
7,7
0,10
7,7
0,31
23,8
- 0,89
68,5
Субтропічні вологі – червоноземи і жовтоземи 0,66
100,0
0,13
19,7
0,04
6,1
- 0,17
25,8
- 0,05
7,5
0,30 45,5 0,14 21,2
Субтропічні посушливі і сухі – коричневі і сіро-коричневі 0,86
100,0
0,22
25,6
- 0,10
11,6
0,32
37,2
0,08
9,3
0,17
19,8
0,21 24,4 0,16 18,6
Субтропічні напівпустельніі пустельні – сіроземи і інші 1,06
100,0
0,08
7,6
- 0,03
2,8
0,11
10,4
0,11
10,4
0,27
25,5
0,02 1,9 0,66
62,2
Суббореальнівологі – бурілісові 0,60
100,0
0,20
33,4
0,02
3,1
- 0,22
36,7
- 0,06
10,0
0,24 40,0 0,08 13,3
Суббореальніпосушливі і сухі – чорноземи ікаштанові 0,79
100,0
0,25
31,6
- 0,05
6,3
0,30
38,0
0,07
8,8
0,20
25,3
0,04 5,1 0,25 31,6
Суббореальні напівпустельні і пустельні – бурі, сіро-бурі і інші 0,79
100,0
0,01
1,3
- 0,02
2,5
0,03
3,8
0,03
3,8
0,24
30,4
- 0,52 65,8
Бореальні тайгово-лісові – дерново-підзолисті 1,54
100,0
0,13
8,5
0,07
4,5
- 0,20
13,0
- 0,14
9,1
0,80 51,9 0,40 26,0
Бореальні мерзлотно-тайгові – мерзлотно-тайгові і інші 0,84
100,0
- 0,01
1,2
- 0,01
1,2
- 0,05
5,9
0,56 66,7 0,22 26,2
Полярні – тундрові іарктичні 0,57
100,0
- - - - - 0,27
47,3
0,03
5,3
0,27 47,4
Всього 13,34
100,0
1,44
10,8
0,36
2,7
0,86
6,4
2,66
19,9
0,47
3,5
2,20
16,5
3,70 27,8 4,78 35,8

* Н. Н. Розов, М. Н. Строганова, 1979

Згідно запропонованої моделі до площ світового землеробства може бути додатково залучено близько 0,36 млрд. га лісових територій та 0,86 млрд. га лук і пасовищ (всього 1,22 млрд. га). Таким чином, за рахунок залучення резервів, площа світового землеробства може бути доведена до 2,7 млрд. га. Загальна площа потенційно орнопридатних земель, згідно прогнозу, може становити 3,2 млрд. га.

Площі основних ґрунтових груп і можливості їхнього освоєння приведено в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Площі основних ґрунтових груп і потенційно орнопридатних земель
Грунтові групиЗагальна площа ґрунтової групи, млн. гаПотенційно орнопридатні землі
Млн. га% від загальної площі% від площі даної групи грунтів
Тундрові 517 0 0 0
Пустельні 2180 430 3,3 20,7
Чорноземи і бруноземи 822 450 3,5 54,5
Коричневі 291 110 0,8 37,8
Підзоли 1920 300 2,4 15,6
Червоноземи і жовтоземи 388 130 1,0 34,2
Фераліти 2500 1050 8,1 42,0
Грумосолі і терра роса 325 180 1,3 55,4
Буроземи і рендзини 101 30 0,2 3,0
Андосоли 24 10 0,1 41,7
Літо солі 2722 80 0,6 2,9
Регосолі 763 70 0,5 9,2
Алювіальні 595 350 2,4 58,8
Всього 13150 3190 24,2  

* Global soil change, 1990

Порівняння різних існуючих експертних оцінок можливого розширення земель, що обробляються, приведені в таблицях 2.9 і 2.10, та ґрунтуються на аналізах показників збільшення фактичного використання землі. Найкращі можливості для розширення площі ріллі, згідно цих відомостей, характерні для Африки і Північної Америки. Потенційно родючі землі Азії освоєнні більше ніж на 90%, а Європи – майже на всі 100%.

Таблиця 2.9. Оцінка можливостей потенційного розширення площ ріллі в межах грунтово-біокліматичних поясів
Всього 13383,5 1476,4 0,11 0,20 2677,9 0,17 2015,5
Грунтово-кліматичний поясЗагальна площа (млн. га)Фактичне землекористування (1995 р.)Пропозиція М.М. Розова і М. Н. Строганової (1979 р.)Пропозиція РАЕН (1998 р.)
Рілля (млн. га)Фактичний КЗВРаціональний КЗВПропонована площа ріллі (млн. га)Оптимальний КЗВПропонована площа ріллі (млн. га)
Тропічний пояс 5634,1 418,6 0,07 0,23 1281,6 0,14 658,8
рівнинні грунти 4910,3 361,9 0,07 0,24 1178,1 0,14 560,7
гірські грунти 723,8 56,7 0,08 0,14 103,5 0,14 98,1
Субтропічний пояс 2571,9 425,7 0,17 0,25 644,8 0,18 484,9
рівнинні грунти 1820,4 322,9 0,18 0,29 524,2 0,21 342,1
гірські грунти 751,5 102,8 0,14 0,16 120,6 0,19 152,8
Суббореальний пояс 2180,2 447,3 0,22 0,25 538,7 0,27 599,0
рівнинні грунти 1445,3 363,7 0,27 0,32 466,4 0,36 517,2
гірські 734,9 8 3,6 0,11 0,10 72,3 0,11 81,8
Бореальний пояс 2373,7 185,8 0,08 0,09 207,6 0,11 272,6
рівнинні грунти 1564,0 182,9 0,12 0,13 202,4 0,17 267,6
гірські 809,7 2,9 0,01 0,01 5,2 0,01 5,2
Полярний пояс 623,6 - - - - - -
рівнинні грунти 466,2 - - - - - -
гірські 157,4 - - - - - -

* П. Ф. Лойко, 2000.

Таблиця 2.10. Прогнозні оцінки можливостей розширення ріллі (в межах континентів, млн. га)
 Експертні оцінки можливостей розширення оброблювальних земельПлоща ріллі в 1995 р.
1 доповідь Римському клубу (1972 р.)ПЗР (1979 р.)X. Ліннеман (США) (1975 р.)РАЕН (1998 р.)Віддалена перпектива
Світ в цілому 3190 3015 3419 1815 3015 1476,4
Європа ** 263 380 399 331 380 316,4
Азія ** 894 720 887 654 720 516,4
Африка 734 710 711 248 710 192,9
Північна і Центральна Америка 465 460 627 356 460 277,4
Південна Америка 681 595 596 154 595 120,5
Австралія і Океанія 153 150 199 72 150 52,8

* за Лойко, 2000 
** включаючи Росію

Потреби в освоєнні нових земель диктуються рядом причин:

  1. збільшення кількості населення;
  2. збільшення потреб у продуктах харчування і матеріалах біологічного походження;
  3. втрати ріллі в результаті деградації та трансформації її використання.

Згідно розрахунків до 2020 року площа світових сільськогосподарських угідь скоротиться на 100-150 млн. га найбільш родючих і високодохідних земель, оскільки високий рівень їхніх втрат для потреб будівництва спостерігається в тих регіонах, які мають цінні та інтенсивно використовувані землі. Таким чином, основою для виробництва продуктів харчування залишається підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Збільшення урожайності основних культур вдвічі при загальній чисельності населення Землі 7-8 млрд. чоловік дозволить зберегти необхідну площу ріллі на сучасному рівні.

В світі постійно збільшується попит на продукти харчування, що зумовлено не тільки збільшенням чисельності населення, але і розвитком економіки різних країн і, відповідно ростом доходів населення. Згідно оцінок ФАО до 2015 року попит на продукти харчування підніметься приблизно на 75% за рахунок підвищення калорійності харчування в розрахунку на одну людину. Тому, надзвичайно зростає зацікавленість до прогнозів щодо використання земельних ресурсів світу і забезпеченням продуктами харчування населення планети.

Згідно моделі раціональної структури земельних угідь в межах грунтово-біокліматичних областей (див. табл. 2.7) планується збільшити площу ріллі до 2,7 млрд. га, в тому числі 48,9% з якої будуть становити тропічні ґрунти, 22,7 – субтропічні, 20,5 – суббореальні та 7,9% – бореальні. М.М. Розов і М. Н. Строганова запропонували три варіанти розрахунку перспективи використання земельних ресурсів, що побудовані на різних методичних підходах:

  1. у структурі світових посівів 50-60% будуть займати зернові з урожайністю 40-45 ц/га. В тропіках при трьох посівах в рік два відводяться під зернові, а в субтропіках при двох посівах - 1,5 під зернові. При дотриманні цих умов може бути отримано 8-9 млрд. т зерна, що при існуючій нормі 1т зерна на людину в рік повністю забезпечує існування 8-9 млрд. чоловік.
  2. ґрунтується на умові, що урожайність регулюється тільки кліматичними факторами, а для розрахунку прогнозованої врожайності використаний індекс біокліматичного потенціалу, що враховує всю біологічну продукцію рослин, яка у подальшому перераховується в умовні зернові одиниці. Приймається, що зерно в загальній біомасі рослин становить 30-40%, а річна норма продуктів харчування на людину – 2 т умовних зернових одиниць. На основі таких припущень прогнозовані площі оброблювальних земель дозволять забезпечити продуктами харчування 25-30 млрд. чоловік.
  3. побудований на врахуванні тільки фізіологічного активної сонячної радіації (ФАР) і здатності рослин засвоювати цю енергію. На сьогодні рослини засвоюють тільки 1% активної сонячної радіації, а підвищення ФАР до 2% за рахунок використання нових сортів і забезпечення їхньої потреби в теплі, волозі і елементах живлення, дозволить забезпечити продуктами харчування 25-30 млрд. чоловік.

Ще більш вражаючими є результати, що отримані в останні роки. Основна маса продуктів харчування отримується всього на 9% поверхні Землі (рілля, сади, плантації, луки, пасовища). Згідно прогнозів, у світовому сільському господарстві може бути використано до 3,2-3,5 млрд. га території (20%), з яких лише 0,45 млрд. га після освоєння можуть стати високопродуктивними землями. Із всіх придатних під ріллю земель може бути зрошено тільки 1,1 млрд. га.

Таким чином, загальна площа потенційно орнопридатних земель становить 2,6 млрд. га (1,5 млрд. – сучасне землеробство плюс 1,1 млрд. га), а потенціальна площа (з врахуванням збору декількох урожаїв в рік) може досягти 4 млрд. га. Підраховано, що якщо 80% цієї площі використовувати під технічні культури, а на інших площах добитися врожайності в 50-60 ц/га, то можна забезпечити продуктами харчування 35-40 млрд. чоловік, що в 6 разів перевищує існуючу чисельність.

Головною метою світової політики землекористування є найбільш оптимальне розподілення земель між різними галузями з метою забезпечення населення планети продуктами харчування і підтримання належної якості життя.

Література:

  1. Добровольский Г.В., Урусевская И. С. География почв. – М.: Изд-во МГУ, 2004. – 460 с.
  2. Оценка природных ресурсов / Под общей ред. В.П. Антонова и П. Ф. Лойко. – Институт оценки природных ресурсов, 2002. – 475 с.
  3. Лойко П. Ф. Земельный потенциал мира и России: пути глобализации его использования в XXI веке. – М.: Федеральный кадастровый центр «Земля», 2000. – 342 с.
  4. Розанов Б.Г Почвенный покров земного шара. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 248 с.
  5. Розов КН., Строганова М.Н. Почвенный покров мира. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 288 с.
  6. Романова Е.П., Куракова Л.И. Єрмаков Ю.Г. Природные ресурсы мира. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 304 с.

Питання для самоконтролю:

  1. Який відсоток у структурі світового земельного фонду складають сільськогосподарські угіддя? Охарактеризуйте закономірності їхнього поширення.
  2. Який відсоток у структурі світового земельного фонду мають лісові землі?
  3. Які території світу віднесені в категорію «інші землі»?
  4. Охарактеризуйте структуру зрошуваних земель світу.
  5. Дайте характеристику землезабезпеченості населення нашої планети.
  6. Проаналізуйте проблеми землекористування у тропічному поясі.
  7. Охарактеризуйте грунтово-біокліматичні пояси та області світу.
  8. Які відмінності землекористування у субтропічному та суббореальному поясі?
  9. Назвіть причини необхідності розширення площ світового землеробства.
  10. Дайте характеристику моделі раціональної структури світових земельних угідь.
  11. Проаналізуйте перспективи використання світових земельних ресурсів.