Паньків З.П.
Земельні ресурси

Ліси та інші лісовкриті площі України. Лісовий фонд України

Станом на 1.01.2006 р. площа лісів та інших лісовкритих площ України становить 10 503,7 тис. га, а лісистість становить 15,6%, до того ж, цей показник суттєво відрізняється у розрізі адміністративних утворень. Для характеристики земель лісового фонду використовують показники розподілу за формою користування та цільового призначення, а також розподіл лісів за породним складом, віком, повнотою насаджень та бонітетом.

Для ведення лісового господарства, землі лісового фонду надані у постійне користування:

  • Державному комітету лісового господарства – 68,3%;
  • Міністерству аграрної політики – 24,0%;
  • Міністерству оборони – 2,2%;
  • Міністерству з питань надзвичайних ситуацій – 1,6%;
  • Міністерству охорони навколишнього природного середовища – 0,8%;
  • Іншим лісокористувачам – 3, 1%.

Загальний запас деревини в лісах України становить 1 736,0 млн. м куб, а середній запас в розрахунку на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель – 185 м куб, на 1 га стиглих і перестійних насаджень – 237 м куб. Середній приріст деревостанів в розрахунку на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 3,8 м куб, а загальний середньорічний приріст деревини – 37 млн. м куб.

У складі деревостанів

  • хвойні дерева займають – 42,2%,
  • твердолистяні – 43,3,
  • м'яколистяні – 13,6,
  • інші деревні породи – 0,5,
  • чагарники – 0,4% від загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель.

За площею лісів, лісистістю території, запасами деревини Україна відноситься до лісодефіцитних держав.

Згідно відомостей державного обліку

  • молоді ліси займають 31%,
  • середньовікові – 45%,
  • достигаючі – 13%,
  • стиглі та перестійні – 11% загальної площі лісових насаджень.

За народногосподарським значенням ліси України поділяються на дві групи. Ліси першої групи займають 55,8% від загальної площі земель лісового фонду, а другої (експлуатаційні), відповідно – 44,2%. У структурі лісів першої групи переважають ліси, що виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств.

Обсяг заготівель деревини у 2005 році становив 15,4 млн. м куб, з яких рубками головного користування заготовлялось – 6,9, а рубками пов'язаними з веденням лісового господарства – 8,5 млн. м куб. Інтенсивність лісокористування (відсоток використання річного приросту) є низькою і становить близько 42%. Також низьким є відсоток використання запасів деревостанів, оскільки в рік вирубається тільки 0,7% від запасу.

Обсяги лісовідновлення в Україні визначаються переважно розмірами розрахункової лісосіки. Відновлення лісу проведено на площі 42,6 тис. га, в тому числі шляхом природного відновлення. Роботи з лісорозведення проведено на площі 3,6 тис. га, а створення полезахисних лісових смуг на 87 га. Створення плантаційних лісових культур були проведені на площі 132 га, що вкрай недостатньо. У 2005 році було переведено у вкриті лісовою рослинністю землі – 32,3 тис. га лісових культу і 7,7 тис. га за рахунок природного відновлення. В експлуатацію землекористувачам передано 3,1 тис. га захисних насаджень та 164 га полезахисних лісових смуг.

Основними причинами загибелі лісових насаджень як і в попередні роки залишаються лісові пожежі, пошкодження ентомологічними шкідниками, вплив несприятливих погодних умов. Загальна площа осередків шкідників і хвороб становить 753,2 тис. га. Захист лісових насаджень проведений на площі 250,3 тис. га, в тому числі біологічними препаратами – 162,2 тис. га. На основі проведення цих заходів на площі 141,2 тис. га було ліквідовано осередки шкідників і хвороб лісу. Загибель лісових насаджень у 2005 році була зафіксована на площі 9 418 га, в тому числі за рахунок:

  • пошкодження шкідливими комахами – 598 га;
  • пошкодження дикими тваринами – 125 га;
  • хвороб лісу – 3 420 га;
  • антропогенних факторів – 65 га;
  • несприятливих погодних умов – 4 152 га;
  • лісових пожеж – 1 050 га.

Критична ситуація склалася в Українських Карпатах у зв'язку з масовим усиханням насаджень ялини. Цей негативний процес щорічно посилюється, охоплюючи практично всю територію та вражає практично всі вікові групи. Однією з основних причин, що викликає це явище, є невідповідність корінному типу лісорослинних умов регіону похідних деревостанів цієї породи, що займають 135 тис. га (30% всієї площі ялинкових насаджень).

Площа лісових земель, що зазнали пошкоджень пожежами, становила 395 га. Найбільші площі лісових земель, пошкоджених пожежами, були зафіксовані в Чернігівській (93 га), Волинській (73), Київській (70), Житомирській (56) областях, Автономній республіці Крим (37). Особливе занепокоєння викликають верхові пожежі, якими було пошкоджено 37 га лісів. В цілому, лісові пожежі заподіяли збитки лісовому господарству на загальну суму понад 428 тис. грн. Переважна більшість випадків пожеж (96%) виникла з вини населення, організацій та підприємств, близько 3% – внаслідок сільськогосподарських підпалів.

Лісове господарство України має ряд відмінностей у порівняні із країнами Євросоюзу:

  • зростання лісів у чотирьох природно-кліматичних зонах, що мають відміні лісорослинні умови;
  • низький середній рівень лісистості території України (15,6%);
  • висока частка лісів (до 50%) з обмеженим режимом використання, в яких заборонені рубки головного користування;
  • високий відсоток заповідних лісів (12,9%), який має стійку тенденцію до зростання;
  • закріплення лісового фонду за значною кількістю постійних лісокористувачів;
  • переважно екологічне значення лісів.

Порівняння сучасних відомостей (на 1.01.2006 р.) та відомостей державного обліку лісів (на 1.01.1988 р) свідчать про певне покращення стану лісів України (таблиця 7.6.). Як свідчать результати таблиці 7.6. площа лісів та інших лісовкритих площ за 18-річний період збільшилась на 561,3 тис. га і таке збільшення відбулось практично у всіх адміністративних утвореннях, крім Херсонської, Рівненської, Волинської, Київської областей. Також збільшилась лісистість території держави з 14,2 до 15,6%, проте для забезпечення екологічних стандартів території держави потрібно довести цей показник до рівня 20-22%, в першу чергу за рахунок заліснення деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Таблиця 7.6. Структура земель лісового фонду України
№ п/пАдміністративні утворенняПлоща лісів та інших лісовкритих площ, станом на 1.01.1988 р.Площа лісів та інших лісовкритих площ, станом на 1.01.2006 р.
тис. га% від площі областітис. гаПриріст (+), зменшення (-), у порівняння з 1988 р.% від площі області
1 АР Крим 297,1 11,4 298,7 + 1,6 11,45
2 Вінницька область 333,2 12,6 377,2 + 44,0 14,24
3 Волинська 699,3 34,7 691,8 - 7,5 34,34
4 Дніпропетровська 152,4 4,8 191,9 + 39,5 6,01
5 Донецька 159,2 6,0 203,8 + 44,6 7,69
6 Житомирська 1 049,4 35,2 1082,1 + 32,7 36,28
7 Закарпатська 687,0 53,9 724,2 + 37,2 56,79
8 Запорізька 55,5 2,0 116,7 + 61,2 4,29
9 Івано-Франківська 634,3 45,5 636,5 + 2,2 45,70
10 Київська 651,4 23,1 649,7 - 1,7 23,10
11 Кіровоградська 126,8 5,2 181,3 + 54,5 7,37
12 Луганська 289,7 10,8 347,3 + 57,6 13,02
13 Львівська 681,0 31,2 693,3 + 12,3 31,76
14 Миколаївська 80,6 3,3 120,6 + 40,0 4,91
15 Одеська 207,7 6,2 223,3 + 15,6 6,70
16 Полтавська 241,4 8,4 275,9 + 34,5 9,60
17 Рівненська 844,6 42,1 797,2 - 47,4 39,76
18 Сумська 421,0 17,7 455,2 + 34,2 19,10
19 Тернопільська 193,0 14,0 199,9 + 6,9 14,46
20 Харківська 378,4 12,0 416,5 + 38,1 13,26
21 Херсонська 185,7 6,5 151,4 - 34,3 5,32
22 Хмельницька 279,3 13,5 285,3 + 6,0 13,83
23 Черкаська 316,6 15,1 337,6 + 21,0 16,14
24 Чернівецька 257,1 31,7 257,0 + 0,1 31,74
25 Чернігівська 679,6 21,3 717,7 + 38,1 22,50
26 м. Київ     36,2   43,30
27 м. Севастополь     35,4   40,97
  Україна 9 942,4 16,4 10 503,7 + 561,3 17,40

Покращилась і вікова структура лісів. Частка стиглих деревостанів у загальній площі вкритих лісовою рослинністю земель за вказаний період зросла з 6 до 11%. Наявність значної кількості молодників і середньовікових насаджень в загальній структурі лісу є свідченням потенційних можливостей збільшення в перспективі обсягів лісокористування.

Позитивною динамікою відзначається накопичення запасів деревостанів, які збільшилися з 1,4 млрд. м куб в 1988 р. до 1,8 млрд. м куб в 2006 р. відчутно збільшився середній запас насаджень на 1 га з 152 до 186 м куб. Позитивні тенденції намітились щодо збільшення обсягів заготівлі ліквідної деревини.

Негативні тенденції зберігаються у лісовирощуванні, його обсяги з року в рік постійно знижуються. У 2005 році було створено 3,6 тис. га захисних лісових насаджень, коли у 1990 р. цей показник становив 17,0 тис. га, що свідчить про недостатні об'єми лісонасадження для стабілізації і покращення умов навколишнього природного середовища. Також інтенсивно відбувається скорочення обсягів створення полезахисних лісових смуг з 4,5 тис. га в 1990 р. до 87 га у 2005 р. Основними причинами недостатніх обсягів лісовідновлення за останній період є недостатнє бюджетне фінансування, відсутність альтернативних джерел одержання коштів для проведення цих робіт, невизначеність правового статусу земель, необхідних для заліснення.

У зв'язку з невиснажливим, безперервним лісокористуванням зростає значення не тільки деревної сировини, але й недеревних ресурсів лісу, що становить резерв для збільшення продовольчого фонду країни та забезпечення населення цінними продуктами харчування.

Основна роль належить таким недеревним ресурсам як живиця, березовий сік, гриби, ягоди і лікарські рослини. За останні 10 років запаси дикорослих ягід зменшились на третину, що пов'язано із зменшенням кількості та площі зрубів лісів, розкиданістю ділянок, збільшенням площ освоєних земель, зростанням рекреаційного навантаження, невпорядкованістю сировинної бази, зменшенням урожайності через зміни кліматичних умов та погіршення екологічної ситуації.

На сьогодні ягідники поширені в Карпатському регіоні на площі майже 14 тис. га, а загальна площа розміщення плодово-ягідної і лікарської сировини становить понад 32 тис. га (2% від загальної площі лісів). Загальний біологічний запас цієї сировини становить близько 4 тис. т, експлуатаційний – майже 3 тис. т, а обсяги оптимальної заготівлі – 2,2 тис. т повітряно-сухої продукції.