Землі природно-заповідного фонду України

Посилення експлуатації природних ресурсів, урбанізація, значний антропогенний тиск на навколишнє середовище неминуче призводить до небажаних, практично незворотніх змін природних компонентів і об'єктів, зумовлюючи їхню деградацію. Нерідко цінні природні об'єкти знаходяться під загрозою знищення. Такі процеси зумовлюють необхідність особливої охорони і збереження природи, різноманіття рослинного і тваринного світу, унікальних природних утворень, що становлять національне надбання. В Україні, як і в інших розвинутих країнах, завдання особливої охорони і збереження природи вирішується за рахунок встановлення особливого режиму охорони окремих територій земельного і водного просторів, що виконують екологічні, генетичні, оздоровчі, санітарно-гігієнічні, культурно-освітні функції.

Природно-заповідний фонд України станом на 1.01.2006 р. у своєму складі нараховує 7 140 територій і об'єктів загальною площею 2 771,6 тис. га. Заповідність території України становить 4,6%. Виходячи з мети утворення тих чи інших заповідних об'єктів і компонентів, їхніх функцій і режиму заповідання в державі сформувалися такі основні організаційно-правові форми:

• природні і біосферні заповідники (14%),
• національні природні парки (24),
• регіональні ландшафтні парки (18),
• заказники (39),
• пам'ятки природи (1),
• заповідні урочища (3),
• ботанічні сади (0,1),
• дендрологічні і зоологічні парки (0,3),
• парки-пам'ятки садово-паркового будівництва (0,6).

Структура природно-заповідного фонду (ПЗФ) приведена на рисунку 7.7.

Рис. 7.7. Структура ПЗФ України станом на 1.01.2006 р.

1 – біосферні і природні заповідники (14%);
2 – національні природні парки (24%);
3 – регіональні ландшафтні парки (18%);
4 – заказники (39%);
5 – пам'ятки природи (1%);
6 – заповідні урочища (3%);
7 – ботанічнісади і інші (1%)

За кількістю території і об'єктів у загальній структурі природно-заповідного фонду найбільша частка належить пам'яткам природи (42,6%), заказникам (36,9%), заповідним урочищам (10,8%), паркам-пам'яткам садово-паркового мистецтва (7,6%). Перелік об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України приведено у таблиці 7.8.

За 10-ти річний період (з 1995 р.) площа ПЗФ України зросла майже вдвічі переважно за рахунок відносно нових категорій (біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків). Пріоритетність створення саме цих багатофункціональних об'єктів ПЗФ полягає у забезпечені ними не тільки збереження біорізноманіття, але і створення умов для відпочинку та оздоровлення населення, охорони історико-культурної спадщини, екологічної освіти, здійснення наукових і моніторингових досліджень. Створення оптимальної мережі ПЗФ створює сприятливі умови для формування еколого-економічного розвитку регіонів.

У порівняні із 2003 роком кількість об'єктів природоохоронних територій збільшилась на 100, а площа, з 2715,4 тис. га до 2771,6 тис. га, тобто на 56,2 тис. га. Збільшення кількості об'єктів ПЗФ відбулось в основному за рахунок створення заказників, пам'яток природи і заповідних урочищ, а їхня площа збільшилась за рахунок трьох національних природних парків, зокрема Ічнянського (Чернігівська область), площею 9665,8 тис. га, Гомільшанські ліси (Харківська область), площею 14314,8 тис. га, Галицького (Івано-Франківська область), площею 14 684,8 тис. га.

Станом на 1.01.2005 р. в Україні нараховується 594 об'єкти ПЗФ загальнодержавного значення, з них:

• 17 природних заповідників,
• 4 біосферні,
• 15 національних парків,
• 293 заказників,
• 134 пам'яток природи,
• 17 ботанічних садів,
• 7 зоологічних парків,
• 19 дендрологічних парків,
• 90 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Кількість територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення становить 6 546 одиниць.

Землі об'єктів природно-заповідного фонду за органами державного управління розподілені наступним чином:

• Мінприроди України – 59,0%;
• Державний комітет лісового господарства – 19,1%;
• Національна академія наук України – 13,9%;
• Державне управління справами – 4,3%;
• Українська академія аграрних наук – 3,3%;
• Міністерство освіти і науки України – 0,4%.

Розподіл об'єктів природно-заповідного фонду в розрізі адміністративно-територіальних утворень (відсоток заповідності) вкрай нерівномірний. Близько 1% від території регіону ПЗФ нараховується у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Харківській областях, понад 10% – у Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, а в м. Севастополь – біля 30%.

Згідно чинного законодавства в рекреаційних цілях, за умови певних режимних обмежень, може використовуватись більше 6,3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду площею близько 2 200 тис. га, що становить 80% площі ПЗФ. У 2005 р. кількість місць у стаціонарних рекреаційних об'єктах, розташованих на території установ ПЗФ загальнодержавного значення, становила близько 10 тис. місць, кількість відвідувачів цих об'єктів – близько 165 одиниць. Найбільше таких маршрутів функціонує у Карпатському НПП (53), Карпатському БЗ (18), Уманському НПП (17). Майже 1 497 тис. особам було надано екскурсійні послуги до об'єктів ПЗФ, проте асортимент, кількість та якість послуг, що надається на території об'єктів ПЗФ в Україні є незадовільною.

Згідно Концепції розвитку заповідної справи України передбачається розширення системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що сприятиме поліпшенню охорони біологічного різноманіття, збереження типових, унікальних ландшафтів України, підтриманню екологічної рівноваги, розширення бази для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян.