Температура і опади Волинської області

Температурний режим

У зв'язку з рівнинним характером поверхні Волинської області тут не спостерігається значних контрастів у розподілі по території температури повітря (рис. 8). Зниження температури повітря відмічається взимку в напрямку з заходу на схід. Із зимових місяців найтеплішим є грудень, середньомісячна температура якого становить по області -1,9…-2,6°С. (табл. 3).

Рис. 8. Карта ізотерм Волинської області

Таблиця 3. Середня місячна і середня річна температура повітря

Найхолоднішим зимовим місяцем є січень, причому найнижчі середньосічневі температури повітря -5,1°С. спостерігаються на сході області.

Липневі температури по області коливаються в межах 18,4-18,8°С. Інколи в липні трапляються відхилення від середньої багаторічної.

Середньорічні температури повітря в межах області становлять 7,0-7,5°С, а амплітуда річних коливань – від 23 до 24,9°С (табл. 3). Величини річної амплітуди збільшуються на схід у зв'язку зі зростанням континентальності клімату області в цьому напрямі.
Характеристика термічного режиму області буде неповною, якщо не зважати на екстремальні температури: найнижчі (абсолютний мінімум) і найвищі (абсолютний максимум). Крайні значення температур характеризують ступінь денного нагрівання повітря і нічного охолодження.

Найнижчі температури повітря в області спостерігаються при вторгненнях континентального арктичного повітря. Тільки три літні місяці: червень, липень і серпень – мають додатний абсолютний мінімум (0-5°С), дев'ять місяців – від'ємне значення абсолютного мінімуму. В окремі роки абсолютні мінімуми коливаються в широких межах, особливо в січні і лютому, коли вони досягають -31…-39°С. Такі абсолютні мінімуми температури повітря спостерігаються приблизно один раз на 50 років. Низьким температурам сприяють форми рельєфу. В лютому 1929 р. у Володимирі-Волинському, який розташований у долині р. Луги, була зафіксована дуже низька температура -39°С і в той же час на станціях, розташованих на більш підвищених місцях, абсолютні мінімуми температури повітря становили -34…-36°С.

Абсолютний максимум температури повітря спостерігається в області з приходом теплих повітряних мас з Атлантичного океану або з Малої Азії. При таких умовах циркуляції взимку температура повітря може підніматися до 10-14°С, а влітку до 30-39°С
Важливою характеристикою термічного режиму є суми температур, якими визначаються потреби рослин в теплі.

Суми температур за період зі стійкими температурами, вищими від 5°С, тобто за вегетаційний період, досягають по області 2840-2930°С, а кількість тепла, яку одержують рослини в області за період активної вегетації (суми температур за період з температурами, вищими від 10°С), становить 2495-2580°С.

Глибина промерзання грунту в області незначна і в середньому становить 20-25 см. Навіть у найсуворіші зими промерзання грунту не перевищує 110 см, але в окремі роки він не промерзає і сніг випадає на мокрий грунт.

Режим зволоження

Вологість повітря Волинської області залежить від особливостей атмосферної циркуляції, температури повітря, температури та вологості грунту.

Абсолютна вологість повітря перебуває в прямій залежності від температури повітря (мінімум у січні, максимум у липні). Найменші значення абсолютної вологості за місяць спостерігаються взимку (4-5 мб), найбільші – влітку (14-15 мб). За рік середня абсолютна вологість повітря становить 9 мб з таким розподілом за місяцями в м. Луцьку:

Проте найбільш вживаною характеристикою є відносна вологість повітря – показник «сухості» повітря (дощі переважно випадають при відносній вологості 80-100%).

Відносна вологість повітря є найбільшою взимку, навіть у полудень вона перевищує 80%. Улітку відносна вологість повітря досягає 65-70%. Отже, відносна вологість повітря обернено пропорційна його температурі.

Надмірно вологих днів (відносна вологість повітря о 13 год – 80% і більше) за теплий період року в області налічується від 30 до 32. Найбільше надмірно вологих днів у жовтні. Посушливих днів, коли відносна вологість о 13 год становить 30% і менше, у теплий період року в Волинській області мало (п'ять-шість), причому найбільше їх у травні.

Таблиця 4 . Середня місячна і річна кількість опадів, мм

Річні суми опадів у Волинській області становлять 550-600 мм. Найбільше опадів спостерігається в червні, липні та серпні (до 80-90 мм за місяць), найменше – у січні 24-32 мм (табл. 4). Отже, протягом року опади розподіляються нерівномірно (рис. 9). Приблизно 70% всієї їх кількості випадає в теплий період року (з квітня по жовтень) і тільки 30% – в зимовий.

Суми опадів змінюються з року в рік. Наприклад, у 1931 р. в м. Луцьку за рік випало 743 мм (середня багаторічна кількість – 617 мм), за липень – 129 мм (середня місячна – 84 мм), у 1961 р. – 286 мм, а в липні – 8 мм. Найбільша добова кількість опадів становить 122 мм.
За теплий сезон відмічається в середньому 60-65 днів з опадами, що дають за добу не менше 1 мм, з них 25-28 днів з опадами не менше 5 мм. Протягом року спостерігається 160-180 днів з опадами. Взимку днів з опадами більше, ніж влітку, але інтенсивність зимових опадів незначна. Влітку опади часто супроводжуються грозами, рясними дощами, інтенсивність яких становить 0,10-0,28 мм/хв. В середньому за рік на область припадає 81% рідких 10% – твердих і 9% – змішаних опадів.

На Волині буває по два-три бездощових періоди в теплу половину року, які тривають до 10 днів. Бездощові періоди тривалістю понад 20 днів у Волинській області спостерігаються не кожний рік. Значно рідше – один раз на десять років відсутні опади протягом 30-36 днів.

Взимку всю територію області вкриває сніговий покрив, який з'являється в кінці другої декади листопада – на початку грудня (табл. 5).

Перший сніг дуже рідко зберігається цілу зиму, найчастіше він тане і з'являється новий.

Рис. 9. Річні суми опадів Волинської області

Висота снігового покриву протягом усієї зими невелика. Середня з максимальних декадних висот за зиму становить 11-13 см. Найбільші декадні висоти спостерігаються в лютому. Сніговий покрив на території області наростає нерівномірно в зв'язку з частими відлигами, під час яких сніг осідає або й зовсім тане (табл. 5).

Руйнування снігового покриву відбувається в середньому в кінці лютого і протягом першої декади березня, а повне зникнення – в третій декаді березня. Проте в окремі зими після танення стійкого снігового покриву ще в квітні бувають снігопади.

Характерною рисою волинської весни є повернення, після додатних температур, холодної погоди.