Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Річки Волинської області. Стохід, Турія, Вижівка, Західний Буг

Стохід

Стохід – права притока Прип'яті. Довжина її – 188 км, площа басейну – 3155 км кв. Ріка бере початок поблизу с. Семеринське Локачинського району, і вся протікає в межах Волинської області. Стохід – типова поліська ріка з дуже повільною течією, заболоченою заплавою і нечітко вираженими корінними берегами.

Від витоків до с. Угли Стохід тече в широкій заболоченій долині з пологими берегами. Біля с. Угриничі русло ріки розгалужується на багато рукавів, проток, стариць – «стоходів».

Густота річкової сітки – 0,27 км/км кв. У басейні р. Стоходу налічується 144 річки, з яких 12 довжиною понад 10 км і 132 – менше 10 км. Ширина річки у межень на перекатах – 5-15 м, на плесах – 20-60 м. Глибина на перекатах – 0,5-1,5 м, на плесах 8-10 м.

Стохід належить до рік змішаного живлення з перевагою снігового. В рівневому режимі ріки є яскраво виражена весняна повінь, що порушується літніми дощовими та зимовими паводками.

Щороку спостерігається весняний розлив ріки та її приток. Ширина розливу інколи доходить до 5 км, а глибина затоплення – становить 0,5-1,5 м.

Льодоутворення починається в кінці листопада – на початку грудня і триває чотири-шість тижнів. Льодостав встановлюється у першій половині грудня. Найбільш раннє замерзання виявлено 8.XI, а найбільш пізнє – 1.III. Тривалість льодоставу 3-3,5 місяці. Середня товщина льоду – 20-40 см.

У першій половині березня на річці починає танути крига, а 18.III починається весняний льодохід. Найбільш раннє скресання було відмічено 6.II.1923 p., а найбільш пізнє – 11.IV.1929 р. Тривалість льодоходу – 3-10 днів.

У кінці березня ріка звільнюється від криги. Весняна повінь протримується один-два місяці.

У липні, серпні і вересні часто трапляються дощові паводки. Середня висота їх на р. Стохід змінюється над умовним рівнем в межах 0,4-1,8 м, а найбільша становить 3 м. У зимовий період під час тривалих відлиг бувають зимові паводки, висота яких над умовним рівнем досягає 0,7-2 м.

Найбільша витрата води за рік на р. Стохід спостерігається в квітні – 39,6 м куб/сек, найменша – у вересні (3,58 м куб/сек). Середній річний модуль стоку – 4,51 л/сек·км кв.

Турія

До правих приток Прип'яті належить річка Турія, довжиною 184 км. Вона бере початок з болота біля с. Затурці. Площа водозбору – 2800 км кв. В її басейні налічується 137 річок загальною довжиною 837 км, проте лише 15 з них мають довжину понад 10 км. Густота річкової сітки – 0,30 км/км кв.

Швидкість течії невелика – 0,1-0,2 мі сек внаслідок того, що похили ріки незначні. Глибина ріки на перекатах – 0,5-1,5 м, на плесах – 1,5-3,5 м.

За режимами живлення, стоку та рівнів р. Турія подібна до р. Стоходу. Гідрологічний режим ріки характеризує добре виражена весняна повінь, коли спостерігається найвищий рівень води в ріці. Літні та зимові наводки дещо порушують низьку межень. Більша частина річного стоку (30-40%) припадає на весну (березень-квітень), на літо і осінь – 50-60% і 10% на зиму.

Найбільша витрата води – 251 м куб/сек, а максимальний модуль стоку – 169 л/сек·км кв був зафіксований у 1932 р.

Вижівка

До правих приток Прип'яті належить в межах області річка Вижівка довжиною 81 км, режим якої подібний до режиму інших рік. У найбільш засушливі роки деякі її ділянки пересихають. Наприклад, у 1947 році р. Вижівка пересихала з 10 по 22 серпня (біля с. Стара Вижівка).

Західний Буг

Крім Прип'яті та її правих приток через усю Волинську область з півдня на північ, по державному кордону СРСР з Польською Народною Республікою протікає річка Західний Буг, яка бере початок далеко за межами області, на північному краю Поділля.

До м. Устилуг Західний Буг тече по території УРСР, а далі стає прикордонною рікою. Заплава ріки переважно вузька (до 1 км). Нижче Устилуга вона розширюється і заболочується.

Русло дуже звивисте, розгалужене. Ширина ріки змінюється від 10 до 80-100 м, а глибина коливається в межах 0,5-4,5 м. Швидкість течії – 0,3-0,6 м/сек.

Середня річна витрата води – 25,1 м куб/сек, а модуль стоку за рік – 40 м/сек·км кв.

Середній річний стік ріки розподіляється так: на весну – 37%, на літо – 20%, на осінь – 20,9% і на зиму – 22,1%.