Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Рослинність Волинської області. Флористичний склад рослинного покриву

Флора Волинської області об'єднує в собі і типові західноєвропейські і східноєвропейські елементи. На цій території виростають і бореальні, і європейські неморальні, і степові, і, навіть, монтанні види. До бореального типу географічних елементів, насамперед, слід віднести такі рослини – «мешканці» хвойних лісів, як ялина європейська, сосна звичайна, жимолость пухнаста, брусниця, хвощі лісовий, болотний та лучний, рамішія однобока, одноквітка звичайна, грушанкн круглолиста і середня, ранник вузлуватий, чорниця, лохина, берези пухнаста і бородавчаста, журавлина чотирипелюсткова, вероніки струмкова, дібровна, лікарська, водяна і щиткова, підмаренники північний і справжній, калина, плаун колючий, комонник лучний, незабудка дерниста, осока малоквіткова, пухівка піхвова, ринхоспора біла та ін. До європейського типу флори належать рослини – складники широколистяних лісів, а також види, що виростають на лісових луках, узліссях, болотах: дуб звичайний, липа європейська, граб звичайний, переліска багаторічна, живокіст серцевидний, наперстянка великоцвіта, герань темна, дзвоники ріпчастовидні і круглолисті, підлісник європейський тощо. До флори Волинського Полісся відносяться такі представники аркто-альпійського типу, як верес звичайний, андромеда багатолиста, товстянка звичайна, верба розмаринолиста, журавлина дрібноплідна, ломикамінь болотний. До степового типу геоелементів належать: ковила волосиста (тирса), осока низька, оман мечолистий, горицвіт весняний.

Серед представників адвентивного типу геоелементів слід насамперед назвати досить поширену на болотистих луках і болотах лепеху звичайну (татарське зілля).

Серед рідкісних, або мало поширених, поліських видів слід вказати на язичника сибірського, виростання якого в межах УРСР обмежене лише болотними і вогкими луками Волинського Полісся, на ломикамені – болотний та зернистий. Перший вид поширений на торфовищах Волинського Полісся, другий – на його луках. Лише в соснових лісах Волинського Полісся виростає тисдалія голостебла, а на північному заході Полісся та у Волинському Лісостепу на осоково-мохових болотах трапляється осока Девеллова. На Волинському Поліссі серед лісів і чагарників виростає ожина мохнастостебла, по берегах річок – вовчуг колючий, по суходільних луках – армерія видовжена, по сухих вапнякових схилах – горлянка ялинковидна. Для узлісь, лісових лук Волинського Лісостепу характерне жовтозілля Бессера, а для боліт цієї території – меч-трава болотна.

Велику зацікавленість викликає група видів, поширених, з одного боку, по луках, лісах, болотах Волині, а з другого – та, що росте в передгір'ях і по гірських схилах Українських Карпат. Це, зокрема, жовтець трансільванський, живокіст серцевидний, апозерис смердючий, дріоптерис гірський, куничник вільненський, сашник іржавий та ін.

За попередніми даними, рослинність Волинської області налічує близько 1300 видів вищих спорових і насінних рослин, які належать приблизна до 100 родин і понад 450 родів.

У зв'язку з різноманітністю рослинного покриву (тут поширені ліси, луки, болота, торфовища, чагарничкові пустища, рослини відкритих водойм, рештки остепнених лук та лучних степів) складники флори Волинської області за біологією і екологією досить різноманітні. Тут переважають види лісові (близько 40% флористичного складу), лучні (близько 20%), болотні (понад 10%) та водні і прибережні (близька 10%). Серед життєвих форм неподільне панування належить трав'яним багаторічникам (близько 70%).

Територія Волинської області входить до складу Східно-Європейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони. У межах області розрізняють два геоботанічних округи – Західно-Поліський і Волинський (Г. І. Білик, Є. М. Брадіс, 1962).

Для Полісся властива значна заболоченість і залісненість (близько 40%). Волинське Полісся – найбільш заболочена частина території УРСР (10%, а місцями – до 20%).

Серед боліт переважають низинні евтрофні болота, але значні площі займають болота мезотрофні і оліготрофні.

Переважна більшість боліт Волинського Полісся належить до торфових боліт або торфовищ. Торфові болота поширені, насамперед, па долинах невеликих річок, а також по межиріччях. Значні простори Волині займають луки, які становлять близько 25% усіх земельних угідь. Найбільші площі припадають на міжрічкові луки. Долини великих річок – Горині, Стиру, Стоходу, Турії – вкривають заплавні луки, малих – переважно заболочені.

З півночі на південь за особливостями рослинного покриву Волинське Полісся виразно поділяється на дві частини – північну і південну. Північна являє собою рівнинну територію, вкриту переважно чистими сосновими борами, березовими гаями, рідше – ялиновими лісами, чорновільшаниками, мішаними лісами з сосни, дуба черешчатого і граба. Лісовкриті площі чергуються з обширними заболоченими рівнинами, зайнятими переважно евтрофними болотами. Певні площі вкривають міжрічкові (материкові) луки, а також вересові і брусничні пустища.

Південна частина Волинського Полісся – слабохвиляста рівнина, складена смугою горбів та гряд, відокремлених неглибокими улоговинами – теж досить заліснена. Залісненість спадає в напрямку з півночі на південь. Ліси займають, насамперед, підвищені ділянки рельєфу. Головна лісоутворююча порода півдня Волині – дуб черешчатий, сосна і граб – на другому місці. По зниженнях рельєфу та по річкових заплавах на значних площах поширені торфовища, а також вересові і брусничні пустища (вони трапляються в північній частині Волинського Полісся), звичайно генетично пов'язані з лісами. Великі простори припадають також на луки, особливо на заболочені.

Південь Волинської області, віднесений Г. І. Біликом і Є. М. Брадіс до Волинського геоботанічного округу, називають також Лісостепом. Для рослинного покриву Волинського Лісостепу найбільш типові мішані ліси з дуба черешчатого, граба та сосни звичайної, які вкривають до 9% території, а також залишки остепнених луків та скельно-степової рослинності (рис. 13). Для фрагментів лучно-степової рослинності, між іншим, властиве виростання в її складі таких типових представників лісостепової деревно-чагарникової флори, як степова вишня і клокичка. Значні площі займають також болота і луки, на які разом припадає близько 10% площі. Луки збереглися майже виключно по долинах великих річок, по їх заплавах. Болота ж переважно пов'язані з долинами невеликих річок (Липи, Луги, Чорногузки та ін.), з утворенням великих торфових масивів. Торфовища переважно низинні.

Рослинність Волинської області
Рис. 13. Схематична карта рослинності Волинської області (за І. В. Бережним та К. І. Геренчуком):

1 – низинні болота;
2 – верхові болота;
3 – заплавні луки;
4 – соснові ліси;
5 – ялинові ліси;
6 – дубово-соснові ліси;
7 – дубово-грабові ліси;
8 – вільхові та березові ліси;
9 – міжрічкові суходільні луки;
10 – сільськогосподарські землі на місці соснових, дубово-соснових лісів і суходільних лук;
11 – сільськогосподарські землі на місці дубово-грабових лісів і лучних степів.