Клімат Закарпатської області: радіаційний режим, циркуляційні процеси та рельєф як фактори кліматотворення
Клімат Закарпатської області формується в результаті складної взаємодії радіаційних умов, циркуляції атмосфери та рельєфу.
Радіаційний режим
Радіаційний режим території Закарпатської області характеризується значеннями річного ходу прямої, розсіяної та сумарної радіації, радіаційного балансу й альбедо. Із табл. 2 видно, що на території області найбільші значення радіації припадають на липень, найменші — на грудень. Річні значення сумарної радіації на низовині майже на 1-6% більші, ніж у гірських районах. Максимальна сума радіаційного балансу спостерігається переважно в липні (8,8 Ккал/см²), але і в травні та червні він вже досить великий. У ці три місяці на долю радіаційного балансу припадає 50-60% місячної суми сумарної радіації. Період з додатним радіаційним балансом триває в Закарпатській області десять місяців. Із загальної кількості тепла, яку отримує поверхня області (48 Ккал/см²), найбільша кількість (38-39 Ккал/см²) витрачається на випаровування, що свідчить про високу зволоженість.
Таблиця 2. Місячні та річні суми радіації (Ккал/см²) і середнє альбедо (%), м. Берегове
На заході республіки територія області отримує найбільше сонячного сяйва — до 2024 год. на рік, тоді як Чернівецька — 1936 год., Львівська — 1792 год., Івано-Франківська — 1738 год.
Циркуляційні процеси формування клімату
Радіаційні умови визначають особливості термічного режиму, але характер розподілу та річного ходу температури повітря і режим зволоження суттєво залежать від загальної циркуляції атмосфери та географічних факторів. Основними циркуляційними процесами формування клімату є перенос різноманітних повітряних мас, їх трансформація (тобто зміна властивостей повітряних мас) і утворення атмосферних фронтів, циклонічна та антициклонічна діяльність. Всі форми циркуляції зумовлюють перевагу переносу повітряних мас з Атлантичного океану над переносом континентального повітря зі сходу. Наявність Карпат суттєво впливає на хід циркуляційних процесів, особливо на розповсюдження повітряних мас, швидкість і напрям переміщення атмосферних фронтів, виникнення місцевих циклонів.
Згідно з дослідженнями М.С.Андріанова, над Закарпаттям переважає морське повітря помірних широт, потім континентальне повітря помірних широт. Повторюваність тропічних і арктичних повітряних мас невелика.
Проходження атмосферних фронтів приводить до різких змін погоди. Починаючи з висоти 1200-1500 м, у Карпатах переважає західний перенос повітря, а нижче цієї висоти, як вказує І.Я.Бучинський, напрям вітру зумовлюється напрямком долин і гірських хребтів. На Закарпатті переважають вітри, які дмуть з південного заходу на північний схід, згідно з орієнтацією Тиси.
Вітровий режим у загальному відбиває умови циркуляції повітряних мас над місцевістю (табл. 3).
Таблиця 3. Повторюваність вітрів різних напрямків і штилів у Закарпатській області за рік, %
У Закарпатській області, особливо в теплу половину року, проявляється місцева гірсько-долинна циркуляція. Повторюваність гірсько-долинних вітрів за даними станцій Берегове, Рахів не більше 15 днів на місяць, у західній і південно-західній частині області кількість випадків гірсько-долинних вітрів досягає 50-70% (понад 20 днів), а максимум повторюваності таких вітрів припадає на липень-серпень. Загальна та місцева циркуляції взаємодіють, накладаючись одна на одну, створюють досить строкатий режим напрямків вітру (протягом доби спостерігаються зміни вітру на протилежні напрямки).
Рельєф як фактор формування клімату
Поряд з радіаційними та циркуляційними факторами важливе значення у формуванні клімату області має характер поверхні: рельєф, гідрографія, ґрунтовий і рослинний покриви тощо. Особливу роль у формуванні клімату відіграють Карпати, завдяки яким різко послаблюється дія Сибірського та переважає вплив Азорського центру. Гірські хребти захищають Закарпаття з північного сходу від проникнення арктичних повітряних мас. Ось чому температура повітря у Закарпатській області протягом холодної половини року вища, ніж у Передкарпатті. Карпати зумовлюють виникнення над УРСР орографічних циклонів. Гірські хребти сприяють посиленню конвекції, особливо влітку. В результаті над горами створюються умови, при яких переміщення фронтів, паралельних осі хребта, супроводжується інтенсивними зливовими дощами, бурями, що викликають паводки, селі.
Нарешті, зміна з висотою температури, вологи та фізичних властивостей поверхні у горах зумовлюють більш-менш виражену вертикальну кліматичну поясність.
Загальні риси клімату області визначаються особливостями річного ходу основних метереологічних елементів (температура, опади) та їх розподілом по території.