Фауна Волині. Зооценози соснових лісів

У Волинській області на піскуватих підвищеннях ростуть соснові ліси. Це, як правило, культури від першого до шостого-сьомого класу віку різної повноти і здебільшого низького бонітету. Ділянки соснових природних пралісів невеликі і розташовані мозаїчно, в основному у Камінь-Каширському, Ківерцівському, Ковельському, Маневицькому районах. Значного розвитку тут досягають вересові пустища та зарості багна у сукупності з іншими трав'янистими рослинами – едифікаторами поліських сосняків.

Зооценоз соснових лісів – найдрібніший під кутом зору заселення його хребетними, що пояснюється екологічною однорідністю сосняків, поганими кормами та лише задовільними захисними умовами цих насаджень. Видовий склад хребетних у цьому зооценозі змінюється залежно від віку насадження та пори року.

Соснові культури першого класу віку (до 10 років) в теплий період року заселені поодинокими звичайними ропухами, нечисленними живородящими та прудкими ящірками, веретінницями. З птахів тут гніздяться дрімлюги, лісові щеврики, звичайні вівсянки, лісові жайворонки, дуже рідко тетереви. З ссавців у цих насадженнях трапляються нечисленні звичайні бурозубки, зайці-русаки, лісові полівки, жовтогорлі миші, європейські козулі, лисиці. В холодний період року тут постійно перебувають зайці-русаки та лисиці, заходять козулі та лосі. Після змикання крон (до прочистки) сосняки за віком другого класу служать цілорічним місцем відпочинку та переховування диких свиней, козуль, лисиць, вовків, єнотовидних собак. Зимою жирують лосі, залітають синиці, сороки, сойки. Гніздуючих птахів тут майже не буває, не спостерігаються земноводні та плазуни, дуже низька щільність популяцій мишовидних гризунів.

Дуже бідний якісний і кількісний склад фауни хребетних в 25-30-річних жердняках, але після їх прочистки поступово з'являються гніздові птахи: зяблики, чорні і співучі дрозди, сойки, сороки, сірі ворони, деякі славки, вівчарики, вухаті сови. Взимку тут завжди можна бачити великого строкатого дятла, різних синиць, жовтоголових корольків. У жердняках будують «гайна» білки, влаштовують гнізда лісові вовчки. Часом у білячих гніздах поселюються лісові куниці. З земноводних рідко, але постійно трапляється трав'яна жаба та звичайна ропуха, на вересових галявинах – живородящі ящірки та веретінниці.

У соснових лісах 50-60-річного віку розвивається підлісок з ліщини, черемхи, верб, бузини, з'являються зарості ожини. Екологічні умови стають більш різноманітними, а тому фауна хребетних набуває значної видової різноманітності. Зростає густота тваринного населення, в першу чергу дятлів, синиць, повзиків, мишовидних гризунів. У лісах спостерігаються гнізда круків, канюків, яструбів, сірих чапель, білих і чорних лелек та інших середніх та великих птахів. Дупла в соснах заселюють звичайні шпаки, строкаті дятли, крутиголовки, повзики і великі синиці. Галявини, вкриті різнотрав'ям, є місцем літньої жировки оленів та зайців.