Геренчук К.І.
Природа Волинської області

Державні заказники Волинської області

За рішенням Ради Міністрів УРСР (1974 р.) у Волинській області створено декілька державних ландшафтних заказників республіканського значення, про які йдеться нижче.

Державні ландшафтні заказники республіканського значення

Світязь – найбільше материкове озеро карстового походження на території України. Площа його досягає 2750 га, а глибина понад 58 м. Об'єм води озера становить 190 млн. м куб. Живиться озеро переважно підземними водами, а також атмосферними. У минулому воно було нестічне, і тому рівні води в ньому дуже коливалися від танення снігу і дощів, завдаючи шкоди лукам і загрожуючи навколишнім селам. В 1887 р. селяни викопали канаву довжиною понад 3 км, з'єднавши Світязь з оз. Лука. З нього витікає притока р. Рити, яка впадає в р. Мухавець (басейн Західного Бугу). Вода в озері надзвичайно чиста, прозора і приємна на смак. Воно багате на рибу (лящ, сом, судак, карась, щука, окунь, вугор та акліматизований чудський сиг).

Оз. Пулемецьке розташоване поблизу с. Пульмо на захід від оз. Світязь. Довжина озера – понад 6 км, ширина – близько 3,5 км, площа – 1560 га, середня глибина – 4 м, а максимальна досягає 19 м. Пулемецьке озеро теж карстового походження. Південний і західний береги піщані, зручні для відпочинку, а з півночі та північного сходу до озера прилягає болото. На мілководді озеро заростає очеретом, рогозом та ситняком. Живиться воно підземними та атмосферними водами, надлишок яких стікає через давно прокопану канаву в оз. Лука. Тепер цю канаву називають р. Копаївкою. З озера надлишки води потрапляють в р. Риту, назва якої, мабуть, теж пішла від проритого в давніші часи каналу. Вода в озері прозора, з багатими кормами, що дозволяє вирощувати велику кількість риби. Сюди в радянський час завезли судака, вугра, чудського сига, які збагатили місцеву фауну риб.

Пісочне – невелике, але глибоке майже округлої форми озеро, розташоване північніше оз. Світязь. Воно теж карстового походження, живиться підземними джерелами і атмосферними опадами. Пісочне озеро непроточне, і тому рівень води в ньому коливається в межах 3–5 м тепер воно з'єднане канавою з басейном р. Рити, по якій стікає надлишок води. Озеро оточене гарними, зручними для відпочинку піщаними пляжами, тому тут побудовано великий міжколгоспний санаторій «Лісова пісня», база відпочинку Львівського університету «Озерний край», піонерський табір та інші заклади. Озеро оточують соснові, дубово-соснові та чорновільхові ліси, багаті на гриби та лісові ягоди: чорницю, малину тощо. Все це приваблює багато відпочиваючих.

Оз. Кримне площею 144 га розміщене за 4 км на схід від Пісочного і нагадує його багатьма рисами: воно також карстового походження, оточене піщаними пляжами і лісами, має чисту воду і надзвичайно мальовниче. Особливої привабливості надають йому два заліснені допливи та острівець посередині озера.

Описані озера внесені в фонд республіканських ландшафтних заказників і, очевидно, в недалекому майбутньому стануть базою для організації республіканського природного парку.

Коротко охарактеризуємо ще декілька озер, які теж можуть бути оголошені ландшафтними заказниками. Серед них особливої уваги заслуговує оз. Нечимне, розташоване біля с. Скулин Ковельського району. його ніжна краса і таємничість надихнули полум'яну поетесу Лесю Українку на створення драми-феєрії «Лісова пісня». Ось як вона описує озеро:

«Посеред лісу простора галявина... яка переходить у куп'я та очерети, а в одному місці – в ясно-зелену драговину – то береги лісового озера. Саме озеро тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича – повна ніжної задумливої поліської краси».

Площа озера – 40 га, найбільша глибина – близько 4 м. Береги низькі, заторфовані, поросли очеретом, рогозом, чагарниками. Улюблене місце відпочинку трудящих, його часто відвідують туристи.

Державними заказниками також є озера Добре, Глибоке і Святе. Оз. Добре, площею 46 га, карстового походження, розташоване біля с. Нуйно Камінь-Каширського району. Багате на різні види риб; розташоване в мальовничій місцевості, біля нього приємно відпочивати.

Ландшафтні заказники обласного значення

У Волинській області є чимало ландшафтних заказників обласного значення.

Озеро Глибоке розташоване в лісі біля с. Городок Маневицького району; його площа – лише 9,5 га. Відоме мальовничими околицями, потужними підводними джерелами, чистою холодною водою.

Оз. Святе карствого походження. Навколо нього ростуть високо-бонітетні насадження сосни віком 80 років. Площа озера – 44 га. Воно багате на цінну рибу.

Ландшафтні резервати

Ландшафтний резерват Воротнів розташований в Звірівському лісництві Ківерцівського лісгоспзагу на території Луцького району в перехідній смузі між Волинською лісостеповою височиною і лісовим поліссям. Його площа 600 га. Вкритий він широколистяними і змішаними лісами; подекуди трапляються ставки. Їх береги поросли травами. Тут розводяться і знаходять притулок чимало видів водоплаваючих та прибережних птахів: куликів, гусей, качок, бекасів, журавлів, чапель, лелек га багато інших.

Меморіальний природничий комплекс партизанської слави – урочище Лопатень – розташоване в Цуманському лісгоспзазі Ківерцівського району, входить у склад Партизанського лісництва. На площі 40 га тут ростуть високобонітетні змішані сосново-дубові ліси. Під час Великої Вітчизняної війни у цьому лісі базувались партизанські загони Д. М. Медведева, А. П. Бринського. Тепер тут споруджено музей Партизанської слави.

Крутосхилий лісистий берег р. Горині в Ківерцівському районі займає площу 30 га. Круті та обривисті схили тут закріплені високобонітетними насадженнями дуба і сосни. Густий змішаний ліс добре оберігає схили від ерозії та зсувів. Цей резерват має велике науково-пізнавальне та естетичне значення.

Резервати болотної рослинності

На території Волинської області є чотири резервати болотної рослинності загальною площею 276 га. Це, звичайно, замало для Волині. Тут, на нашу думку, потрібно створити Волинський філіал Поліського державного заповідника та ще декілька болотних заказників для охорони їх рослинності та крилатих мешканців.

Болото Торчинське розміщене на території колгоспу «Радянська Волинь» Луцького району. Його площа – 20 га. Це єдине в межах Волинської височини і одне з небагатьох на Україні гіпнових торфовищ. До нашого часу на ньому добре збереглась гіпново-осокова рослинність. Тут ростуть такі рідкісні види, як осока багнова та росичка круглолиста. Болото є водорозбором, з нього витікає р. Кармін.

Болото Міланове розташоване на території колгоспу «Україна» Любомльського району (площа 131 га). Воно відзначається мезофітним характером, безлісе. В травостої на сфагновому покриві переважає осока пухнатоплода з андромедою, журавлиною, шейхцерією та куничником.

Подібне до Міланового болото Луки, розташоване на території того ж колгоспу (площа 95 га). Тут переважають осоково-чагарниково-сфагнові угруповання. У складі його флори є ряд рідкісних для України рослин, зокрема шейхцерія болотна, росичка англійська, осока багнова і стрункокорневищна, андромеда та ін.

Болото Піддовге-Підкругле, площею 30 га, розташоване по берегах озер Довге і Кругле в межах колгоспу «Україна». Воно теж мезотрофного характеру, поросло деревами берези пухнастої та декількох видів верб. Рідкісна болотна рослинність, яка тут росте, має важливе наукове значення і потребує охорони.

Зоологічні резервати

В області є два озера-резервати для охорони тварин. Це оз. Турське – іхтіологічний резерват, і оз. Климівське – орнітологічний резерват.

Оз. Турське розташоване на північній схід від. с. Заболоття Ратнівського району. Площа озера – 1236 га, довжина – 5,6 км, ширина – 3,2 км, глибина коливається в межах 0,9 м. Озеро заплавневого походження. Дно його піщане, біля берегів мулисте. Воно густо заростає водною та болотною рослинністю. Використовується для розведення та охорони цінної місцевої та завезеної з інших районів риби.

Оз. Климівське розміщене в групі Шацьких озер. Площа його дзеркала – 29 га. Разом з прилеглими лісами та болотами служить для розмноження та охорони цінних птахів: білих та чорних лебедів, гагар, гусей, качок та багатьох інших видів.