Динамічна класифікація кліфів: абразійно-обвальні, абразійно-зсувні та абразійно-денудаційні

Незважаючи на численність і різноманітність чинників, які формують кліфи, динамічні риси кліфів у різних ландшафтно-кліматичних зонах та районах морів та океанів мають чимало спільних рис. У запропонованій Ю.Д. Шуйським динамічній класифікації кліфів виокремлено вісім типів, які за подібними рисами і властивостями об’єднано у три групи – абразійно-обвальні, абразійно-зсувні та абразійно-денудаційні (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Динамічні типи кліфів на берегах морів і океанів (за Ю.Д. Шуйським):
а – група абразійно-обвальних кліфів (1-3); б – група абразійно-зсувних кліфів (4-5); в – група абразійно-денудаційних кліфів (6-8)

До абразійно-обвальних належать три типи кліфів, які різняться між собою складом порід, що їх утворюють, і, відповідно, характером протікання обвального процесу (рис. 4.5, а). Перший тип складений пухкими породами (суглинки, леси, супіски тощо) однорідного складу. Механізм формування такого кліфу досить простий – після утворення і поглиблення хвилеприбійної ніші до стану, коли порушується стійкість схилу, відбувається обвал породи до підніжжя кліфу і на пляж. Швидкість відступання таких кліфів становить 15-20 м/рік. Кліфи другого типу складені дещо стійкішими до абразії породами. Формування хвилеприбійних ніш у них відбувається значно повільніше і, відповідно, звалюватися може не весь профіль схилу, а окремі його частини. Значно повільніше відбувається і розмив хвилями породи, що обвалилась до підніжжя. Швидкість відступання кліфів другого типу становить 4-6 м/рік максимально. Кліфи третього типу складені переважно виверженими та осадовими кристалічними породами, де дуже часто дзеркало кліфу може зберігати сліди первинного розчленування берегового схилу. На формування таких кліфів значно впливають денудаційні процеси. До підніжжя кліфу переважно звалюється вивітрена порода з його поверхні. Швидкість абразії не перевищує декількох дециметрів на рік.
Абразійно-зсувні кліфи об’єднують два типи, складені шаруватими породами різною стійкістю до абразії (рис. 4.5, б). Для берегових схилів таких кліфів характерна значна обводненість схилу та його висота (18-25 м і вище). Різняться такі кліфи передусім морфологією та домінуючим характером зсуву – осову, осипища, обвалу. Кліфи четвертого типу складені переважно твердішими зцементованими шаруватими породами, тому швидкість відступання кліфів у них становить 0,2-1,0 м/рік, а п’ятого – пухкими породами, тому швидкість абразії кліфів становить 2-4 м/рік. Розвиток кліфів четвертого і п’ятого типу відбувається за значного впливу нехвильових чинників – зокрема, гравітаційних і підземних вод.
Абразійно-денудаційні кліфи (див. рис. 4.5, в) налічують найчисленнішу групу кліфів, для яких характерним є переважання денудаційних процесів (чи їхній суттєвий вплив). Кліфи вирізняються значною крутістю берегових схилів, складених добре зцементованими осадовими і скельними породами, і широкими дуже спадистими підводними схилами, які часто вкриті водною рослинністю, що послаблює вплив хвиль і прибою. Отож тут швидкість денудаційних процесів дзеркала кліфу буде значно перевищувати швидкість абразії підніжжя. Абразійно-денудаційні кліфи об’єднують три типи кліфів, які виокремлюють за складом порід, що їх утворюють. Кліфи шостого типу здебільшого складені породами однорідного складу, а сьомого – чергуванням порід різного складу. Кліфи шостого і сьомого типів формуються в будь-яких широтно-кліматичних умовах, але найчастіше в умовах вологого клімату, підвищених температур і значних темпів вивітрювання. Швидкість їхнього руйнування залежатиме від швидкості денудаційних процесів на їхньому дзеркалі. Восьмий тип кліфів є характерним для берегів, складених пухкими, малозцементованими породами неоген-антропогену. Найчастіше вони поширені на абразійних відрізках берегових акумулятивних форм. Це невисокі (не більше кількох метрів) кліфи, що зазнають суттєвого впливу еолових процесів. Залежно від складу порід, що їх утворюють, швидкість відступання таких кліфів коливається у широких межах – від 5-10 м/рік і навіть до 50-60 м/рік.